Стратегія розвитку рекреаційних зон туристичного призначення (стр. 13 из 16)
За аналізований період зростання обсягу доходів від туристської діяльності м. Києва обумовить збільшення надходжень до бюджету (див. рис. 3.3). Так, за розрахунками у 2004 році надходження до бюджету дорівнюватимуть 50,8 млн. грн.. Ці надходження упродовж 2005 – 2010 років збільшуватимуться. При цьому загальна сума надходжень до бюджету за рахунок податку на додану вартість, податку на прибуток, інших податкових зобов’язань становитиме 570,1 млн. грн. [24].
Рис. 3.3 Прогноз щорічних надходжень до бюджету за рахунок наданих турпослуг (млн. грн.)
Загальна сума, яка необхідна для розвитку туризму у м. Києві на зазначений період складає 3,0 млрд. грн. (за власними попередніми розрахунками), в тому числі по джерелах фінансування: кредити та інвестиції – 1,8 млрд. грн., бюджет – 1,2 млрд. грн.. При цьому доля джерел фінансування в загальній сумі складає відповідно: 60% - кредити та інвестиції, 40% - бюджет.
Метою використання кредитних, інвестиційних та бюджетних коштів для реалізації заходів по розвитку туризму у м. Києві є:
· створення високорентабельних і реконструкція діючих туристських підприємств м. Києва (готельних комплексів, туристських фірм, лікувально-оздоровчих та санаторно-курортних комплексів, історико-культурних заповідників, центрів міжнародного туризму, туристсько-спортивних центрів тощо) на базі сучасних технологій світового туризму;
· проведення науково-дослідних робіт з метою розробки схем історико-археологічного туризму, видання пам’яток історії та культури України, розробки та впровадження маршрутів по Україні, проведення маркетингових робіт для розширення існуючих і для освоєння нових секторів туристського ринку.
Прогноз показників економічної ефективності та доцільності вкладення кредитних, інвестиційних та бюджетних коштів в розвиток туристської галузі м. Києва, базується на наступному:
· за базу порівняння прийнято стан розвитку туристської галузі м. Києва в 2001 році згідно „Інформаційно-статистичного бюлетеню „Туризм в Києві””;
· щорічний приріст загальної кількості туристів за існуючої матеріальної бази та інфраструктури туризму в м. Києві складає в середньому 10,3%. Дане припущення базується на аналізі статистичних даних „Інформаційно-статистичного бюлетеню „Туризм в Києві”” за період з 1998 по 2001 роки, які свідчать про тенденцію збільшення загальної кількості туристів, які прибувають в м. Київ з метою організованого туризму;
· передбачається додаткова кількість туристів з 2005 року за рахунок модернізації існуючих і введення в дію нових об’єктів туризму, яка складає 39,3% від загальної кількості туристів за існуючої матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму в м. Києві;
· збільшення рівня вартості обслуговування туриста на 5% з 2005 року у зв’язку з вкладенням коштів в реалізацію заходів по покращенню туристського іміджу м. Києва та подальшого щорічного зменшення вартості обслуговування туриста на 1%, у зв’язку з підвищенням конкурентоспроможності надання туристських послуг;
· доходи від надання додаткових послуг інших галузей (транспорт, торгівля, зв’язок, заклади харчування та розваг тощо) складають у середньому 27% від обсягу туристських послуг;
· щорічний приріст витрат туристських підприємств на обслуговування туристів складає 6,3%.
Враховуючи статистичні дані по м. Києву прогноз показників здійснюється таким чином:
· обчислюється кількість туристів за існуючої матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму, а також додаткова кількість туристів за рахунок модернізації існуючих і введення в дію нових об’єктів туризму;
· визначається середня вартість одного обслугованого туриста;
· розраховується обсяг наданих турпослуг (Vді), враховуючи кількість туристів (Кті) та середню вартість одного обслугованого туриста (Ві) на і-й поточний рік за формулою:
,де 1000 – коефіцієнт переводу загального обсягу доходів у млн. грн.
· обчислюються доходи від надання додаткових послуг інших галузей (транспорт, торгівля, зв’язок, заклади харчування та розваг тощо);
· розраховується обсяг доходів (Vзі), надходження до бюджету (Пбі) та витрати туристських підприємств на обслуговування туристів (Zі);
· розраховується прибуток на і-й поточний рік (Рі):
Рі = Vзі – Пбі – Zі;
· розраховується чистий грошовий потік коштів (Гпчі), тобто чистий прибуток (cash flow), як різниця між загальним обсягом доходів та витратами туристських підприємств на обслуговування туристів і обсягом кредитних, інвестиційних та бюджетних коштів на розвиток туризму (Zкі) за формулою:
Гпчі = Vзі – Zі – Zкі
Даний показник дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику результату вкладення коштів у розвиток туризму в м. Києві.
Якщо чистий грошовий потік за увесь період фінансування < 0, то дане вкладення коштів є недоцільним;
· обчислюється норма прибутку від вкладення коштів на кожний і-й рік фінансування (Нпі), тобто обчислюється ефективність вкладення коштів з урахуванням чистого грошового потоку коштів (Гпчі), осбіг кредитних, інвестиційних та бюджетних коштів на розвиток туризму та витрат туристських підприємств на обслуговування туристів за формулою:
Нпі =
;· розраховується термін окупності вкладення коштів (То) з урахуванням середньої норми прибутку (Нпс) за всі роки фінансування за формулою:
,де
Цей показник дозволяє визначити термін, по завершенню якого будуть повернуті кошти [4]. В результаті виконання обчислень отримані прогнозні показники ефективності розвитку туризму в м. Києві (див. додаток 2).
Прогноз показників дає можливість вивчити динаміку отримання загальних обсягів доходів, загальних витрат і чистого грошового потоку на аналізований період (див. рис. 3.4).
Рис. 3.4 Прогноз динаміки доходів, витрат і чистого грошового потоку від надання туристських послуг по м. Києву
Аналіз проведених розрахунків показує, що за період реалізації заходів по розвитку туризму м. Києва до 2010 року загальний обсяг доходів і чистого грошового потоку становитиме відповідно 9208,5 млн. грн. і 1532,2 млн. грн., а загальні витрати з урахуванням капітальних вкладень складатимуть 7676,3 млн. грн.. Це забезпечує достатній рівень норми прибутку (середнє значення – 19%) та термін окупності вкладених кредитних, інвестиційних і бюджетних коштів (5,4 роки).
3.2 Пропозиції щодо стратегії нових рекреаційних зон туристичного призначення в м. Києві
Туристсько-рекреаційна діяльність як масове соціально-економічне явище світового масштабу перетворюється у важливий стимул регіонального розвитку. Досвід останніх років свідчить про те, що в умовах всезагальної стагнації галузей матеріального виробництва рекреація і туризм залишаються високорентабельними галузями, які функціонують стабільно і ефективно.
Масштаби та результативність розвитку туристсько-рекреаційного комплексу регіону залежить від раціонального поєднання господарської автономності, самоуправління господарських структур з координуючою управлінською діяльністю на державному і регіональному рівнях. У цьому контексті галузь може стати своєрідним „полюсом росту” у господарстві регіону, джерелом наповнення місцевого бюджету, стимулом розвитку соціальної та ринкової інфраструктури, потенційним об’єктом іноземного інвестування та засобом досягнення реальних структурних зрушень в економіці регіону.
Враховуючи вплив рекреаційного фактору на майбутній економічний профіль столиці, зазначимо, що з економічної точки зору функціонування даної галузі прискорюватиме розвиток інших галузей господарства, розширятиме сферу докладання праці. Рекреація і туризм справляють суттєвий вплив на структуру балансу грошових доходів і витрат населення, стимулюють притік у регіон іноземної валюти.
Важко переоцінити роль рекреаційної діяльності для подальшого розвитку туризму в столиці у реалізації сучасної соціальної парадигми економічного розвитку, кінцевою метою якої є поліпшення умов життєдіяльності людини, задоволення її матеріальних і духовних потреб.
Для забезпечення раціонального використання рекреаційних ресурсів м. Києва та його приміської зони ми пропонуємо провести такий комплекс природоохоронних та екологічних заходів: