Найкращим способом водопостачання є влаштування артезіанських свердловин. Вода, що видобувається з таких свердловин, практично не заражена.
Незалежно від наявності колодязів і інших джерел води кожне господарство повинно завжди мати запас питної води. Заготовляти воду необхідно завчасно, у можливо більшій кількості, оскільки вона необхідна для надання допомоги потерпілим, для обробки продуктів і овочів у випадку їх зараження і для інших цілей. Запаси води слід зберігати в цистернах, діжках та іншій металевій або дерев'яній тарі, що щільно закривається, встановленій у закритих приміщеннях або під навісом.
Для захисту води у домашніх умовах рекомендується використовувати термоси, графини, відра і навіть ванни. Весь посуд повинен закриватися щільними кришками, а відра і ванни – накриватися зверху клейонкою, поліетиленовими або іншими плівковими матеріалами. Запаси води слід створювати із розрахунку, що на кожну людину на добу тільки на приготування їжі буде потрібно від 3 до 5 літрів, а у загальній кількості 10 л води.
За станом радіаційного забруднення продуктів харчування, фуражу і води здійснюється постійний радіаційний контроль СЕС, ветеринарними лабораторіями і гідрометеостанціями у відповідності з вимогами ДР97.
Захист продуктів харчування і води від зараження радіоактивними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами має актуальне для нашої держави значення не тільки у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, а і у повсякденному житті (дуже низька якість продуктів харчування і питної води та її нехватка у південних районах та великих містах). Ось чому кожна працездатна людина повинна активно брати участь у вирішенні цієї життєво важливої задачі.
Вимоги ДР97 допустимих рівнів вмісту радіонуклідів в продуктах харчування та питній воді (Бк/кг, Бк/л)
| № пп. | Найменування продуктів | 137Сs | 90Sг |
| 1. | Хліб, хлібопродукти | 20 | 5 |
| 2 | Картопля | 60 | 20 |
| 3. | Овочі (листові, коренеплоди, столова зелень) | 40 | 20 |
| 4. | Фрукти | 70 | 10 |
| 5. | М'ясо і м'ясні продукти | 200 | 20 |
| 6. | Риба і рибні продукти | 150 | 35 |
| 7. | Молоко і молочні продукти | 100 | 20 |
| 8. | Яйця (шт.) | 6 | 2 |
| 9. | Вода | 2 | 2 |
| 10. | Молоко згущене і концентроване | 300 | 60 |
| 11. | Молоко сухе | 500 | 100 |
| 12. | Свіжі дикоростучі ягоди і гриби | 500 | 50 |
| 13 | Сушені дикоростучі ягоди і гриби | 2500 | 250 |
| 14. | Лікарські рослини | 600 | 200 |
| 15 | Інші продукти | 600 | 200 |
| 16. | Спеціальні продукти дитячого харчування | 40 | 5 |
Розрахункова робота № 1
«Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою № 6058)
| Вихідні дані та ЗначенняЧас аварії, год, хв. = 10Час доби = ДеньХмарність = СередняШвидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,6Напрямок середнього вітру азимут, град = 90Час вимірювання рівня радіації (потужність дози) = 12,5Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Рад/годину = 30Час початкку роботи (входження в зону зараження) Tп, годин = 12,5Час виконання робіт Т, годин = 5Установлена доза (задана) радіації Д уст, рад = 14Тип Реактора = ВВЕР - 1000Частка викиду РР в атмосферу, % = 10За таблицею 7 визначаємо категорію (ступінь) вертикальної стійкості атмосфери за:Хмарність = СередняЧас доби = ДеньШвидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,6Це буде = конвекціяЗа таблицею 8 визначаємо середню швидкість вітру в прошарку поширеннярадіоактивної хмари при:конвекціяШвидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,6Вона буде = 2 м/с приблизно.За даними таблиці 2 для :Тип Реактора = ВВЕР - 1000Частка викиду РР в атмосферу, % = 10конвекціяШвидкість вітру середня, м/с = 2 м/свизначаємо розміри прогнозованих зон забруднення:Зона М:Довжина = 185 кмШирина = 40,2 кмПлоща = 5850 кв кмЗона А:Довжина = 39,4 кмШирина = 6,81 кмПлоща = 211 кв кмВизначаємо:а) час, що сплинув після аварії до кінця роботи:Т к = Т п + ТТ к - час кінця роботиТ п - час початку роботиТ - час роботиТ к = 12,5 - 10 + 5 = 7,5б) рівень радіації на одну годину після аварії за даними таблиці 1:Д 1 = Д 2,5 / К 2,5К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1Д 2,5 = 30 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Д 1 = 30/0,7= 42,85714 рад/годв) рівень радіації після закінчення роботи:Д 7,5 = Д 1 * К 7,5К 7,5 = 0,447 для 7,5 годин після аварії за табл 1Д 1 = 42,85714 рад/годД 7,5 = 42,58714*0,447= 19,15714 рад/годг) дозу радіації, що може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ за 5 годин роботи у зонах забруднення:Д = 1,7 * (Д 7,5 * t 7,5 - Д 2,5 * t 2,5)t 7,5= 7,5 годиниt 2,5 = 2,5 годиниД = 1,7*(7,5*19,15714-2,5*30) = 116,7536 радВизначаємо допустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій РР місцевості.Знаходимо співвідношення:А = (Д 2,5 / Д зад) * К осл * К 2,5К осл = 1 робота на відкритій місцевостіД зад = 14 Установлена доза (задана) радіації Д уст,К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1Д 2,5 = 30 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, А = 30*1*0,7/14= 3,061224За таблицею 9 при:А = 3,061224Т п = 2,5Т доп = 0,775 години приблизно.Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ.Співвідношення:А =(Д 1 / Д зад) * К ослА = 42,85714*1/14= 3,061224За таблицею 9 при:А = 3,061224Т = 5 Час виконання робіт Т, годинК поч = 0,95 години приблизно.Знаходимо відвернуту дозу радіації за 15 днів після аварії за формулою:Д від = 1,7 * (Д 360* t 360 - Д 2,5 * t 2,5) t 360 = 360 годинt 2,5 = 2,5 годиниД 2,5 = 30 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Д 360 = Д 1 * К 360К 360 = 0,09 для 360 годин після аварії за табл 1Д 1 = 42,85714 рад/годД 360 = 42,85714*0,09 = 3,857143Д від = 1,7 *(3,857143*360-30*2,5) = 2233,071 радД від = 2233,071 рад або 22330,71 мЗв |
За даними таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи.
Оскільки Д від = 22330,71 мЗв то необхідно провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі. Висновки та пропозиції.
Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні надзвичайно небезпечного зараження. За 5 годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 116,7536 що перевищує Д зад = 14 рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 14 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп = 0,775 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,95 годин після аварії
Розрахункова робота № 2
«Прогнозування і оцінка радіаційної обстановкипісля аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391)
| Тип СДОР = ХлорКількість СДОР, тонн = 25Метеорологічні умови = Напівясно, ніч, -40 градШвидкість вітру, м/с = 2Відстань від ХНО до ОНГ, км = 4Вид сховища = НеобвалованіВистота піддону, м = 0Час від початку аварії, год = 3Азимут ОНГ, град = 45Азимут вітру, град = 235Показник та Результат прогнозуванняДжерело забруднення = ХНОТип СДОР = ХлорКількість СДОР, тонн = 25Глибина зараження, км = 13,22144Площа зони зараження, кв км = 137,223Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГТривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 75,33256Втрати від СДОР, чол.ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого хлору невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості хлору у системі, тобто 25 тонн.Визначимо еквівалентну кількість хлору у первинній хмарі за формулою:Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)K1 = 0,18 із додатку 3 для хлоруK3 = 1 із додатку 3 для хлоруK5 = 1 для інверсії (сторінка 7)K7 = 0 / 0,9 із додатку 3 для хлору і температури -40Q (o) = 25Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:Метеорологічні умови = Напівясно, ніч, -40 градШвидкість вітру, м/с = 2Це - інверсія за таблицею 1 на сторінці 5.Q(e1) = 0,18*1*1*0*25= 0 (тонн)ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість хлору у вторинній хмарі за формулою:Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * dK1 = 0,18 із додатку 3 для хлоруK2 = 0,052 із додатку 3 для хлоруK3 = 1 із додатку 3 для хлоруK4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2K5 = 1 для інверсія (сторінка 7)K6 = 2,41 із додатку 5, час від початку аварії, год = 3K7 = 0 / 0,9 із додатку 3 для хлору і температури -40d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)h = 0,05 (метри)h - це висота шару розлитого хлоруу на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, деН - висота піддону чи обваловки, м.Q (e2) = (1-0,18)*0,052*1*1,33*1*2,41*10*0,9/(1,563*0,05)= 1,573981 (тонн)ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює при Q(e1) = 0 (тонн) при Швидкість вітру, м/с = 2 Г 1 = 0 (кілометрів)ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює при Q (e2) = 1,573981 (тонн)при Швидкість вітру, м/с 2 за пропорцією:0,1 (тонн) - 0,84 (кілометрів)1,573981 (тонн) - х (кілометрів)х = 0,84*1,573981/0,1= 13,22144 (кілометрів)Г 2 = 13,22144 (кілометрів)ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:Г = Г 2 + 0,5*Г 1Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 13,22144Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 0Г = 13,22144 (кілометрів)Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.При інверсіяПри Швидкість вітру, м/с = 2Це - 40 (кілометрів)Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 40 км та розрахованим 13,22144 (кілометрів)Мінімум (13,22144;40) = 13,22144ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:T надходження = x / Vх = Відстань від ХНО до ОНГ, км = 4За додатком 6 при інверсія при Швидкість вітру, м/с = 2V = 10 км/годT надходження = 4/10= 0,4 (години)T надходження = 4*60/10= 24 (хвилин)ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:S = П * Г * Г / nП = 3,14 - число "Пі", нескінченний дрібП = 3,14Г = 13,22144 (кілометрів) n при Швидкість вітру, м/с = 2n = 4 (сторінка 7)S = 3,14*13,22144*13,22144/4= 137,223 (кв км)ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії хлору.Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)h = 0,05 (метри)d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)K2 = 0,052 із додатку 3 для хлоруK4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2K7 = 0,9 із додатку 3 для хлору і температури -40Т = (0,05*1,563)/(0,052*1,33*0,9)= 1,255543 (години)Т = (0,05*1,563*60)/(0,052*1,33*0,9)= 75,33256 (хвилин)Так як повна глибина зони зараження 13,22144 км більша за відстаньвід ХНО до ОНГ 4 км, то ОНГ (обєкт народного господарства) попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно є втрати персоналу ОНГ. |
Список використаної літератури