Смекни!
smekni.com

Метеорологічне забезпечення ударів РКЗВ "Смерч" (стр. 3 из 5)

Застосовуючи вираження (8), одержимо

Аналогічним способом розраховані вагові коефіцієнти для інших дальностей пуску. Їхнє значення в залежності від дальності геодезичної до цілі Дгц зведені в таблиці вагових коефіцієнтів (додаток 2). У цій таблиці коефіцієнти К1t позначені величинами К7бюл, К2t - величинами К8бюл.

Значення висот Y1 iY2приведені в таблиці висот входу в бюлетень “Метеосередний” (додаток 1) у виді залежностей Y1=Y7=f(Дгц) та Y2=Y8=f(Дгц) .

Додаток 1 і 2 містять значення висот входу в бюлетень “Метеосередний” Yi і вагових коефіцієнтів Kiбюл тільки для дальностей 40000 до 55000 м. Зазначені величини для всіх дальностей пусків поміщені в Тимчасових таблицях стрільби 300-мм реактивними снарядами 9М55ДО, ВТС № 087 (1).

Математичне вираження для розрахунку балістичного відхилення температури повітря в межах повної траєкторії при варіанті заміни точної вагової функції наближеної, представлені на мал. 2, має вид

(9)

Послідовність визначення балістичного відхилення температури повітря в межах повної траєкторії ∆Т:

1.По дальності, найближчої к дальності геодезичної до цілі Дгц , визначають по таблиці висот входу в бюлетень “Метеосередній” (додаток 1) висота входу в бюллетень Y7 та Y8 ; по таблиці вагових коефіцієнтів ( додаток 2) – коефіцієнті

.

2.По бюлетеню «Метеосередній» знаходять шляхом лінійної інтерполяції з округленням до 1оС середнє відхилення температури повітря ∆τY7 та ∆τY8 , відповідні шарам з висотами Y7 та Y8.

3.По формулі (9) визначають значення ∆Т.

Приклад 2. Від метеостанції надійшов бюлетень “Метеосередній” :

“Метео 1112-12082-0090-50510-0252-104104-0451-094205-0851-084306-1251-064306-1651-074207-2051-084207-2451-094107-3051-104108-4000-104008-5000-104009-6000-093910-8000-113812-1000-123814-12-113815-14-103816-18-073915-22-053913-26-044012-30-044010-2727”.

Визначити балістичне відхилення температури повітря в межах повної висоти траєкторії, якщо Дгц=54990 м.

Рішення:

1.По додатку 1 знаходимо для Дгц=54990 м » 55000 м висоти Y7=1000 м та Y8=12600 м; по додатку 2 знаходимо коефіцієнти

.

2.По бюлетеню “Метео 1112” знаходимо для Y7=1000 м середне відхилення температури повітря ∆τY7=7oC, для Y8=12600 м ∆τY8=11oC.

3.Визначаймо по формулі (9)

У функціонал управління дальністю вводять поправку на балістичне відхилення температури в межах АУТ. Точна вагова функція

, яка характеризує вплив температури повітря на снаряд в межах АУТ, (дивись мал.3). Її аналіз вказує, що вплив температури повітря на снаряд в нижніх шарах АУТ більш, ніж у верхніх. Це пов’язано з тім що швидкість снаряда в нижніх шарах АУТ менш, але час прибування в нім відповідно більше, ніж в верхніх шарах. Точну вагову функцію заміняють наближеною
, що складається з двох відрізків 0-1 і 1-2.При цьому варіанті заміни n=2; β1>0; Y1<Ya; Y2=Ya.


Мал. 3. Заміна точної вагової функції впливу температури повітря у межах АУТ приближеної (r1=r2=1,0)

Вагові коефіцієнті дорівнюють :

Відповідно,


(10)

Такім чином, балістичне відхилення температури повітря в межах АУТ ∆Та дорівнює середньому відхиленню температури повітря в шарі від поверхні землі до висоти Y1. Висота Y1=f(Ya)=f(Дгц), вона позначена в додатку 1 величиною Y9.

Послідовність визначення балістичного відхилення температури повітря в межах АУТ:

1.По дальності, найближче до геодезичній дальності до цілі Дгц , визначаємо з додатку 1 висотуY9.

2.По висоті Y9 визначаємо з бюлетеня “Метеосередній”

і приймаємо його в якості ∆Ta

Приклад 3. В умовах приклада 2 визначить ∆Ta.

Рішення:

1.З додатку 1 знаходимо для Дгц=54990 м »55000 м Y9=1450 м.

2.З бюлетеня “Метео 1112” визначаємо для Y9=1450 м ∆τY9=7oC.

3.∆Tα=∆τY9=7oC.

3.4 Визначення балістичного вітру в межах пасивного ділянки траєкторії снаряда

Балістичний вітер в межах ПУТ є вирахуваний однаковий на всіх висотах в межах ПУТ вітер, якій викликає таке ж відхилення снаряду по дальності і напрямку, як і перемінний з висотою дійсний (реальний) вітер в межах ПУТ.

Балістичний вітер в межах ПУТ розраховують як і балістичне відхилення температури повітря, як средневиваженою величину з урахуванням вагових коефіцієнтів шарів траєкторії.

Вплив подовжнього Wxі бокового Wzвітру на політ снаряду в межах ПУТ розрізняються незначно. У зв’язку з цім і вагові функції подовжнього

і бокового
вітру мають незначні відмінності і при визначенні слагающих балістичного вітру в межах ПУТ можуть бути осереднені.

Точні вагові функції подовжнього (бокового) вітру
заміняються наближеними. При їх заміні керуються рекомендаціями, викладеними раніше.

При варіанті заміни точної вагової функції
наближеної
, представленому на малюнку 4,

n=3; β1>0; β2>0; β3=180o; Υ1<<Υs; Υ2s; Υ3s.

При такої апроксимації, використовуючи вираження (8), здобудемо формули для обчислення вагових коефіцієнтів:

Формули для визначення подовжньої і бокової слагаючей балістичного вітру в межах ПУТ при цьому мають вид:

, (11)

де Wx(z)Y1 - подовжня (бокова) слагаюча середнього вітру у межах шару 0…Y1 ;

Wx(z)Y2 - подовжня (бокова) слагаюча середнього вітру у межах шару 0…Y2 .

Y3=YS Y2»1,28YS Y

Мал. 4.Варіант заміни точної вагової функції впливу подовжнього (бокового) вітру в межах ПУТ наближеної, що складається з відрізків (r2=r3=1,0)

Вагові коефіцієнті К1Wx(z)позначені в додатку 2 значенням К5бюл коефіцієнти К2Wx(z)5бюл.

Висоти входу у бюлетень Y1та Y2приведені у додатку 1, вони мають номери Y5, Y6 відповідно.

Таким чином, значення слагаючих балістичного вітру в межах ПУТ здійснюється за формулами


(12)

Послідовність визначення слагаючих балістичного вітру в межах ПУТ:

1.По дальності , найближчій до Дгц, визначаємо за допомогою додатку 1 висоти входу в бюлетень “Метеосередній” Y5, Y6, за допомогою додатку 2 визначаємо вагові коефіцієнті К5бюл та К6бюл.

2.Для висот Y5, Y6 знаходимо з бюлетеня “Метеосередній” дирікційні кути αWyi=5,6 і швидкості WYi=5,6 середнього вітру.

3.Розраховуємо кути вітру за формулою

(13)

4. З таблиці розкладання вітру на слагаючі (додаток 3) знаходимо слагаючі середнього вітру WxY5, WzY5, WxY6, WzY6.

5. Розраховуємо слагаючі балістичного вітру в межах ПУТ по формулах (12).

Приклад 4. В умовах прикладу 2 визначити слагаючі балістичного вітру в межах ПУТ, якщо αгц=49-00.

Рішення:

4.З додатку 1 для Дгц=54990 м» 55000 м знаходимо висоти входу в бюлетень “Метеосередній” Y5=1800 м та Y6=13950 м.

5.По додатку 2 знаходимо значення вагових коефіцієнтів

.=55000 м.

6.По бюлетеню “Метео 1112” визначаємо дирікційний кут направлення і швидкість середнього вітру для висот Y5, Y6.

7.Визначаємо кути вітру за формулою(13):

8.Розраховуємо слагаючие балістичного вітру в межах ПДТ по формулах (12).

Приклад 4. В умовах приклада 2 визначити слагаючие балістичного вітру в межах ПДТ, якщо aгц=49-00.

Рішення:

1. По додатку 1 для Дгц=54990 м » 55000 м визначаємо висоти входу в бюлетень “Метеосередний” Y5=1850 м, Y6=13950 м.