Цивільна оборона України є складовою частиною соціальних та захисних заходів, які проводяться в мирний і воєнний час з метою захисту населення, народного господаства від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха сучасних засобів ураження.
Цивільна оборона України організується за територіально-виробничим принципом на всій території і являє собою сукупність структур державного управління, підприємств, організацій і спеціально створених органів керівництва та сил цивільної оборони. Заходи цивільної оборони проводяться по всій території держави, як правило, заздалегідь, з врахуванням особливостей кожного району.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ
– запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження, проведення заходів щодо зменшення збитків та втрат під час аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;
– оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій в мирний і воєнний час та постійне інформування його про наявну обстановку;
– захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;
– організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха у воєнний час;
– організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;
– створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;
– підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Кабінет Міністрів України постійно приділяє увагу розвитку цивільної оборони, підвищенню її ролі у захисті населення, підвищенню її значення, визначає основні принципи її побудови, характер і обсяг завдань, що вирішуються. Цивільна оборона організується за територіально-виробничим принципом.
Територіальний принцип полягає в організації цивільної оборони на території областей, міст і районів, сільських місцевостей відповідно адміністративного поділу території. Згідно з цим, відповідальність за стан цивільної оборони на цих територіях несуть виконавчі органи влади, а начальниками цивільної оборони, які безпосередньо здійснюють керівництво цивільною обороною є голови виконавчих органів влади.
Виробничий принцип полягає в організації цивільної оборони в кожній установі, підприємстві (об'єкті).
Начальником цивільної оборони України єПрем'єр-Міністр України (мал. 1). Безпосереднє, керівництво цивільною обороною України здійснює начальник штабу цивільної оборони України, який підпорядкований Прем'єр-Міністру. При штабі цивільної оборони України є державні курси, де навчаються керівний склад вищих органів влади, керівний склад ЦО і великих підприємств, а також викладачі ЦО вузів.
Штабу цивільної оборони України підпорядковані війська цивільної оборони (4 бригади і 4 полки), спеціалізовані формування цивільної оборони (4 загони), територіальні формування, а також начальники цивільної оборони областей і штаби цивільної оборони.
В області начальником цивільної оборони є голова державної виконавчої влади. При начальнику ЦО області утворюється штаб цивільної оборони, обласна евакокомісія, комісія з надзвичайних ситуацій. При штабі ЦО області існують курси цивільної оборони. Начальником цивільної оборони міста є, голова державної виконавчої влади. При ньому створюється штаб цивільної оборони, міська евакокомісія, територіальні формування і комісія по надзвичайних ситуаціях. В сільському районі начальником цивільної оборони с голова державної виконавчої влади. При ньому створюється штаб цивільної оборони, комісія по надзвичайних ситуаціях, приймальна евакокомісія і територіальні формування. Начальники цивільної оборони несуть повну відповідальність за здійснення заходів цивільної оборони на підлеглих їм територіях.
– своєчасне планування дій сил цивільної оборони;
– підтримання в постійній готовності формувань до виконання завдань в зонах масового ураження людей, зонах стихійного лиха, аварій і катастроф;
– організація розвідки;
– підтримання надійного зв'язку з підпорядкованими штабами і формуваннями;
– розгортання пунктів управління, їх переміщення і охорона;
– забезпечення діяльності сил ЦО, які знаходяться в вихідних районах.
Для забезпечення виконання заходів цивільної оборони, підготовки формувань і управління ними з метою проведення робіт в осередках ураження формуються служби міста (району) на базі відповідних міських (районних) організацій.
Начальниками служб є керівники організацій. Вони підпорядковуються начальнику ЦО міста (району) і всю свою практичну діяльність проводять під його керівництвом, а також під керівництвом обласних (державних) служб цивільної оборони.
– служба зв'язну і оповіщення – для сповіщення населення про загрозу стихійного лиха, аварій, катастроф і інших надзвичайних ситуацій, а також для підтримання зв'язку з керівництвом і формуваннями цивільної оборони;
– служба охорони громадського порядку (ОГП) для підтримання порядку, охорони громадської власності і особистого майна громадян в мирний і воєнний час;
– протипожежна служба – для профілактики, локалізування і гасіння пожеж;
– медична служба – для надання медичної допомоги ураженим і проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних заходів;
– інженерна служба – для забезпечення побудови захисних споруд;
– комунально-технічна служба – для ліквідації аварій на спорудах комунального господарства;
– технічна служба – для організації і здійснення технічно правильного обслуговування, експлуатації і ремонту техніки і приладів;
– транспортна служба – для забезпечення всіх видів перевезень в інтересах цивільної оборони;
– служба енергопостачання і світломаскування – для забезпечення постачання електроенергією об'єктів і транспорту, ліквідації аварій на електромагістралях, забезпечення режимів затемнення;
– служба санітарної обробки – для проведення санітарної обробки населення, знезаражування територій, споруд, техніки, транспорту;
– служба продовольчого постачання – для забезпечення населення продуктами харчування, предметами першої необхідності і захисту запасів продовольства, харчової сировини і промислових товарів;
– служба матеріально-технічного постачання – для забезпечення об'єктів народного господарства і невоєнізованих формувань всіма видами матеріальних засобів;
– служба сховищ та укрить для забезпечення сховищ і підтримання їх в постійній готовності.
Організація цивільної оборони на об'єктах народного господарства
Об'єкт народного господарства – це виробничі підприємства, учбові заклади, приватні підприємства і інші. На всіх об'єктах народного господарства (ОНГ) цивільна оборона організується з метою попередньої їх підготовки до захисту робітників, службовців і членів їх сімей в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, створення умов, що підвищують стійкість роботи підприємств та своєчасне створення умов для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт РіІГІР (мал. 2).
– оповіщення працівників та членів їх сімей при заірозі нападу, стихійного лиха і катастроф;
– забезпечення сховищами працюючої зміни, підтримка в стані постійної готовності захисних споруд і спеціальних споруд ЦО;
– проведення заходів, що забезпечують стійкість роботи об'єкту в мирний та воєнний час;
– створення, підготовка і підтримка в постійній готовності сил ЦО об'єкту;
Начальником ЦО об'єкту є його керівник. Він несе повну відповідальність за забезпечення захисту виробничого персоналу та населення, постійну готовність органів управління, сил і засобів проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Начальник ЦО об'єкту підпорядковується відповідним посадовим особам відомств, у віданні яких знаходиться об'єкт, а в оперативному відношенні підпорядковується вищестоящому начальнику ЦО за місцем розташування об'єкту.
Обов'язки начальника ЦО ОНГ
– організація ЦО та повсякденне керівництво нею;
– організація забезпечення евакуації і розосередження робітників і службовців та членів їх сімей в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;
– забезпечення сховищами працюючої зміни, підтримка в стані постійної готовності захисних споруд і спеціальних споруд ЦО;
– проведення заходів, що забезпечують стійкість роботи об'єкту в мирний та воєнний час;
– створення, підготовка і підтримка в постійній готовності сил ЦО об'єкту;
– організація стійкого управління, зв'язку та сповіщення, керівництво розробкою плану ЦО об'єкту;
– керівництво навчанням робітників, службовців і населення робітничих поселень заходам захисту від стихійного лиха, аварій та сучасних засобів ураження;
– здійснення заходів по маскуванню об'єкту;
– керівництво РіІНР на об'єкті.
На великих об'єктах призначаються
– застуник начальника ЦО об'єкту по евакуації та розосередженню робітників та службовців;
– заступник по інженерно-технічній частині;
– заступник по матеріально-технічному забезпеченню.
На всіх об'єктах створюється штаб ЦО об'єкту, комплектується з штатних робітників та посадових осіб.
До складу штабу входять: начальник штабу, його заступник (помічники)
– по оперативно-розвідницькій частині, бойовій підготовці, житловому сектору, а також інші спеціалісти на погляд начальника ЦО об'єкту