Метеорологічне забезпечення ударів РКЗВ "Смерч" (стр. 4 из 5)
2. По додатку 2 знаходимо значення вагових коефіцієнтів К5бюл=-0,15, К6бюл=1,15 для Дгц=55000 м.
3. По бюлетені “Метеосередний” визначаємо дирекційний кут напрямку і швидкість середнього вітру для висот Y5, Y6:
aWY5=42-00, WY5=7 м/с; aWY6=38-00, WY6=16 м/с4.
Обчислюємо кути вітру по формулі (13):
АW5=49-00 - 42-00 = 7-00
AW6=49-00 - 38-00 =11-00
5. По таблиці для розкладання вітру на складові (додаток 3) знаходимо слагаючі середнього вітру:
WХY5=-5,2 м/с; WZY5=+4,7 м/c;
WХY6=-6,5м/с; WZY5=+14,6 м/c.
6. Використовуючи формули (12), розраховуємо слагаючі балістичного вітру в межах ПДТ:
Wпх=-0,15*(-5,2)+1,15*(-6,5)=-6,7 м/с
Wzх=-0,15*4,7+1,15*14,6=-16,1 м/с.
3.5 Визначення балістичного вітру в межах ділянки польоту бойових елементів
Особливістю метеорологічної підготовки при застосуванні касетних снарядів є необхідність визначення балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів.
Швидкість польоту бойових елементів змінюється незначно, у верхніх шарах траєкторії руху бойових елементів вона трохи менше, ніж у нижніх. Відповідно час перебування бойових елементів у верхніх шарах буде більше, ніж у нижніх. У зв'язку з цим вітер однієї і тієї ж величини в шарах рівної товщини у верхніх шарах ділянки польоту бойових елементів зносить бойові елементи по дальності і напрямку на більшу відстань у порівнянні з їхнім зносом у нижніх шарах. Цю закономірність підтверджує вагова функція впливу подовжнього (бічного) вітру на політ бойових елементів rrWex(z) (рис 5). Її аналіз показує, що “ваги” нижніх шарів менше, ніж “ваги” верхніх.
 |
Мал. 5. Заміна точної вагової функції впливу подовжнього (бічного) вітру на ділянці польоту БЭ наближеної.
При розробці військового способу визначення балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів точну вагову функцію rrWex(z) замінили наближеної rнабWex(z) , що складається з двох відрізків : 0-1 і 1-2. Заміна зроблена так, щоб площі ув'язнені між точною і наближений ваговими функціями, були рівні по величині і протилежні за знаком. При виконанні цієї умови помилка, що виникає внаслідок заміни точної вагової функції наближеної, буде мінімальною.
При такому варіанті аппроксімації вагарні коефіцієнти рівні:
К1=(tgb1-tgb2)Y1=(r1/Y1-0)Y1=r1=1,0;
К2=tgb2Y2=0.
Математичне вираження для визначення балістичного вітру при n=2 вище приведених К1 і К2 буде мати вид
(14)т.е. балістичний вітер у межах ділянки польоту бойових елементів WeYp дорівнює середньому вітру WY1 у шарі від поверхні землі до деякої висоти Y1=f(Yp).
Висота відкриття касетної бойової частини складає близько 4000м при пусках снарядів на мінімальну дальність і приблизно 4800 м при максимальній дальності, тобто вона змінюється в невеликому діапазоні. У зв'язку з цим і висота Y1 змінюється незначно в межах від 4450 до 4600 м.
Висота Y1 позначена в додатку 1 величиною Y10.
При визначенні балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів його визначають не у векторній формі, а у виді які складаються:
(15)Послідовність визначення складаючих балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів
1. По дальності, найближчої до дальності геодезичної Дгц, з додатка 1 виписуємо значення висоти Y10.
2. З бюлетеня визначаємо дирекційний кут напрямку aWY10 і швидкість WY10 середнього вітру в шарі з висотою Y10.
3. Розраховуємо кут вітру
AW10=aгц - aWY10.
4. З додатка 3 за значеннями AW10 та WY10 знаходимо подовжню і бічну складові середнього вітру WXY10 та WZY10 і приймаємо їх у якості складових балістичного вітру, тобто
Приклад 5. В умовах прикладів 2 і 4 визначити складаючи балістичного вітру в межах ділянки польоту бойових елементів.
Рішення :
1. По додатку 1 визначаємо для Дгц=54990»55000 м висоту входу в бюлетень Y10=4600 м.
2. З бюлетеня для Y10=4600 м шляхом інтерполяції знаходимо aWY10=40-00, WY10=9 м/c.
3.Розраховуємо кут вітру
AW10=aгц - aWY10=49-00 – 40-00=9-00
4. З додатка 3 за значеннями AW10 i WY10 знаходимо подовжню і бічну складаючи середнього вітру: WxY10=-5,3 м/с, WzY10=+7,3 м/с.
5. Складаючи балістичного вітру в межах ділянки польоту бойових елементів:
3.6 Визначення балістичного вітру в межах активної ділянки траєкторії
У снарядах 9М55До застосована інерційна система керування, що забезпечує кутову стабілізацію снаряда на АДТ. Вона знижує вплив вітру на АДТ. Вследствиеэтого по данним бюлетеня “Метеосередний” враховується вітер не тільки в межах ПДТ, але й АДТ.
Вагові функції, що характеризують вплив подовжній і бічний вітри на снаряд у межах АДТ для однієї і тієї ж дальності пуску, значно розрізняються між собою. Унаслідок цього вагові коефіцієнти і висоти входу в бюлетень при визначенні подовжньої і бічний складаючих балістичного вітру не представляється можливим осереднить, як це мало місце при обчисленні складаючих балістичного вітру в межах ПДТ. Тому визначення балістичного вітру в межах АДТ є більш складною у порівнянні з ПДТ задачею.
У результаті раціональної заміни точних вагових функцій наближеними отримані математичні вираження для обчислення подовжньої і бічний складаючих балістичного вітру в межах АДТ:
Wax=K1бюлWxY1 + K2бюлWxY2 ;
Wax=K3бюлWzY3 + K4бюлWxY4 . (16)
де :
K1,2,3,4бюл - вагові коефіцієнти (див. Додаток 2);
WxY1, WxY2 - подовжня складаюча середнього вітру в межах шарів з висотами Y1iY2 відповідно;
WzY3, WxY4 - бічна складаюча середнього вітру в межах шарів з висотою Y3iY4відповідно;
Y1, Y2,Y3, Y4- висоти входу в бюлетень, вони приведені в додатку 1.
Послідовність визначення складщаюча балістичного вітру в пределеах АДТ:
1. По дальності, найближчої до Дгц, з додатка 1 вибирають висоти входу в бюлетень “Метеосередний” Y1, Y2,Y3, Y4, а з додатка 1- вагові коефіцієнти K1,2,3,4бюл.
2. За даними висотам Yi=1,2,3,4 з бюлетеня “Метеосередний” визначають дирекціони кути напрямку середнього вітру aWyi=1…4 і швидкість середнього вітру WYi=1,2,3,4.
3. Розраховують кути вітру
AWi=1,2,3,4=aгц - aWyi=1,2,3,4
4. За відповідним значенням AWi i WYi по таблиці розкладання вітру на що складають (додаток 3) знаходять подовжню WxYi і бічну WzYi складаючи середнього вітру.
5. Розраховують складаючи балістичного вітру, використовуючи вираження (16).
Приклад 6. В умовах прикладів 2 і 4 визначити складаючи балістичного вітру в межах АДТ.
Рішення:
1. По дальності Дгц=55000 з додатка 1 визначаємо висоти входу в бюлетень Y1, Y2,Y3, Y4, з додатка 2 - вагові коефіцієнти К1бюл, К2бюл, К3бюл, К4бюл.
Y1=100 м, Y2=1500 м, Y3=200 м, Y4=1100 м.
К1бюл =-0,2, К2бюл=1,2,К3бюл=-0,8,К4бюл=1,8.
2. По бюлетені “Метео 1112” визначаємо диррекционный кут напрямку aWYi і швидкість WYi середнього вітру для відповідних висот:
Y1=100 м: aWY1=41-00, WY1=4 м/c;
Y2=1500 м: aWY2=42-00, WY2=7 м/c;
Y3=200 м: aWY3=41-00, WY3=4 м/c;
Y4=1100 м: aWY4=43-00, WY4=6 м/c;
3. Визначаємо кути вітру :
AW1=aгц - aWy1=49-00 – 41-00=8-00;
AW2=aгц - aWy2=49-00 – 42-00=7-00;
AW3=aгц - aWy3=49-00 – 41-00=8-00;
AW4=aгц - aWy4=49-00 – 43-00=6-00.
4. Визначаємо подовжні і бічні середнього вітри, що складають, по додатку 3 :
WxY1=-2,7 м/с; WxY2=-5,2 м/с;
WzY3=3 м/с; WzY4=3,5 м/с;
5. Розраховуємо скадаючи балістичного вітру в межах АДТ, використовуючи вираження (16):
Wax=K1бюлWxY1 + K2бюлWxY2=-0,2*(-2,7)+1,2*(-5,2)=-5,7 м/с;
Wax=K3бюлWzY3 + K4бюлWxY4=-0,8*3,0+1,8*3,5=+3,9 м/с
При обчисленні метеорологічних умов пусків снарядів доцільно використовувати бланк (додаток 4).
4. Основи організації метеорологічного забезпечення вогневих ударів
Організація метеорологічного забезпечення вогневих ударів і гідрометеорологічного забезпечення в цілому здійснюється на основі плану бойового застосування реактивної артилерійської бригади, розпорядження по гідрометеорологічному забезпеченню вищестоящого артилерійського штабу, указівок командира бригади.
Метеорологічне забезпечення вогневих ударів здійснюється в основному за допомогою штатних метеорологічних станцій (комплексів).