Цінною спробою дати синтетичний аналіз української духовності є роботи Я. Яреми, професійного психолога, який до питання української духовності підійшов від характеристики центральної її властивості – інтроверсії, до погляду на цілісність нашої ментальності, опираючись на аналіз виявів української культури в минулому, зокрема, характеризуючи такі національні типи, як Вишенський, Сковорода, Гоголь та Шевченко.
Подальшими виразними дослідженнями даної проблеми є праці П. Феденка про вплив історії на духовність, та студії О. Кульчицького з його цілісним методом «генетичного дослідження» під різними аспектами (расовим, геопсихічним, соціопсихічним, історичним, культуроморфним та глибинопсихолгічним).
Навколо проблеми “кордоцентричності” української ментальності зосереджуються роботи психологів О. Кульчицького та Б. Цимбалістого, соціолога М. Шлемкевича, етнографа Є. Юнацького. Б. Цимбалістий порушує методологічну проблему і пов’язує українську духовність з «культурно-антропологічним» методом дослідження, вказуючи на значення родини у формуванні духовності. М. Шлемкевич більше зосереджує свою увагу на диференціальній проблематиці відмінностей між Галичиною і Придніпрянщиною. Значний внесок робить Г. Ващенко, який не ставить собі за мету досліджувати ознаки ментальності, але який для накреслення свого виховного ідеалу українця виходить від ідеалу людини в Україні, починаючи від найдавніших часів. В. Янів доповнює досліди О. Кульчицького, систематизуючи не тільки твори Шевченка та Костомарова, але й інших науковців, щоб із порівняльного матеріалу дати аргументований синтез в «Нарисах до історії української етнопсихології».
Сучасна народознавча наука розглядає ментальність як чинник відродження та відновлення найкращих традицій української нації. Зокрема питання українства як етноментального феномену в роботах О. Нельги, ментально-архетинний зміст етнічного у Б. Попова, етнічні складники етнічного характеру, соціопсихічні риси українців в роботах Г. Лозко, взаємозв’язок етногенезу українського етносу та процесу формування ментальності у М. Юрія і т. д.
Заслуговують на увагу матеріали науково-теоретичних конференцій, що проводяться останнім часом і розробляють критерії аналізу процесу історичного розвитку української ментальності та її трансформації в різні сфери духовного життя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Андрусів С. Ім’я Гелленів / Про національний характер українців // Дзвін. 1993. - № 10-12. – С. 110-115.
2. Беба П. Українська ментальність // Урядовий кур’єр. – 1996. – 24 серпня. С. 13.
3. Бобик В. Психологія українського демократизму // Україна молода. – 1992. – від 14 лютого.
4. Бичко Б. Ментальні особливості національної самосвідомості. В кн.: // Філософські обрії. Науково-теоретичний збірник. - № 3 – 2000. – С. 104-114.
5. Бичко І. Українська ментальність і проблеми гуманітаризації освіти. // Розбудова держави. – 1993. - № 3 – С. 58-63.
6. Братасюк М. Історична доля та дух українського етносу. // Культурне відродження в Україні. – Тернопіль, 1993. – С. 55.
7. Васільєв В. Деякі роздуми з приводу терміну “Менталітет” // Розбудова держави. – 1993. - № 11. – С. 50-53.
8. Ващенко Г. Психологічні властивості українців і причини наших невдач // Рідна школа. – 1992. - № 2. – С. 31-40.
9. Від Києва до Гарварда: Філософ Д. Чижевський про українську ментальність // Урядовий кур’єр. – 1994. – 7 квітня.
10. Волошин М., Волошин Р. Становлення національної школи – Дрого-
бич, - 1993.
11. Гнатенко П. Національний характер – К., Дніпро, 1992.
12. Грабовська І. Проблема засад дослідження українського менталітету та національного характеру // Сучасність. – 1998. - № 15. – С. 58-70.
13. Грабовська І. Українська ментальність крізь призму 20ст. // Пам’ять століть. – 2000. - № 1-2. – С. 3-14.
14. Грицай С. Нове видання з досліджень історії ментальності // Слово і час. 1995. – № 1. – С. 72-73.
15. Грушевський. Хто такі українці і чого вони хочуть. К., 1991.
16. Дорошкевич В. Ментальність України і проблеми її державності // Розбудова держави. – 1992. - № 7. – С. 20.
17. Дубецький Є. Осягнути національну ментальність // Березіль – 1996. -
№ 1-2. – С. 152-155.
18. Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналій. – К., 1997.
19. Етнос і соціум. – К., 1993.
20. Єрмоленко С. Що таке ментальність? // Літературна Україна – 1993. –
21 січня. – С. 7.
21. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995.
22. Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки. – Тернопіль, 1994.
23. Леся Українка “Не так тії вороги як добрії люди” // Зібр. творів: У 12 т. – К.: Наук. думка, 1978.
24. Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995.
25. Макарчик С. Н. Український етнос ( виникнення та сучасний ). – К., 1992.
26. Мала енциклопедія етнодержавознавства. НАН України. Інститут державности і права ім. В. М. Корецького; Редкол.: Ю. І. Римаренко та ін. – К.: Довіра: Генеза, 1997 – 942 с.
27. Маланюк М. Ще раз про самосвідомість українців. // Рідна школа. – 1995. - № 7-8. – С. 7-11.
28. Медвідь В. На свій захист ( Сучасний український менталітет ) // Укр. проблеми. – 1994. - № 2. – С. 51-54.
29. Ментальність та історія ідей // АНУ-ни. – К.; 1992.
30. Нельга О. В. Теорія етносу. Курс лекцій: К.: “Тандем”, 1997. – 368 с.
31. Основи етнодержавознавства. – К., 1997. – С. 185-200.
32. Пірне М. І. Основи етнопсихології. – К., 1998.
33. Поліщук І. Ментальність українства: політичний аспект // Людина і політика. – 2001. - №; 1. – С. 86-93.
34. Пономарьов А. Дещо про національну свідомість // Слово і час. – 1993. - № 5. – С. 81-83.
35. Пономарьов А. Українська етнографія: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1994. – 320 с.
36. Поняття ментальності в суспільних науках. // Генеза. – 1995. - № 1,3. –
С. 8-13.
37. Попович М. Нариси історії культури України. – К., 1999.
38. Русин М., Колесник О. Основи української ментальності ( До історії питання ) // Хроніка. – 2000. – Вип. 37-38 – І: Україна: філософський спадок століть. – С. 18-27.
39. Сарбей В. Г. Етапи формування української національної свідомості ( кінець 18 – поч. 20 ст. ) // Укр. історичний журнал. – 1993. – № 7-8. –
С. 3-17.
40. Семчишин М. 1000 років української культури. – К., 1993.
41. Сухорський С. Ващенко і Ярема про психічні властивості українського народу // Рідна школа. – 1992. – № 2. – С. 2-4.
42. Українознавство: Посібник ( Уклад. В. Я. Мацюк, В. Г. Пугач. – К.: Зодіак. – ЕКО, 1994. – 399 с.
43. Українська душа. – К.: Фенікс, 1992. – 128 с.
44. Українська культура. Історія і сучасність. – Львів, 1994.
45. Українська культура. Лекції за ред. Антоновича. – К., 1993. – С. 187.
46. Українське народознавство в іменах. – К., 1998.
47. Феномен нації: Основи життєдіяльності. / За ред. Б. В. Попова. – К.: Тов. “Знання”, КОО, 1998, - 264 с.
48. Філософія. Курс лекції: Навчальний посібник. / Бичко І. В., Табачковський В. Г. та ін. – К.: Либідь, 1993. – 576 с.
49. Франко І. Я. З кінцем року // Молода Україна. – Львів: Укр. – рус. вид. спілка, 1910.
50. Франко І. Я. Одвертий лист до галицької української молодежі // Зібрання творів: У 50 т. – К., Наукова думка.
51. Франко І. Я. Поза межами можливого // Зібрання творів: У 50 т. – К., Наукова думка.
52. Франко І. Я. Реалісти чи кар’єристи // Життє і слово.
53. Хома О. Про філософське розуміння менталітету. – В кн.: // Гуманізм і людина в контексті культури. Матеріали людинознавчих читань ( Випуск 3 ) у трьох книгах. – Дрогобич – 1995. – С. 303-312.
54. Хромова В. До проблеми української ментальності. // Українська душа. – К., 1992. – С. 3-36.
55. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні – К., 1992.
56. Шлемкевич М. Загублена українська людина. – К.: Фенікс, 1993.
57. Юрій М. Т. Етногенез та менталітет українського народу. – К.: “Таксон” 1997. – 235 с.
58. Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. – Мюнхен, 1993. – 217 с.
59. Янів В. Релігійність українців з етнопсихологічного погляду. // Народна творчість та етнографія. – 1999. - № 5-6. – С. 39-54.
60. Янів В. Українська етнопсихологія і наш виховний ідеал. // Народна творчість та етнографія. – 1998. - № 5-6.