ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО
Іванова Лариса СергІЇвна
УДК: 130.2 : [33 : 316. 422]
ГУМАНІЗАЦІЯ СУБ'ЄКТ-СУБ'ЄКТНИХ ВІДНОСИН
В ЕКОНОМІЧНИХ СТРУКТУРАХ
ТЕХНОКРАТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА
09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Сімферополь − 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі філософії Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор філософських наук, професор
Лазарєв Фелікс Васильович,
Таврійський національний університет
ім. В.І. Вернадського,
завідувач кафедри філософії.
Офіційні опоненти:
доктор філософських наук, професор
Воєводін Олексій Петрович,
Східноукраїнський національний університетім. В. Даля,завідувач кафедри філософії культурита культурології;
кандидат філософських наук, доцент
Горбань Олександр Володимирович,
Національна академія природоохоронного
та курортного будівництва, завідувач
кафедри філософії та права.
Захист відбудеться "25"червня 2008 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.01 Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: 95043, м. Сімферополь, вул. Київська, 116-а.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, проспект Вернадського, 4.
Автореферат розісланий "23" травня 2008 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Зарапін О.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дисертаційного дослідження. На початку третього тисячоліття людство опинилося у небезпечному й складному становищі. Руйнування навколишнього середовища наближається до критичної межі, зростає споживацьке ставлення до людини й природи, загострюється протиріччя між людиною й технікою. Виникає новий клас загроз і небезпек, пов'язаний з формуванням інформаційного суспільства.
Накопичення проблем, які загрожують самому існуванню людства в умовах техногенного суспільства, призвело до глибокої антропологічної кризи, що зачіпає духовну сферу й моральну структуру людини. В країнах колишнього СРСР зазначені процеси виявилися з особливою силою на тлі явищ, що відбуваються одночасно, − глобалізації й віртуалізації світового господарства.
Стали помітними радикальні суб'єктивно-людські зміни, що посилюють відчуженість людини, руйнують індивідуальну ціннісну матрицю, яка лежить в основі етнічної, громадянської й цивілізаційної ідентичності. Ці зміни проявляються в усіх без винятку сферах існування людини, серед яких головною залишається виробнича діяльність в економічній сфері.
Еволюція західних суспільств XIX-XX століть виявила фундаментальне протиріччя між іманентно властивим капіталістичній формації уявленням про людину як про ресурс, що використовується для підвищення ефективності господарської, комерційної діяльності, і потенційними можливостями людини як самостійного суб'єкта соціальної діяльності.
Людство вперше виявилося в пограничній ситуації, зоні біфуркації, вихід з якої можливий за умови перебудови ціннісних орієнтирів економічної організації на основі реалізації гуманістичних принципів, життєстверджуючих начал. Основою економічного розвитку повинна стати категорія якості життя, переорієнтація з монетаристських макроекономічних показників на дійсне вирішення проблем світового співтовариства. Кінцевою метою виробництва як сфери діяльності людини має стати не тільки подолання відчуження, що виникає в процесі протистояння праці й капіталу, але й відтворення в суб'єкт-суб'єктних відносинах в економічних структурах тих людських екзистенцій, які становлять родову сутність людини.
Таким чином, філософсько-антропологічний аналіз протиріч між практикою технократичного управління виробництвом в умовах, коли людина використовується лише як засіб, і гуманістичною перспективою, в якій людина розглядається як кінцева мета виробництва, стає життєво важливим. У процесі такого аналізу виникає низка питань: чи існує зв'язок між організаційно-правовим видом господарської діяльності економічної структури і мірою зняття феномена відчуження? Чи забезпечує корпоративна культура усунення відчуження чи є лише його імітацією? Чи можливе повне розкриття творчих здібностей людини і її самореалізація в умовах домінування в економічній сфері технократичного стилюмислення? Чи гарантує самореалізацію творчих здібностей людини перехід від індустріального суспільства до інформаційного? Які гуманістичні цінності мають бути покладені в основу ефективної культури управління?Досвід України, як і решти країн на пострадянському просторі, багаторазово актуалізує проблеми гуманізації економічного розвитку. Процеси приватизації, поява нових організаційно-правових форм господарювання, запозичення закордонних управлінських парадигм, орієнтованих на розкриття інтелектуального потенціалу працівників, потребують філософського осмислення людини в процесі трудової діяльності в сучасних умовах.
Зазначене стає ще більш актуальним з огляду на те, що світосприйняття людини в міжособистісних господарських зв'язках може кардинально впливати на ефективність економічних структур. Саме з цієї причини сьогодні зусилля власників капіталу і менеджерів вищої ланки спрямовані на "вичавлювання" з працівників їх творчого потенціалу шляхом створення "гуманізованих" виробничих умов, кінцевою метою яких є отримання додаткової вартості. В той же час людина, яка задіяна у виробництві, починає усвідомлювати необхідність подолання ставлення до себе як до об'єкта маніпулювання, що породжує появу нових особистісних стратегем виборужиттєвого проекту самого себе.
Таким чином, глобальні трансформації світосприйняття у напряму гуманізації суб′єкт-суб′єктних відносин в інтервалі виробничої діяльності людини наполегливо вимагають пильної уваги та осмислення з позицій філософської антропології. Саме такий підхід визначив основний зміст і структуру цієї дисертаційної роботи.
Ступінь розробленості теми. Проблемигуманізації і дегуманізації у технократичному суспільстві знаходилися у центрі уваги українських філософів О.Г. Білоруса, Ю.В. Кам'янскої, В.Г. Табачковського, В.І. Шинкарука, О.І. Яценко, а також російських А.П. Дубнова, В.О. Лекторського, А.П. Назаретяна. Висновки щодо необхідності трансформації домінуючого у техногенній цивілізації технократичного стилю мислення висловлені в роботах українських філософів І.С. Добронравової, В.П. Іванова, Р.С. Мартинова та інших. Значний внесок у розробку проблематики гуманізму й відчуження людини зробили видатні філософи ХХ сторіччя: М.О. Бердяєв, М. Вебер, М. Гайдегер, Ж.-П. Сартр, С.Л. Франк, А. Швейцер, К. Ясперс та інші.
Говорячи про проблеми руйнування ідентичності людини у період кризи техногенної цивілізації, не можна обійти увагою оригінальні роботи іноземних філософів ХХ століття Е. Тофлера, Е. Фрома, Ф. Фукуями, С. Хантингтона, К. Ясперса, зокрема російських − В.Л. Іноземцев,М.М. Моісєєва, В.С. Стьопіна. Філософські проблеми існування людини в технократичному суспільстві розглядаються у працях вітчизняних вчених Ф.В. Лазарєва, С.А. Лозниці, В.С. Лук'янця,В.С. Лутая та інших.
Особливості проблеми відчуження людини у процесі трудової діяльності активно досліджували українські і російські філософи Д.П.Богиня, І.І. Кальний, Я.І. Кузьмінов, І.С. Нарський, В.В.Яцкевич та інші. Особливої уваги заслуговує грузинська школа філософів в особі її представників Н.Д. Абсава, І.Я. Брачули, Г.М. Малашхия, В. В. Парцванія. Філософсько-антропологічні основи аналізу корпоративної та організаційної культури були закладені у відомих працях Г.А. Саймона, Ф. Тейлора, А. Файоля, Е. Шейна, М. Елвесона та інших. Теоретичні та практичні питання у цьому напряму розглядалися російськими дослідниками С.А. Липатовим, Н.Н. Могутновою, Т.О. Соломанидиною, І.С.Шаповаловою, вагомий науково-практичний внесок у розробку проблем корпоративної та організаційної культури внесли українські вчені Н.Ю. Горлач, Д.В. Задихайло, Н.В. Зубрєва, Л.О. Пашко, Л.М. Савчук та інші.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної теми кафедри філософії Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського "Антропологічні перспективи сучасної філософії" (№ державної реєстрації 0105U007018).
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз технократичних і гуманістичних тенденцій суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних структурах сучасної техногенної цивілізації. Ця мета може бути конкретизована й реалізована на основі розкриття таких взаємозалежних завдань:− провести аналіз ґенези й тенденцій розвитку сучасної техногенної цивілізації;− розробити концептуальні основи й категоріальний апарат дослідження проблем гуманізації й дегуманізації суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних структурах; − дослідити природу й співвідношення гуманізації й дегуманізації в економічній сфері;− вивчити ґенезу та сучасний стан технократичної свідомості;− розкрити філософсько-антропологічні виміри феномену відчуження людини як суб'єкта виробничих відносин; − окреслити гуманістичні аспекти моделей і стилів управління в економічних структурах;− проаналізувати існуючі управлінські стратегії, спрямовані на гармонізацію технократичного й гуманістичного підходів до суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних структурах.Об'єкт дисертаційного дослідження − суб'єкт-суб'єктні відносини в економічних структурах.