5. Різні органи тіла людини мають свою чутливість до радіації.
В залежності від обстановки, яка склалась на забрудненій радіонуклідами території, для захисту населення від радіаційної дії можуть бути прийняті міри:
а) зменшення часу перебування населення, особливо дітей, на відкритій місцевості (тимчасове укриття в будинках та сховищах);
б) максимально можлива герметизація жилих та службових приміщень;
в) використання медичних препаратів, протидіючих накопичуванню біологічно небезпечних радіонуклідів в організмі (наприклад, йодна профілактика);
г) захист органів дихання підручними засобами (носові хуст., паперові серветки та інш.)
д) евакуація населення;
е) виключення можливості контакту людей з радіоактивними речовинними;
ж) санітарна обробка людей у випадку забруднення їх одягу, шкіри вище встановлених норм;
з) виконання вимог по зменшенню надходження в організм радіоактивних речовин з їжею і водою;
й) дезактивація забрудненої місцевості;
к) переселення населення та інш.
3. Екологічні наслідки надзвичайних ситуацій
Надзвичайні ситуації за сферою виникнення можуть бути: техногенного, екологічного та військового характеру. Більшість з надзвичайних ситуацій залишають після себе дуже небезпечні екологічні наслідки для нашої планети. Про критичний стан природи багатьох регіонів нині відомо в усьому світі. Страшною дійсністю стали отруєні річки та озера, забруднене повітря у великих промислових центрах, занапащені ліси, загроза кліматичних аномалій, ерозія грунтів у аграрних районах. Зникли сотні видів тварин і рослин. Екологічна криза грізно нависла над усім світом. Наслідки цього ми бачимо нині. Учені занепокоєні тим, що земна поверхня нагрівається значно швидше, ніж раніше. Це спричинено різким збільшенням вмісту в атмосфері вуглекислого газу, який діє як скло в парнику: пропускає сонячне світло і затримує тепло розігрітої сонцем поверхні Землі. Це викликає розігрівання планети, відоме під назвою парникового ефекту.
Парниковий ефект викликають деякі інші гази: метан, закись азоту, фреон тощо. Якщо ми не зможемо зупинити цей процес, то це призведе до виникнення екологічної надзвичайної ситуації, яка буде мати два негативних наслідки для людства. Перший - значне збільшення посушливості в середніх широтах (Україна, Кубань, "зернові" штати США), в результаті чого перелічені райони можуть перетворитися в пустелі. Другий - це підйом рівня Світового океану на 2-3 м за рахунок танення полярних льодових шапок, що викличе затоплення багатьох прибережних ділянок (підуть під воду Венеція, Бангладеш тощо).
Катастрофою для людства може стати руйнування озонового шару, який розташований на висоті 20-50 км від землі і захищає всю біосферу від згубної дії короткохвильового ультрафіолетового випромінювання Сонця. Останнім часом вчені спостерігають зменшення озонового шару (шар становить 2-3 см завтовшки), в ньому виникають "дірки". На жаль, озонова "мінідира" утворилась над Київською областю. Вчені встановили, що озоновий шар тут щорічно зменшується на 2,4%.
Процес катастрофічного руйнування озону йде без перешкод. Озонова "діра" стійко тримається у Антарктиді, Новій Зеландії, над Шпіцбергеном. Це пояснюється тим, що фреони, викинуті в атмосферу, над Антарктидою попадають в особливі умови, в ізольований полярний вихор, де на протязі зими і початку весни не трапляється обміну повітряних мас. Тільки в середині весни полярний вихор розпадається і "діра" починає затягуватися. Чи можна активно впливати на цей процес, який ми до кінця не розуміємо? Дуже важливо дотримуватися старого принципу: не нашкодь. Ми знаємо немало прикладів, коли вторгнення в природні процеси приносило гірки плоди. Нині ми добре знаємо, чому зменшується озоновий шар, головна причина - фреони. Необхідно скоротити їх викид і залишити атмосферу в спокої, вона сама зможе відновитися.
Відомо, що 26 квітня 1986 р., внаслідок недотримання правил технічної безпеки та технологічного режиму роботи ядерного реактора на Чорнобильській АЕС сталася страшна катастрофа з великими людськими жертвами і серйозними моральними та економічними збитками. Вона супроводжувалась викидами величезної кількості радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Жодна надзвичайна ситуація цього сторіччя не мала такого згубного впливу на екологію величезного регіону, устрій, життя і здоров'я людей.
Після чорнобильської катастрофи сильним радіоактивним брудом вкрито 5 млн. га території України (32 района шести областей). Забруднено 1,5 млн. га лісів. Майже 1,5 млн. чоловік проживає на території, де радіоактивний фон у десятки разів перевищує допустимі норми (Київська, Житомирська, Чернігівська, Черкаська, Рівненьська, Вінницька, Чернівецька, Кіровоградська, Івано-Франківська області). В Київському водосховищі назбиралося вже понад 60 млн. тон радіоактивного мулу.
Велику небезпеку для довкілля становлять 800 тимчасових могильників навколо АЕС і "саркофаг" над четвертим блоком. Могильники вже нині протікають. "Саркофаг" з роками стає дедалі радіоактивнішим.
Вплив чорнобильської катастрофи на здоров'я людей є дуже небезпечним і становитиме проблему не лише для нас, але й для кількох наступних поколінь.
Дуже великої шкоди завдають природному середовищу військові вчення й війни. У всі часи війни шкодили природі, винищували матеріальні та людські ресурси. Важко підрахувати збитки, яких зазнала біосфера планети від випробувань ядерної зброї, від таких війн, як війна в Кувейті, де протягом 8 місяців було пошкоджено близько 700 нафтових свердловин.
Велику небезпеку становлять бактеріологічна та хімічна зброя, освоєння військовими Космосу, військові заводи, аварії (катастрофи) на військових базах і полігонах.
Катастрофою для Землі може стати ядерна війна. Смертельні для людства наслідки викличе не тільки вибух ядерного потенціалу, а навіть локальний ядерний конфлікт. Де б він не відбувся, станеться катастрофа глобального масштабу, яка матиме такі наслідки: виникнуть ураганні вітри, вогняні смерчі, радіоактивні речовини поширяться по всій земній кулі, значно підвищиться температура Землі, зруйнується озонний шар, виникне забруднення атмосфери пилом, сажею та попелом. В результаті прозорість атмосфери зменшиться приблизно у 200 разів, буде мати місце спочатку пониження, а потім підвищення на 15-300C вище від норми температури приземного шару, що викличе повені, селі, ураганні вітри та снігопади. Все це спричинить загибель усього людства.
З метою запобігання загибелі цивілізації і всього живого на Землі необхідно вжити термінових заходів з оздоровлення екологічної ситуації, головними з яких є:
- заборона випробування та використання ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї на всій нашій планеті;
- негайно розробити комплексні програми охорони природи;
- активізувати екологічне виховання всього населення;
- забезпечити високу надійність роботи радіаційно та хімічно небезпечних об'єктів;
- активізувати роботу правоохоронних і природоохоронних органів та інші.
Таким чином планета вже не витримує антропогенного тиску; подвоєння населення всього за декілька десятиріч та його концентрації головним чином у містах; п'ятидесятикратного приросту економічної активності менше ніж за століття; некероване зростання різних перетворень у сільському господарстві, енергетичних і промислових системах; супермілітарізація суспільства та накопичення величезної кількості небезпечної ядерної та хімічної зброї. Нові технології та потенціально необмежений доступ до інформації відкривають нові перспективи позитивного й негативного перетворення довкілля.
4. Осередок радіоактивного ураження
Осередком радіоактивного забруднення називають територію, в межах якої в результаті аварії (катастрофи) на радіаційно небезпечному об’єкті відбулося радіоактивне забруднення, що може бути причиною опромінення людей вище допустимих норм.
Згідно з міжнародною шкалою МАГАТЕ аварії на АЕС поділяються на 7 класів (рівнів):
1.Глобальна аварія – 7 клас (викид 3,5×1018 Бк по J131 – Чорнобильська АЕС).
2.Тяжка аварія – 6 клас (значний викид 1,4×1016 Бк по J131)
3.Аварія з ризиком для навколишнього середовища – 5 клас (обмежений викид - 1015 Бк)
4.Аварія 4 класу (невеликий викид в межах АЕС).
5.Події 1 – 3 класів з частковим опроміненням персоналу.
Зонування проводиться по Д¥ (доза до повного розпаду) і р1 (рівень радіації на одну годину після аварії).
Табл. 2.1
Найменування зони | Умовне познач. | Д¥, рад | р1 рад / год |
Слабког о забруднення | А’ | 5,6 | 0,014 |
Помірного забруднення | А | 56 | 0,14 |
Сильного забруднення | Б | 560 | 1,4 |
Небезпечного забруднення | В | 1690 | 4,2 |
Надзвичайно небезпечного забруднення | Г | 5600 | 14 |
Розміри зон залежать від маси радіоактивних речовин, що викинуті при аварії і складають, наприклад, (для РБМК) при 10% виході радіоактивних речовин для зони А’: L=270 км, B=18 км; А: L=75 км, B=4 км; Б: L=18 км, B=0,7 км; В: L=6 км, B=0,6 км; Г – немає.
Розрахунок рівнів радіації і доз зовнішнього опромінення проводиться в залежності від часу що пройшов після аварії. Розглянемо варінти.
1. На час, що пройшов після аварії до 3-х місяців розрахунок ведеться за формулами:
1.1. Рівень радіації на будь-який час t.
1.2. Доза опромінення за час від tп до tк дорівнює:
, Р/г2. На час, що пройшов після аварії від 3-х місяців до 3-х років.
2.1. Рівень радіації на час t.