| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії | Aberdeen Barrow-in-Furness Cork Isle of Man Dover Edinburgh Falmouth Greenock Glasgow Guernsey Invergordon Lerwick Liverpool London Milford Haven Portree Scrabster Southampton Stornoway Ullapool Tilbury Tyne | 815 0 60909 3285 273187 53000 20007 30776 54518 48098 17148 40971 6128 3798 4635 1272 971258 7135 3589 13546 43047 | 1267 1200 71500 3758 259222 57738 21215 41129 42021 48788 24146 30111 11659 2442 5440 2391 1050000 5683 3525 23049 35838 |
Тепер згрупуємо сукупність за кількісною ознакою. Для початку розрахуємо межі інтервалів за загальною кількістю портів в регіоні.
Для цього використовуємо наступну формулу:
Х = (Xmax – Xmin)/n (3.1)
де X – шаг інтервалу,
Xmax – максимальне значення ознаки групи,
Xmin – амінімальне значення ознаки групи,
n – число груп.
Розрахуємо шаги інтервалу для даної сукупності:
Західне європейське узбережжя: x =(415804-2790)/3=137671,3 чол.
Ісландія, Норвегія і Фарерські острови: x =(282938-1533)/3=93801,6 чол.
Балтика: x =(675000-800)/3=224733,3 чол.
Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії: x =(1050000-1200)/3=349600 чол.
Дані розрахунків занесемо до таблиці та розрахуємо межі інтервалів.
Таблиця 3.3 - Розрахунок меж інтервалів для загальної кількості портів в регіоні
| Регіон | xmin | xmax | Межі інтервалу | ||||
| хн | х | хв | |||||
| Західне європейське узбережжя | низька | 2790 | 415804 | 2790 | 137671,3 | 140461,3 | |
| середня | 140461,3 | 278132,6 | |||||
| висока | 278132,6 | 415804 | |||||
| Ісландія, Норвегія і Фарерські острови | низька | 1533 | 282938 | 1533 | 93801,6 | 95334,6 | |
| середня | 95334,6 | 189136,3 | |||||
| висока | 189136,3 | 282938 | |||||
| Балтика | низька | 800 | 675000 | 800 | 224733,3 | 225533,3 | |
| середня | 225533,3 | 450266,6 | |||||
| висока | 450266,6 | 675000 | |||||
| Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії | низька | 1200 | 1050000 | 1200 | 349600 | 350800 | |
| середня | 350800 | 700400 | |||||
| висока | 700400 | 1050000 | |||||
Після цього згрупуємо сукупність за кількісною та якісною ознаками (таблиця 3.4).
Таблиця 3.4 - Групування за якісною та кількісною ознакою
| Регіони | Групи(чисельність пасажирів) | ||
| низька | середня | висока | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 54188 8094 3266 25443 28000 43045 4537 126839 5155 11000 86315 17624 | 181548 | |
Продовження таблиці 3.4
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Lisbon Nantes Oostende Rotterdam Santander Vigo Zeebrugge | 2790 3814 49500 11534 83148 | 221375 | 415804 |
| 47597 66312 32838 1533 13534 19210 66849 95197 68867 8500 30258 78269 51906 | 142608 | 282938 218096 |
| 4350 22815 16753 134884 35598 26000 800 1158 6000 33512 2426 69413 21864 3206 1436 2736 | 360000 269736 447000 | 675000 428550 415575 |
Продовження таблиці 3.4
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1267 1200 71500 3758 259222 57738 21215 41129 42021 48788 24146 30111 11659 2442 5440 2391 5683 3525 23049 35838 | 1050000 |
На основі отриманої таблиці зробимо висновок.
Аналізуючи статистичну інформацію ми спостерігаємо, що зростає популярність круїзного туризму, як найбільш універсального виду туризму, який дає змогу за короткий час комфортабельно відпочити та ознайомитися з культурою і історією декількох країн.
У цьому контексті Європейські регіони з кожним роком приваблюють все більшу кількість круїзних туристів. Свідченням цьому є динаміка росту кількості заходів іноземних круїзних суден порта.
Слід проаналізувати кожний регіон окремо:
На Західному узбережжі найбільший попит спостерігається в Ліссабоні та Амстердамі.Кількість. Найменше в Байоні і Нантах.
На територіях Ісландії, Норвегії і Фарерських островів найбільша кількість подорожуючих на круїзних лайнерах припадає намБергер і Герангер.
Найбільша кількість портів роздашована в Балтійському регіоні, який набирає швидкі темпи для розвитку круїзної справи.
ВИСНОВКИ
В даній роботі ми дослідили та визначили необхідність відродження морських круїзів вздовж чорноморського узбережжя. В першому розділі ми дослідили історію розвитку морського круїзу, охарактеризували сучасний стан розвитку круїзної справи та виявили основні проблеми галузі морських круїзів.
У другому розділі ми проаналізували можливі шляхи рішення даних проблем. У третьому розділі ми займалися аналізом статистичних даних. Застосовуючи метод групування, згрупували сукупність даних за наступними ознаками: якісними: регіонами, та кількісними: кількість пасажирів, які приймали участь в круїзних подорожах(виділили 3 групи:низька, середня та висока чисельність). Наприкінці роботи зробили висновки.
З моменту отримання Україною незалежності інтерес до круїзів був постійний, але невеликий. Кількість судозаходов, зображене графічно, нагадує синусоїду з шестирічними списами підйомів інтересу і спадів. Це могло бути пов'язано лише з приходом нових поколінь круїзних туристів. Регіон не розвивався як самостійний туристичний напрям. Усі туроператори, що існували на той момент, користувалися екскурсіями, встановленими Гостом в 50-і роки минулого століття. І різниця між ними була тільки в призначеній ціні, звідки і з'явилася проблема демпінгу, що досі вбиває індустрію морського туризму.
З 1999 року з'явилися оператори, що внесли "свіжий струмінь" і нові концепції в екскурсійне обслуговування. З'явилися загальні і тематичні екскурсії, що дозволили, по-перше, розвантажити музеї, по-друге, різноманітити і зробити привабливішим туристичний продукт, а по-третє, зробити регіон привабливішим. На жаль теракт в США посіяв паніку і різкий спад кількості заходжень американських суден, які складали 67 % усіх судозаходов, що послідував, негативно позначився на стані круїзного ринку в Чорному морі. У той же самий час досвід інноваційного підходу до екскурсій узяли на озброєння інші туроператори, які у свою чергу стали намагатися різноманітити існуючі маршрути, зробити одну і ту ж екскурсію цікавою для різних категорій туристів. Це послужило поштовхом до підвищення інтересу до регіону хоча скептики можуть сказати, що збільшення судозаходов пов'язане із збільшенням кількості круїзних теплоходів. Повинна погодитися, визнавши це одним з аспектів, хоча дуже хочеться сподіватися, що загальними зусиллями ми все-таки добилися збільшення інтересу до наших країн.