У результаті впливу стихійних сил природи, поки ще не повністю підвладних людині, аварій, катастроф, а також застосування сучасних засобів ураження у воєнний час, можуть утворюватися численні вогнища ураження, які викликають екстремальні ситуації, що порушують нормальну життєдіяльність людей і роботу об'єктів та сприяють утворенню великих зон радіоактивного зараження (РЗ), катастрофічного затоплення і виникнення масових пожеж. А це, у свою чергу, може завдати економіці країни і населенню величезних збитків, пов'язаних з руйнуванням будівель і споруд, знищенням матеріальних цінностей, порушенням процесів виробництва, масової загибелі людей і тварин. Для ліквідації наслідків, викликаних надзвичайними ситуаціями, передбачається проведення РІНР.
Проведення рятувальних та інших не ліквідаційних робіт (РІНР) – одне з головних завдань ЦО. Воно повинно вирішуватися силами ЦО у взаємодії з військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил і спеціалізованими формуваннями інших міністерств та відомств.
Заходи щодо організації і проведення РІНР у районах стихійних лих, а також у можливих вогнищах ураження від застосування сучасного зброї плануються і готуються у мирний час. У випадку факту лиха вони уточнюються і проводяться з урахуванням обстановки, що склалася.
Одним із основних способів захисту населення при аварії на об`єктах господарювання (ОГ) з викидом СДОР або радіоактивних речовин є використання виробничим персоналом і населенням засобів індивідуального захисту.
Мета роботи – з`ясувати як здійснюється організація та проводиться рятувальних робіт на об`єкті ТОВ «Ратибор» смт. Куликівки при виникненні аварії з витоком СДОР (аміаку або фреону).
Завдання:
1. проаналізувати основи організації та проведення РІНР на об`єкті;
2. з`ясувати послідовність проведення та залучення сил та засобів для проведення РІНР на території об’єкта;
3. дати загальну характеристику найбільш поширених видів СДОР, витікання яких можливе при аварії на хімічно-небезпечних обкатах;
4. охарактеризувати індивідуальні засоби захисту, які застосовують на об`єкті при виникненні аварії з витоком аміаку або фреону;
5. з`ясувати в чому полягають особливості проведення РІНР в зоні ВХУ;
6. розглянути, які прилади хімічної розвідки використовуються при виникненні аварії на території ТОВ «Ратибор».
Предмет дослідження – особливості аварій з витоком СДОР
Об`єкт дослідження – організація та проведення РІНР на території ТОВ «Ратибор» смт. Куликівка.
Дія сильнодіючих отруйних речовин може викликати не відновні зміни в організмі людини, які досить часто призводять до смертельних випадків. На випадок виникнення аварій на об`єктах особовий склад робітників та сил ЦО територіального значення повинні бути достатньо кваліфіковано підготовлені до проведення рятувальних робіт, тому дане питання має велике значення та актуальність.
РІНР мають різний зміст, але організовуються і проводяться, як правило, одночасно, як єдиний комплекс. При цьому обов'язково враховується, що кожному виду стихійних лих властиві свої специфічні особливості, з яких випливають певні вимоги до складу сил, що залучаються, їх технічного оснащення і способів дій.
РІНР і в мирний, і у воєнний час проводяться:
· для порятунку людей, надання першої медичної допомоги постраждалим і ураженим та евакуації їх у лікувальні установи;
· локалізації аварій і усунення ушкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт;
· ліквідації аварій, які загрожують життю людей;
· забезпечення життєдіяльності міст і ОГ;
· створення необхідних умов проведення відбудовних робіт.
До рятувальних робіт відносяться: відшукання потерпілих; розкриття зруйнованих, пошкоджених і завалених сховищ та укриттів і діставання з них, а також з частково зруйнованих або палаючих будинків й інших споруд, людей; падання постраждалим першої медичної допомоги; винесення (вивезення) їх з вогнищ ураження до місця розміщення медичних формувань і установ; надання необхідної лікарської допомоги ураженим і евакуація їх на лікарняну базу [11].
У ході рятувальних робіт проводять: розвідку вогнищ ураження і маршрутів виступу формувань на ділянки (об'єкти) робіт; локалізацію гасіння пожеж на ділянках проведення робіт і шляхах виходу до них; подачу повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою; виведення (вивезення) населення з небезпечних місць і зон зараження та затоплення в безпечні райони; санітарну обробку людей і знезаражування одягу, дезактивацію і дегазацію техніки, транспорту і засобів захисту, знезаражування території і споруд, продовольства, харчової сировини, води і фуражу.
До невідкладних відносять роботи, проведені для створення умов успішних і безпечних рятувальних робіт, забезпечення життєдіяльності міст та запобігання подальших руйнувань і втрат серед населення в результаті впливу вторинних факторів ураження; це локалізація аварій, які загрожують життю людей, відновлення діяльності найважливіших ОГ, функціонування інженерних і транспортних мереж, споруд міського господарства [7].
При проведенні таких робіт прокладають колонні шляхи; влаштовують проїзди в завалах і па заражених ділянках; відновлюють пошкоджені мости і роблять переправи; локалізують аварії на енергетичних, газових, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах; відновлюють окремі установки і мережі водопроводу, енергопостачання, лінії зв'язку; зміцнюють чи руйнують конструкції, які загрожують обвалом і перешкоджають безпечному руху людей та техніки, проведенню рятувальних робіт; ремонтують і відновлюють пошкоджені захисні споруди для подальшою їх використання.
У ході РІНР здійснюються також: санітарне очищення вогнищ ураження, медична розвідка для оцінки санітарно-епідемічної обстановки і визначення потрібної кількості медичних сил; організація комендантської служби й охорони громадського порядку; збирання матеріальних цінностей; забезпечення харчуванням і предметами першої необхідності населення, яке залишилося без домівок.
Для запобігання чи зменшення збитків від очікуваних стихійних лих передбачається проведення комплексу організаційних та інженерно-технічних заходів, таких як будівництво берегозахисних і берегоукріплюючих споруд, обвалування і підсипання дамб, штучне зниження інтенсивності танення льодовиків і снігу тощо.
РІНР організовують у максимально короткі терміни і проводять безперервно вдень і вночі, у будь-яку погоду, до повного їх завершення [8].
Внаслідок надзвичайних ситуацій у населених пунктах країни і на підприємствах можуть виникнути руйнування, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами. Люди можуть опинитися у завалах, пошкоджених та палаючих будинках, інших непередбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цими обставинами буде потрібне проведення заходів із рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, що не пов'язані з рятуванням людей. Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР великого значення має дотримання певних умов. Такими умовами є: своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР, своєчасне ведення розвідки, швидкий рух і введення сил у осередок ураження, безперервне проведення РіНР до їх повного завершення, тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР, і всебічне забезпечення їх діяльності [8].
Заходи, що відносяться до рятувальних робіт:
· розвідка маршрутів, за якими вводяться або виводяться формування ЦО;
· локалізація і гасіння пожеж;
· пошук і рятування людей з-під завалів;
· відкриття зруйнованих захисних споруд і рятування людей;
· подача повітря у завалені захисні споруди;
· надання ураженим першої медичної допомоги та їх евакуація;
· санобробка людей та знезараження їх одягу;
· знезараження місцевості, споруд, техніки.
Крім рятувальних робіт, в осередках ураження проводяться невідкладні роботи, до яких відносяться:
· прокладання маршрутних шляхів на заражених територіях і будування проїздів у завалах;
· локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах, лініях зв'язку та їх відновлення;
· закріплення або ліквідація конструкцій споруд, які загрожують падінням та перешкоджають проведенню рятувальних робіт;
· ліквідація боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів (балони з газом, бочки з бензином тощо).
Керівництво проведенням усіх цих робіт у надзвичайних ситуаціях проводяться надзвичайними комісіями держави, області, міста тощо [11].
При аваріях на об'єктах народного господарства, установах, якщо їх наслідки не виходять за межі об'єктів захисних зон, керівництво роботами проводиться адміністрацією підприємств.
Виникнення стихійних лих, а також аварій та катастроф можна в деяких випадках прогнозувати. Ці прогнози, як правило, закладаються в плани ЦО підприємств, установ, що передбачають попереджувальні заходи, які повинні зменшити наслідки аварій і катастроф.
Характер та обсяг таких заходів залежать від виду та рівня аварії або стихійного лиха, масштабів і часу їх виникнення.
Загалом до таких заходів відносяться: