Що стосується нашої країни, то в радянський час більш розвинуті були залізничні подорожі, зараз же залізничні й авіаперевезення приблизно рівні, а автотуризм займає третє місце.
Морські круїзи на Чорному морі були дуже популярними за часів СРСР, особливо - у 80-ті рр. минулого століття. Потужний пасажирський флот Чорноморського пароплавства обслуговував значну кількість вітчизняних та закордонних туристів, надавав їм можливість насолоджуватися морськими подорожами, відвідувати мальовничі міста Криму та Кавказу, що багаті цікавими туристичними об'єктами.
Починаючи з 90-х рр. морські круїзи на Чорному морі припинилися, пасажирський флот України було втрачено, відтак населення країни втратило можливість отримувати неперевершені враження, що надають тільки морські круїзи, натомість як в усьому світі ця галузь бізнесу активно розвивається.
Проте навряд чи тут можна обійтися зусиллями лише портів. Проблема вимагає системного підходу як на рівні галузі, суміжних галузей, так і держави в цілому. Серед головних стримуючих факторів - відсутність власне круїзного флоту на Чорному морі, високий рівень портових зборів порівняно із середземноморськими портами. При цьому щорічні вкладення в удосконалювання інфраструктури закордонних портів, у модернізацію терміналів становлять сотні мільйонів євро.
Актуальність поставленої проблеми обумовлена необхідністю привернення уваги науковців, підприємців та державних органів управління до активного пошуку шляхів негайного відновлення морської круїзної галузі на Чорному морі, що в перспективі має стати потужним джерелом інноваційного розвитку національного морського пасажирського флоту, що сприятиме розвитку всієї морської транспортної галузі в Україні.[12,с.175]
Серйозною проблемою в розвитку круїзного туризму є мита не тільки на круїзні судна, але й на екскурсійні автобуси, яких до сучасного круїзного судна треба подати не один десяток, причому таких, що відповідають стандартам хоча б Євро-3. Гострою залишається також проблема тривалого проходження паспортного й митного контролю в портах України.
Основною проблемою для розвитку круїзів є відсутність національного пасажирського флоту, будування якого потребує значних коштів. Необхідно об'єднати зусилля усіх зацікавлених сторін для відродження пасажирського флоту України та чорноморських круїзів, що, без сумніву, позитивно вплине на інноваційний розвиток всієї морської транспортної галузі України.
Всі країни-учасниці ЧЕС зацікавлені в спільному використанні акваторії Чорного моря й створенні загальних круїзних програм. Однак поки па Чорному морі немає жодного порту, який би взяв на себе роль організатора цього руху. Деякі ініціативи вже проявляє російський порт Сочі. Принаймні, з боку керівництва саме цього порту пролупало кілька конструктивних пропозицій, у тому числі заклик створити пул портів у складі Сочі, Батумі, Севастополь, Ялта, Одеса, Варна, Несебр, Констанца, Стамбул. Тільки таке об'єднання дозволить вирішити проблеми, що заважають зараз розвитку круїзного й пасажирського судноплавства в цьому регіоні. При цьому виявляється більш доцільним, щоб роль ініціатора та організатора пулу чорноморсько-азовських портів прийняла на себе Одеса, що вважається унікальною перлиною Чорного моря, є найбільш цікавим туристичним об'єктом регіону.
Даною проблемою займалися відомі вітчизняні та зарубіжні фахівці в галузі туризму, харчування та відпочинку наприклад: Азаров В.І., Квартальний В.А., Гуляєва В.Г., Ісаєва Д.К. та ін., а також джерелом інформації слугували матеріали періодичних видань (журнали “Вояж”, “Економіка України”, “Мир туристських интересов”, газета “Комерсантъ”, “Сегодня”, “Факты”.
РОЗДІЛ 2. Аналіз шляхів рішень даної проблеми
Автор Данчик М.М. висвітлює проблеми галузі морських круїзів. Відновлення круїзної індустрії на Чорному морі нині є насущною необхідність, що диктується потребами мільйонів громадян України, Росії та інших країн. Проте існують дуже серйозні проблеми, що потребують негайного вирішення, оскільки в іншому разі України може надовго, можливо назавжди втратити такий перспективний рийок, як рийок чорноморських круїзів. [12, с.175]
Як заявив президент Cruise Line International Association Марк Конрой на міжнародній конференції операторів морського туризму, що проходила в Майамі (штат Флоріда, США), "бізнес морських подорожей минулого року розцвів, в подорожі відправилися більше 9,5 млн чол. по всьому світу, і це незважаючи на епідемію атипової пневмонії, загрозу терористичних атак і нестабільність світової економіки". За оцінками CLIA , до 2010 року число людей, що вирушають в морську подорож в рік досягне 17 млн чол.. Так, що можна вважати ситуація змінилась. [13]
Алла Мазур в свою чергу повідомляє, що за оцінками туроператорів, за останні п'ять років попит на річкові круїзи зріс майже удвічі. Причому більшість кают зайнята туристами з-за кордону. Іноземці давно оцінили переваги такого виду відпочинку. Наші доки приглядаються. Хоча в сусідній Росії співвідношення "свої/іноземці" вже наблизилося до 50/50. [16]
Річкові круїзи придумали ледарі, щоб поменше рухатися і при цьому подорожувати. Більшість подорожі по Дніпру починаються в Києві і проходять вниз за течією до Чорного моря. Як правило туристи врешті-решт прибувають в Одесу по дорозі "заглянувши" в кримські порти. Але турагентства пропонують також круїзи до Стамбулу, болгарських і румунських портів. Сьогодні усі сучасні круїзні теплоходи забезпечують високий рівень комфорту.
Практика показує, що більшість туристів, які хоч раз побували в круїзах, прагнуть і далі вибирати такий вид відпочинку. Зрозуміло, вибір нового маршруту визначається багато в чому під впливом вражень, отриманих в круїзі, що відбувся. У тому числі і від якості сервісу на борту лайнера, чіткості організації круїзу, відповідності фактично виконаної заявленої програми.. Тобто якщо туристична компанія - організатор круїзів або його агент - добре себе зарекомендувала по відношенню до цього туриста, останній, безумовно, звернеться знову саме до неї.
Комерційний директор ООО, Вікторія Охрименко зазначила, що для учасників морських круїзів Україна до недавнього часу була своєрідною terra incognita. Проте останнім часом туроператори, що спеціалізуються на морських круїзах, стали включати в круїзні програми і порти нашої країни. В першу чергу, звичайно, Одесу, що має значну культурну різноманітність, а також цілком сучасний морський пасажирський вокзал, і Ялту. Так, начальник Одеського морвокзала Микола Маковецкий під час зустрічі з представниками туроператорів і агентів а також Держприкордонслужби і митниці, повідомив, що в 2008 році підтверджені заходи в Одеський порт круїзних лайнерів під прапорами Німеччини, Італії, Португалії, Туреччини, Фінляндії і деяких інших країн. Зокрема, 24 вересня Одеський порт відвідає самій велике в Європі круїзне судно "QUEEN VICTORIA - 2", нещодавно спущене із стапелів. Його висота 294 метри - такі судна ще ніколи не швартувалися в Одеському порту. [17]
Для судноплавних компаній важливу роль грають маркетингові дослідження, спрямовані на визначення стабільності економічної і політичної ситуації в портах держав передбачуваних заходів, формування бізнес-планів планованих круїзів і, в першу чергу, - визначення цінової політики в умовах нестабільної ситуації на курсовому ринку основних валют при умовно постійній або ж реально прогнозованій ціновій ситуації на ринку послуг.
В зв'язку з цим українським компаніям що здійснюють сервісну діяльність на морському транспорті, і, в першу чергу, в системі міжнародного круїзного бізнесу, спільно з державними владними інститутами, необхідно прикласти максимум зусиль для просування свого бізнес-продукту на міжнародному ринку.
Нині, незважаючи на складну економічну ситуацію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, українські компанії, що працюють у сфері круїзного бізнесу, мають рідкісну можливість стійкого перспективного розвитку в чорноморському регіоні у зв'язку з прийдешніми важливими міжнародними спортивними подіями: чемпіонатом Європи по футболу (Україна 2012 р.) і зимовими олімпійськими іграми (Сочі 2014 р.). Необхідно пам'ятати що цим спортивним заходам передуватиме вивчення зарубіжними судноплавними компаніями можливостей інтенсивнішого розвитку круїзного судноплавства на Чорному морі (посилення кризових явищ на Середземномор’ї; збільшення інтересу потенційних туристів до чорноморського регіону і тому подібне). Природно, найпильнішому аналізу будуть піддані чинники, що чинять вплив на стійкість і ефективність сервісної діяльності морських портів, агентських і туристичних компаній що працюють в досліджуваному регіоні.