1.4 Шкідливі речовини в повітрі, воді та продуктах харчування
Найчастіше продукти харчування забруднені хлор-, фосфор-, і ртутьорганічними з'єднаннями, похідними карбомінової, тио- і дитиокарбомінової кислот, бромідами. З групи хлорорганічних пестицидів в продуктах знайдені ДДТ, ДДЕ, алдрин, дилдрин і деякі інші; з фосфорорганічних - тіофос, карбофос та ін.; з карбаматів - севін, цинеб і т. ін. Хлорорганічні пестициди знаходять в продуктах тваринного і рослинного походження, а фосфорорганічні і карбамати - переважно в рослинах.
Накопичення стійких хімічних речовин у продуктах харчування найчастіше всього пов'язано з порушенням правил і регламенту їх використання, підвищеною дозою препарату відносно рекомендованих, недотримання термінів останнього обробітку рослин перед збором врожаю (час чекання) та ін.
У багатьох випадках причиною забруднення пестицидами фуражних культур є вирощування їх в міжряддях оброблених садів.
Зміст хлорорганічних пестицидів у продуктах тваринного походження може бути пов'язано і з обробкою ними забійної і молочної худоби з метою боротьби з ектопаразитами.
Чим більше стійкість і токсичність пестицидів, тим серйозніше їх негативний вилив на живу природу і людину. Їх стійкість до факторів навколишнього середовища (сонячного світла, кисню, мікробіологічного трощення та інше, можливість отрутохімікатів зберігається тривалий час) в більшій мірі визначае їх небезпеку.
Один з механізмів негативних впливів - передача і концентрування
стабільних пестицидів за трофічними ланцюгами. Стійкі до визначених пестицидів флора і фауна можуть накопичувати їх без трощення.
Як результат концентрація токсиканту в організмі може багаторазово перевищити початкову концентрацію її у навколишньому середовищі. Цей процес біологічного концентрування має серйозне екологічне значення в харчових ланцюгах, пов'язаних з водним середовищем. Класичний приклад біологічного концентрування - накопичення ДДТ і препаратів ртуті в організмі морських птахів. Ці птахи - кінцева ланка трофічного ланцюга: морська вода - планктон - риба, що споживає рибу. В цьому ланцюгу концентрація токсиканту від початкової ланки (морської води) до кінцевої (птаха) збільшується в багато тисяч разів.
2. Рішення задач з оцінки радіаційної і хімічної обстановки
2.1 Оцінка радіаційної обстановки
Вихідні данні для оцінки радіаційної обстановки.
Варіант 2-Б (Півні)
Рівні радіації в центрі населених пунктів
Дані фактичної радіаційної обстановки в районі Сорокино, Півні, Хлібне, Палівка Р/год
| Час вимірювання першого/ другого | Населений пункт | |||
| Сорокино | Півні | Хлібне | Павлівка | |
| 900/930 | 30/24 | 90/72 | 30/24 | 60/48 |
Напрямок середнього вітру – центр с. Півні, висота 85,0 Р/год
| Робочі точки | Час вимірювання,год. | ||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| 24 | 22 | 40 | 40 | 21 | 40 | 60 | 60 | 21 | 65 | 22 | 55 | 65 | 930 |
Зведена таблиця рівнів радіації
| Часвимірювання | Робочі точки | ||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| Тф 930 | 24 | 22 | 40 | 40 | 21 | 40 | 60 | 60 | 21 | 65 | 22 | 55 | 65 |
| Т1 630 | 88,8 | 81,4 | 148 | 148 | 77,7 | 148 | 222 | 222 | 77,7 | 240,5 | 81,4 | 203,5 | 240,5 |
Тф – час виявлення (вимірювання) фактичної радіаційної обстановки;
Т1 - одна година після ядерного вибуху.
Для визначення часу за якого стався ядерний вибух спочатку знаходимо час, який пройшов після вибуху, а потім по відношеню до часу другого вимірювання рівнів радіації знаходимо фактичний час ядерного вибуху. Знаходимо співвідношення рівнів радіації при другому (Рдр.) і першому (Рпер.) вимірюваннях:
Рдр./ Рпер.=72/90=0,8
За додатком 7 позначенню цоьго співвідношення і часу, що пройшов між двома вимірюваннями, знаходимо, що після ядерного вибуху пройшло 3 години.
Час ядерного вибуху знаходять по відношенню до часу другого вимірювання рівня радіації. Ядерний вибух стався о 630 год.
За додатком 6 знаходимо коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на 1год. після вибуху.
Кпер.=3,7.
Р1=Рф*Кпер.
Знаходять рівні радіації на 1год. після вибуху у кожній із 13 точок.
Дози опромінення працівників в залежності від тривалості роботи і коефіцієнта послаблення
| Тривалістьроботи, год. | Коефіціенти послаблення | ||
| 1 | 2 | 10 | |
| 5 | 137 | 68,5 | 13,7 |
| 10 | 202 | 101 | 20,2 |
1. Початок роботи – через 1год. після виявлення фактичної радіаційної обстновки.
2. Коефіціент послаблення визначається відповідно до умов розміщення людей (відкрито, у спорудах, техніці).
Визначають дозу опромінення робітників тваринництва за 5 і 10год. роботи при коефіцієнті послаблення Кпос. = 1 (2, 10). Люди починають працювати на фермі с.Півні
(робоча точка № 10) через 1год. після виявлення фактичної радіаційної обстановки, тобто 4год. після вибуху.
Д = Дтабл. * (Р1 / 100) / Кпос.
Д = 57 * (240,5 / 100) /1 = 137;
Д = 57 * (240,5 / 100) / 2 = 68,5;
Д = 57 * (240,5 / 100) /10 = 13,7;
Д = 84 * (240,5 / 100) / 1 = 202;
Д = 84 * (240,5 / 100) / 2 = 101;
Д = 84 * (240,5 / 100) / 10 = 20,2.
Режими радіаційного захисту населення
| Зона забруднення | Рівень радіаціїна 1 год. післявибуху | Умовніназви режимузахисту | Загальнатривалістьдотрим.режимузахисту,діб. | Послідовність дотримання режиму захисту | ||
| 1.Тривалість перебуванняв ПРУ(часприпинки роботи об’єкта) | 2.Тривалість роботи об’єктаз використанням длявідпочинку ПРУ, діб | 3 Тривалістьроботи об’єкта зобмеженимперебуванням людей на відкритій місцевості (протягом кожної доби до 1-2 год.), діб | ||||
| В | 226 | 5-В-1 | 12 | 2 доби | 2 | 12 |
Визначають режим радіації центра с.Півні на 1год. після вибуху.
Р1 = 72 * 3,7 = 266,4.
2.2 Оцінка хімічної обстановки
Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки (варіант 2). Аварія на підприємстві «Агро» з виливом СДОР (аміаку)
| КількістьСДОР, т | Швидкість вітру,м/с | t повітря нависоті, м | Розміщенонаселення | Забезпеченопротигазами, % | ||
| 0,5 | 2,0 | відкрито | у споруді | |||
| 80 | 1 | -15,2 | -15,4 | 80 | 20 | 40 |
Зведена таблиця розрахункових даних щодо оцінки хімічної обстановки
| Розміри зони хім. зараження | tпідх,хв | Втрати населення | |||||
| Всього | Ступінь ураження | ||||||
| Г, км | Ш, км | S, км2 | Легкий | Важкий,середній | Смертельний | ||
| 0,5 | 0,4 | 0,1 | 39 | 262 | 65 | 105 | 92 |
Г – глибина, Ш – ширина, S – площа зони хім. ураження;
tпідх – час підходу зараженого повітря до села;
В селах Сорокино, Півні, Хлібне, Павівка мешкає по 500 жителів в кожному.
Визначають різницю температур на висоті 50 см і 200 см:
Δt° = t50 – t200 = -15,2 – (- 15,4) = 0,2°
За значенням швидкості вітру і різниці температур визначають ступнь вертикальної стійкості повітря – конвекція.
Глибина зони хімічного зараження визначається за формулою:
Г = (Гтабл * Кпр * Кв) / Крозм
Гтабл - табличне значення глибини поширення хмари зараженого повітря;
Кпр - коефіціент пропорційності;
Кв - коефіцієнт, який враховує вплив швидкості вітру на глибину поширення хмари зараженого повітря;
Крозм – коефіцієнт, який враховує умови розміщення ємкості.
Г = (0,27 * 2,7 * 1,0) / 1,5 = 0,5
Ш = К * Г
К – коефіцієнт, враховуючий ступінь вертикальної стійкості атмосфери: при конвекції К = 0,8.
Ш = 0,8 * 0,5 = 0,4
S = 0,5 * Г * Ш
S = 0,5 * 0,5 * 0,4 = 1
Визначення часу підходу зараженого повітря:
tпідх = R / (Vср * 60)
R – відстань району аварії до об´єкта (села), м;
Vср – середня швидкість переселення зараженої хмари вітром, м/с;
60 – перевідний коефіцієнт із секунд у хвилини.
Звертають увагу на кількість населення, що опинилося в осередку хімічного ураження. За умов пропорційного розміщення населення в с. Півні, вона визначається через частку населеного пункту, яка опинилася в зоні поширення хмари зараженого повітря.
Крім того, слід урахувати умови розміщення населення (відкрито, у захисних спорудах) і забезпеченість його протигазами.
Розрахункові формули:
визначення кількості населення, яке опинилося у осередку ураження і розміщено відкрито та у спорудах:
Nос = N * λ / 100;
Nос. від. = Nос. * α / 100;
Nос. сп. = Nос. – Nос. від.,
N – загальна кількість населення, що проживає в селі;
Nос – кількість населення, що опинилася у осередку ураження;
λ – частина села, що опинилася у осередку ураження, %;
Nос. від. – кількість населення, що опинилася у осередку ураження і знаходиться на відкритій місцевості, %;
α – частина населення, що опинилася у осередку ураження і знаходиться на відкритій місцевості, %;
Nос. сп. – к-ть населення, що опинилася у осередку ураження і знаходиться у спорудах.