колеса і підвіска автомобілів розвантажені (крім підвіски не завантажених вантажних автомобілів);
гусеничні транспортери-тягачі МТ-ЛБ, ГТ-СМ, ГТ-Т та інші машини корпусної конструкції загерметизовані методами "Напівчохол" або "Заклейка", кузови-фургони майстерень герметизуються методом “Заклейка”;
брезенти для укриття та індивідуальний комплект ЗІП зберігаються на складі частини.
Крім того, під час зберігання машин на відкритих майданчиках:
тенти знімаються, пакуються та зберігаються у закритих приміщеннях;
машини з вантажними платформами встановлюються так, щоб забезпечити невеликий схил до заднього борта, при цьому задній борт повинен бути відкритим;
шини захищаються від прямої дії сонячних промінів захисним покриттям;
на скло у середині кабіни встановлюються щити із картону або іншого світлонепроникного матеріалу; у тому випадку якщо машини мають штатні зовнішні щити, з середини скло кабіни не захищається;
при наявності брезентів машини укриваються ними, при цьому тенти не знімаються, шини захисним покриттям не покриваються і на скло з середини кабіни щити не встановлюються.
Постановка на тривале зберігання, переконсервація ТО машин, які знаходяться на тривалому зберіганні, здійснюється, як правило, в літній період під час річного ТО. Схема організації підготовки машин до зберігання наведена у додатку 24.
Планування робіт щодо поставлення машин на зберігання повинно проводитися з урахуванням виду зберігання машин та їх кількості, працевтрат на поставлення однієї машини, наявності матеріально-технічних засобів та методів, які застосовуються для консервації.
Постановку машин на зберігання організовує командир військової частини. Про постановку машин на зберігання віддається наказ по частині.
На підставі наказу командира військової частини начальник автомобільної служби військової частини складає план постановки автомобільної техніки на зберігання.
На основі вказаного плану складається план-графік постановки машин на зберігання.
Зміст наказу, плану та план-графіку постановки автомобільної техніки на зберігання наведений у додатку 25.
Підготовка машин до зберігання проводиться силами підготовленого особового складу із залученням спеціалістів ремонтних підрозділів та з участю водіїв (обслуги) машин.
Вивчення особовим складом обсягу, послідовності виконання робіт та правил безпеки під час підготовки машин до зберігання здійснюється на практичних заняттях за планом частини.
Відповідальність за стан та підготовку машин до зберігання покладається на командирів частин і підрозділів. Відповідальність за стан та підготовку до зберігання автомобільних базових шасі покладається на начальників родів військ і служб, яким вони підпорядковані.
Роботи щодо підготовки машин до зберігання, перевірку якості і повноту їх виконання організовує заступник командира військової частини з озброєння, начальники родів військ та служб (техніки, начальники складів НЗ). Якість робіт щодо підготовки машин до тривалого зберігання перевіряється поопераційним контролем, який здійснюється візуально і за допомогою вимірювальних та діагностичних приладів.
На машини, які поставлені на тривале зберігання, складається акт закладки матеріальних засобів.
Після завершення робіт щодо підготовки машин до тривалого зберігання робиться відповідний запис у формулярі (паспорті) і картці машини тривалого зберігання.
Машини, які підготовлені до короткочасного зберігання, перевіряються командирами підрозділів, а ті, що підготовлені до тривалого зберігання перевіряються комісією, призначеною командиром військової частини.
Машини, які поставлені на тривале зберігання під навісами і на відкритих майданчиках, пломбуються (див. Додаток 5 до ст.2.1 12 Керівництва зберігання автомобільної техніки та майна у Збройних силах України стр.78).
Повноту і якість робіт щодо підготовки машин до зберігання, а також при переконсервації вибірково перевіряє заступник командира частини з озброєння (начальник автомобільної служби) військової частини
Утримання машин на зберіганні включає: догляд, технічне обслуговування, заміна шин, акумуляторних батарей, палива, мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, випробування, переконсервація і контроль утримання машин під час зберігання. Схема організації утримання АТ на зберіганні наведена у додатку 26.
Догляд за машинами короткочасного зберігання проводиться у години, що відведені розпорядком дня та під час парково-господарчих днів, силами штатних водіїв (обслуги) під керівництвом посадових осіб підрозділів. Зміст робіт наведений у додатку 27.
Догляд за машинами тривалого зберігання проводиться в паркові або парково-господарчі дні силами підрозділів зберігання (технічного обслуговування) з таким розрахунком, щоб на кожній машині роботи проводились один раз на рік.
Роботи виконуються під керівництвом посадових осіб підрозділів (частин). Обсяг робіт, види і періодичність технічного обслуговування для машин тривалого зберігання наведені у додатку 28.
Технічне обслуговування ТО-1з і ТО-2з проводиться в обсязі встановленого переліку робіт Керівництвом із зберігання АТ та АМ у ЗС України. Під час другого ТО-2з (через 4 роки зберігання) додатковим пуском двигуна на місці зберігання і прокручуванням агрегатів (з вивішеними колесами) або переміщенням машин уперед та назад перевірити працездатність агрегатів, вузлів, приладів і механізмів з подальшим виконанням робіт щодо консервації в обсязі, встановленому названим Керівництвом.
Терміни служби машин до РТО і обсяг робіт по кожній машині установлюються інструкціями з регламентованого технічного обслуговування.
Після виконання ТО-1з, ТО-2з і РТО робиться відмітка в паспорті (формулярі) машин, у розділі VІІ “Технічне обслуговування машини".
ТО акумуляторних батарей проводиться в терміни та в обсязі відповідно до Інструкції про порядок утримання акумуляторних батарей. Забороняється скорочувати обсяг робіт щодо технічного обслуговування і зменшувати час, який відведено для ТО машин.
Проведення робіт щодо ТО машин тривалого зберігання, контроль за технічним станом, заміна шин, акумуляторних батарей, експлуатаційних матеріалів та переконсервація планується в плані-графіку технічного обслуговування машин, річному і місячному планах експлуатації і ремонту автомобільної техніки.
План-графік технічного обслуговування та випробування машин тривалого зберігання розробляється у кожній частині на 10 років і кожен рік коригується з урахуванням складу техніки, термінів поставлення та зняття машин з тривалого зберігання, фактично проведених робіт на машинах в попередні роки.
Випробування машин проводиться з метою визначення технічного стану двигунів, основних агрегатів, систем і механізмів, перевірки якості та ефективності робіт, які виконані під час поставлення автомобільної техніки на зберігання, виконання та усунення відмов, пошкоджень та інших дефектів. Випробування машин, як правило, проводиться під час перевірок та інспектування військових частин, технічного обслуговування ТО-2з, під час зберігання та переконсервації незагерметизованих машин. При цьому кількість машин, що перевіряється визначає голова комісії і вона не повинна перевищувати 10…15% від загальної кількості машин тривалого зберігання.
Випробування машин можна здійснювати пуском двигуна на місці зберігання або контрольним пробігом. Тривалість роботи двигуна на місці зберігання не повинна перевищувати 30 хвилин влітку і 1 годину взимку. При утриманні машин без палива живлення двигуна проводиться із додаткових місткостей (каністр, бачків та ін.). Випробування машин контрольним пробігом проводять на відстань 25 км для автомобілів та 15 км для гусеничних машин.
Випробування проводиться, як правило, на машинах, які раніше не перевірялися, пуском двигуна або контрольним пробігом, відповідно до плану-графіка технічного обслуговування та випробування машин.
Для випробування машин, які укомплектовані сухозарядженими акумуляторними батареями, використовуються приведені в робочий стан резервні акумуляторні батареї.
Перед випробуванням проводиться розгерметизація корпусів (кузовів, фургонів) гусеничних машин (майстерень), агрегатів, приладів електрообладнання та трубок сапунування.
Після випробування машин перевіряється стан поверхонь, відновлюються захисні плівки (покриття), проводиться консервація циліндрів двигуна, герметизація агрегатів, приладів, корпусів (кузовів-фургонів) гусеничних машин (майстерень).
Порядок переконсервації загерметизованих та незагерметизованих машин наведений у додатку 29.
Контроль технічного стану машин на зберіганні посадовими особами частини здійснюється зовнішнім оглядом, а також під час випробування машин. Технічний стан машини під час випробування перевіряється з використанням контрольно-вимірювальних приладів та переносних діагностичних засобів. Основні заходи контролю наведені у додатку 30.
Огляд машини тривалого зберігання посадовими особами здійснюється відповідно до графіка, який розробляється ЗКО (начальником автомобільної служби) військової частини на рік. Графік огляду затверджується командиром частини.
У всіх випадках знімання машин з короткочасного та тривалого зберігання, віддається наказ по частині, в якому вказується: підстава для зняття, кількість знятих машин за марками та номерами, з якою метою та на який термін вони знімаються зі зберігання заплановані витрати моторесурсів. Номер та дата наказу записуються в формуляр (паспорт) машин. Підстави для зняття зі зберігання наведені у додатку 31.