Законодавство України про цивільну оборону
План
1. Закон України про цивільну оборону
2. Нормативно-правова база ЦО
3. Права й обов'язки робітників, службовців та населення у світлі вимог закону про ЦО України
4. Структура й організація ЦО на об'єктах
5. Список використаних джерел
1.Закон України про цивільну оборону
Кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха й на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності й підпорядкування.
Держава як гарант цього права створює систему ЦО, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного і воєнного характеру.
Закон України про цивільну оборону складається з п'яти розділів.
У першому розділі Закону говориться, що ЦО є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків НС техногенного, екологічного, природного й воєнного характеру.
Систему ЦО складають:
1) органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням і діями в НС;
2) органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності й підпорядкування;
3) сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО;
4) фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок НС;
5) системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;
6) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання ЦО;
7) курси й навчальні заклади з підготовки і перепідготовки фахівців і населення з питань ЦО.
Згідно із Закону ця система повинна реагувати на НС, бо НС - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епіфітотією (розповсюдження інфекційних хворб рослин), великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.
Попередження соціально-політичних, міжнаціональних конфліктів, масових безпорядків і дії щодо ліквідації їх наслідків до компетенції органів управління і сил ЦО не входять.
Слід відзначити, що заходи ЦО поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а відповідальність за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.
До завдань ЦО України входить:
- попередження НС техногенного й природного характеру і ліквідація їх наслідків;
- своєчасне оповіщення населення про загрозу і виникнення НС у мирний і воєнний час;
- захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха й застосування засобів ураження;
- організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха і у воєнний час;
- створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у НС мирного і воєнного часу;
- підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в НС.
Керівництво ЦО України покладається на Кабінет Міністрів, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності й підпорядкування.
Начальником ЦО України є Прем'єр-Міністр України.
Безпосереднє виконання завдань ЦО здійснюється постійно діючими органами управління у справах ЦО, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами й службами ЦО.
Завдання, функції та повноваження органів управління у справах ЦО визначаються цим Законом і Положенням про органи управління у справах ЦО, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Органи управління у справах ЦО, які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.
В обов'язки Кабінету Міністрів України входить:
1) забезпечити здійснення заходів щодо попередження НС та ліквідації їх наслідків;
2) розподілити міста і території за групами, а юридичних осіб - за категоріями щодо реалізації заходів з ЦО;
3) створити резерви засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) і майна ЦО, матеріально-технічних та інших фондів на випадок НС у мирний і воєнний час;
4) вжити заходи щодо забезпечення готовності органів управління у справах ЦО, сил і засобів ЦО до дій в умовах НС;
5) створити єдину систему підготовки органів управління у справах ЦО, сил ЦО та населення до дій в умовах НС;
6) визначити порядок створення спеціалізованих професійних та невоєнізованих аварійно-рятувальних служб;
7) визначити порядок підготовки й проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням військової техніки;
8) координувати діяльність аварійно-рятувальних служб; залучати аварійно-рятувальні служби до ліквідації НС за межами території України.
Створено спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання ЦО:
1) бере участь у реалізації державної політики у сфері ЦО, захисту населення і територій від наслідків НС техногенного та природного характеру, а також попередження цих ситуацій;
2) організовує розроблення і здійснення відповідних заходів із ЦО;
3) керує діяльністю підпорядкованих йому органів управління у справах ЦО та спеціалізованих формувань військами ЦО;
4) здійснює контроль за виконанням вимог ЦО, станом готовності сил і засобів ЦО для проведення невідкладних робіт для попередження та ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру;
5) координує діяльність центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих Рад і юридичних осіб щодо ліквідації наслідків НС техногенного й природного характеру;
6) здійснює оповіщення населення про загрозу виникнення НС, забезпечує належне функціонування відомчих територіальних і локальних систем оповіщення;
7) навчає населення, представників органів управління і сил ЦО з питань захисту і дій у НС;
8) організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ ЦО;
9) створює підприємства з виробництва спеціальної техніки, засобів захисту населення і контролю тощо.
Керівництво підприємств, установ і організацій повинно забезпечити своїх працівників засобами індивідуального й колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків НС і забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з ЦО і несе пов'язані з цим матеріальні й фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.
Власники небезпечних об'єктів відповідають за захист населення, яке проживає в зонах можливого ураження, від наслідків аварій на їх об'єктах.
Силами ЦО є її війська, спеціалізовані й невоєнізовані формування.
Війська ЦО підпорядковуються керівникові спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питанняЦО.
Війська ЦО виконують завдання з попередження та ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру відповідно до Законів України «Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру», «Про аварійно-рятувальні служби», «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про Збройні Сили України».
Умови залучення частин та підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, до ліквідації наслідків
НС техногенного та природного характеру визначаються Президентом України відповідно до Конституції України, Законів України «Про правовий режим надзвичайного стану» та «Про Збройні Сили України». Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначаються з урахуванням потреб і особливостей регіону призначення.Комплектування військ ЦО здійснюється на підставі Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», а також за контрактом.
Застосування спеціалізованих формувань для дій за призначенням здійснюється згідно з Положенням про ЦО України, яке затверджує Кабінет Міністрів України.
Комплектування спеціалізованих формувань ЦО здійснюється за контрактом з числа фахівців, які мають досвід роботи у НС.
До невоєнізованих формувань ЦО зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою і вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, і осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.
Для забезпечення заходів з ЦО, захисту населення і територій від наслідків НС та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби ЦО енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, протипожежні, торгівлі й харчування, технічні, транспортного забезпечення та ін. Для проведення евакуаційних заходів в умовах НС на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії.