де кщо – коефіцієнт виконання частоти ЩО; кщо=0,5
Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-2:
де іп=2 – число місяців виконання СО за рік;
іr=12 – кількість календарних місяців за рік.
Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-1:
Визначаємо добову виробничу програму.
Визначаємо кількість ТО-2 за зміну:
де DP2 – дні роботи зони ТО-2 за рік, дн.
Дні роботи зони обслуговування за рік можна взяти у межах 251-365 залежно від кількості вихідних і святкових днів у році.
Визначаємо кількість ТО-1 за зміну:
Визначаємо кількість ЩО за зміну:
2.5 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках
Для розрахунку загальної трудомісткості спочатку визначаємо зкориговану питому трудомісткість для кожного виду обслуговування.
Коригуємо питому трудомісткість ЩО:
де
Коригуємо питому трудомісткість ТО-1:
люд/год
де
Коригуємо питому трудомісткість ТО-2:
де
Визначаємо питому трудомісткість СО:
Коригуємо питому трудомісткість ПР:
люд. год./1000 км.
Де
Коефіцієнт
Визначаємо питому трудомісткість Д-1:
де
Визначаємо нормативну трудомісткість Д-1.
Визначаємо питому трудомісткість Д-2:
Визначаємо нормативну трудомісткість Д-2:
де
Визначаємо річну трудомісткість ЩО:
Визначаємо річну трудомісткість ТО-1:
Визначаємо річну трудомісткість ТО-2:
Визначаємо річну трудомісткість СО:
Визначаємо річну трудомісткість поточного ремонту:
Визначаємо загальну трудомісткість Д-1:
Визначаємо загальну трудомісткість Д-2:
Визначаємо загальну трудомісткість профілактичних робіт:
Визначаємо виробничу трудомісткість:
Визначаємо трудомісткість допоміжних робіт, які складаються з робіт на самообслуговування Тсам підприємства (поточний догляд за будівлями і спорудами, ремонт устаткування та інвентаря) і робіт загально виробничого характеру Тзаг (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запасними частинами, теплом).
де
Визначаємо трудомісткість робіт на самообслуговування підприємства:
де 0,4-0,5 – коефіцієнт самообслуговування підприємства.
Визначаємо трудомісткість загальновиробничого характеру:
де 0,5-0,6 – коефіцієнт загально-виробничого характеру.
Визначаємо сумарну трудомісткість робіт, що виконується на підприємстві.
Виробничі роботи виконуються на робочих постах біля автомобіля і в цехах, де обслуговують і відновлюють деталі і вузли, зняті з автомобіля. Відповідно до цього загальну трудомісткість виробничих робіт поділяють на трудомісткість постових
Визначаємо виробничу трудомісткість постових робіт:
де С2, Спр – для постових робіт, що виконуються відповідно при ТО-2 і ПР (середні значення С2=0,8-0,9; Спр=0,4-0,55).
Визначаємо трудомісткість цехових робіт: