Особовий склад, яки знаходиться у вогнищі бактеріологічного зараження, повинний не тільки вчасно і правильно використовувати засоби захисту, але і строго виконувати правила особистої гігієни; не знімати засоби захисту без дозволу командира; не доторкатися до озброєння, військової техніки і майна до їх дезинфекції; не користатися водою з джерела і продуктами харчування, що знаходяться у вогнищі зараження; не піднімати пил, не ходити по чагарнику і густій траві; не стикатися з особовим складом військових частин і цивільним населенням, ураженими бактеріальними засобами, і не передавати їм продукти харчування, воду, предмети обмундирування, техніку та інше майно; негайно доповідати командиру і звертатися в медпункт із появою перших ознак захворювання (головний біль, нездужання, блювота, підвищення температури тіла).
В усіх випадках безпека біологічного зараження встановлюється біологічним контролем, проведеним медичною службою.
4. Запалювальна зброя
Під запалювальною зброєю розуміють запалювальні речовини (ЗР) і засобу їх бойового застосування. Запалювальна зброя (ЗЗ) призначається для ураження особового складу, знищення й ушкодження озброєння і військової техніки, споруд та інших об’єктів, матеріальних засобів і створення пожеж у районах бойових дій.
Основними уражаючими факторами ЗЗ є: теплова енергія і токсичні для людини продукти, що виділяються при горінні. У відмінності від інших засобів ураження ЗЗ має уражаючі фактори, рознесеними в часі і в просторі, які можна розділяти на первинні і вторинні.
До первинних факторів відносяться: теплова енергія, дим і токсичні для людини продукти горіння запальних сумішей безпосередньо в момент застосування ЗЗ. Час впливу їх на ціль продовжується від кількох секунд до декількох хвилин. Вторинними уражаючими факторами є: виділяєма теплова енергія, дим і токсичні продукти, як наслідок виникнення пожеж. Час впливу їх на ціль може продовжуватися від декількох хвилин до годин, діб, тижнів.
Крім того ЗЗ володіє великим деморалізуючи морально-психологічним впливом на живу силу, понижуючи її активність до опору.
До сучасних запалювальних речовин ЗР відносяться: запалювальні речовини на основі нафтопродуктів, металізовані запалювальні суміші, терміти і термітні суміші, звичайний (білий) та пластифікований фосфор, “електрон”, лужні метали, а також самозаймисті на повітрі запалювальні суміші на основі триетеленалюмінію.
Найбільш розповсюдженні із запалювальних речовин на основі нафтопродуктів отримали алюмінієві солі нафтової, пальметиної олеїнової кислот в якості загусників, так звані – напалми. Його отримують шляхом добавки до рідкого пального звичайного бензину, спеціальних порошків - загусників.
Напалм має властивість легко загорятися і розвивати температуру горіння до 12000С. Час горіння напалму 5-10 хв. Він добре прилипає до поверхні різних предметів, має властивість затікати в щілини, дірки, горіти при доступі кисню і важко піддається гасінню.
Найбільш ефективною вогнесумішшю являється напалм Б. Він має властивість добре займатись і прилипати навіть до вологих предметів, способом створення високої (1000-12000С) і тривалим часом горіння 5-10 хв.
Напалми Б - легші від води, тому поливаючи на поверхні зберігають властивість горіти, що значно заважає ліквідації вогнищ пожарів.
Пірогелі - отримують шляхом добавки в напалм порошку або стружки натрію, магнію, фосфору а також алюмінію. Температура горіння досягає 16000С. Відмінністю від звичайних напалмів, пірогелі важчи за воду і час їх горіння 1-2 хв.
Термітні речовини – представляють собою порошкоподібну спресовану суміш звичайного алюмінію та окислів заліза. Палаючий терміт розгоряється до 30000С і горить без доступу кисню. Із термітних запалювальних речовин на озброєні армії США стоять суміші марок ТН2, ТЕЗ, ТН4. Вони можуть пропалювати металеві частини (поверхні) озброєння і військової техніки і виводити її з строю. Вказані термітні речовини використовуються в заполювальних авіаційних бомбах.
Білий фосфор - представляє собою напівпрозору парафіноподібну речовину, схожу на віск. Він має властивість самозайматись, з’єднуватись з киснем повітря. Горить яскравим полум’ям з великим виділенням білого диму. Температура загоряння порошкоподібного фосфору 340С, температура полум’я – 900-12000С.
Білий фосфор використовується в якості запилювача напалму і пірогелю в запалювальних боєприпасах. Пластифікований фосфор (з добавками каучуку) має властивість прилипати до вертикальних поверхонь і пропалювати їх. Крім цього при розриві боєприпасу порушується плівка і проходить доступ кисню до фосфору, в результаті цього проходить загорання останнього. Це дозволяє використовувати його для спорядження бомб і для запалювання напалму та пірогелю.
Електрон – сплав магнію (96%) і алюмінію (3%) та інших елементів (1%). Загорається при температурі 6000С і горить сліпуче білим або синім полум’ям, розвиваючи температуру горіння 28000С. Приміняється при виготовлені корпусів авіаційних запалювальних бомб.
Самозапальна суміш – складається з поліізобутілену і триетіленалюмінію (рідке пальне).
До засобів застосування ЗЗ відносяться: авіаційні напалмові запалювальні бомби (ЗАБ), запалювальні касети (ЗАК) і запалювальне касетні установки (ЗАКУ); артилерійські запалювальні боєприпаси для ствольної і реактивної артилерії; вогнемети, реактивні запалювальні гранатомети; пристрілочно-запалювальні та бронебійно–запалювальні кулі; гвинтівочні запалювальні гранати; термітні шашки, шари і пакети; запалювальні димові патрони, вогневі фугаси.
- Захист від запалювальної зброї.
Захист частин і підрозділів від ЗЗ проводиться з метою максимального послаблення його впливу на війська, зберегти їх боєздатність і забезпечення виконання поставлених їм бойових задач, а також перешкодити появі і розповсюдженню пожеж.
Основні заходи по захисту від запалювальної зброї.
В цілях захисту від уражаючої дії ЗЗ передбачається проведення наступних заходів:
- прогнозування появи і розповсюдження пожеж;
- ведення безперервного нагляду і розвідки та своєчасне виявлення підготовки противника до застосування запалювальної зброї;
- розосередження військ і періодична схема районів їх розміщення;
- інженерне обладнання районів розміщення військ;
- використання захисних і маскувальних властивостей місцевості, захисних властивостей бойової, спеціальної та іншої техніки і зброї, засобів індивідуального і колективного захисту;
- своєчасне попередження військ про загрозу і початок застосування запалювальної зброї;
- забезпечення військ необхідними силами і засобами пожежегасіння;
- виявлення наслідків використання противником ЗЗ;
- проведення протипожежних заходів;
- забезпечення безпеки і захисту військ при діях в зонах масових пожеж;
- ліквідація наслідків використання противником запалювальної зброї.
Захист особистого складу.
Для захисту особистого складу від уражаючої дії запалювальної зброї використовуються:
- закриті фортифікаційні будівлі;
- танки, БМП, БТР, криті спеціальні і транспортні засоби руху;
- засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) органів дихання і шкіри;
- шинелі, бушлати, полушубки, ватні куртки, брюки, плащ – намети, які є в постачанні;
- природні прикриття (канави, ями, підземні виробки, кам’яні будівлі, підвали, забори), а також різні місцеві матеріали (дерев’яні щити, мати з зелених гілок і трави).
Фортифікаційні будівлі (укриття, щілини, перекриті ділянки траншей і шляху оповіщення) являються найбільш надійним захистом особистого складу від дії ЗЗ.
Танки, БМП, БТР з щільно закритими дверима, люками, бійницями і жалюзями забезпечують надійний захист особового складу від ЗЗ.
Автомобілі, покриті звичайними тентами або брезентами, забезпечують лише короткочасний захист, так як покриття швидко запалюються.
ЗІЗ органів дихання і шкіри (протигази, ЗЗК), а також шинелі, бушлати полу шубки, ватні куртки і брюки, плащ – намети являються засобами короткочасного захисту. При попаданні на них палаючих кусків запальної суміші вони повинні зразу скидатися.
Місцеві підручні матеріали використовуються для захисту від ЗЗ безпосередньо в момент його використання противником. Палаючі поверхні негайно скидаються і тушаться.
Надання першої медичної допомоги починається з тушіння самими потерпілими або з допомогою товаришу запальних речовин, попавши на шкіру або одяг. В цей момент (період) крайнє не допустима втрата самоконтролю. При горінні декількох частин одягу, полум’я потрібно збивати перекачуючись послідовно по землі. Категорично забороняється збивати полум’я голими руками. Куски фосфору і суміші попавши на відкриті частини тіла видалити з шкіри; не допустимо розтирати їх по тілу.
Після гасіння палаючої суміші потерпілим від опіків необхідно ввести знеболюючий засіб із індивідуальної аптечки і захистити опечені частини тіла від забруднення.
Потерпілих, втративших свідомість, слідує привести в свідомість; обкропити лице водою, розщібнути одяг, дати понюхати нашатирного спирту (аміаку). При зупинці дихання у потерпілого, потрібно провести штучне дихання методом “з рота в рот” або “з рота в ніс”.
На області опіків, особливо при наявності пухирів і від слойок шкіри, накладається суха, стерильна, м’яка пов’язка з застосуванням ІПП. При великих опіках і кінцівок застосовується стерильна опікова пов’язка, що мається у санітара (санінструктора) яка позволяє закрити значну частину поверхні тіла.
При опіках, що визвали самозаймисті суміші, до складу яких входить фосфор, можливе повторне займання. В цих випадках потрібно накласти пов’язку, змочену 5% розчином мідного купоросу, або змочену 5% розчином марганцевокислотного калію, а при їх відсутності – змочену водою. Перед накладанням пов’язки не слід видаляти з обпечених ділянок останки прилиплої шкіри, не згорілу суміш або шлак, проколювати або зрізати пухирі. Необхідно очистити уражені частини від піску і ґрунту. Одяг над ураженими частинами за звичай розпорюється повздовж швів. В холодну пору року не рекомендується знімати одяг з потерпілого. З рук необхідно зняти годинник, який в подальшому може привести до здавлювання і омертвінню уражених частин тіла.