Йдеться про Кара-Дагу – природний феномен на східному узбережжі Кримського півострова, одне з наймальовничіших місць нашого чорноморського узбережжя. Це – насправді унікальний природний куточок.
«Я бачив скам’янілий вибух вулкана, що підняв до неба шари земної кори», - так писав про Кара-Дагу Костянтин Паустовський. Це – величезний вулканічний масив, що народився під час горотворення в юрський період і вибухнув понад 200 млн. років тому. З того часу над його обробкою дружно «працюють» могутні сили вивітрювання.
Масив складається з низки окремих хребтів, - таких як Кок-Кая, Магнітний, Хоба-Тебе і Карагач, що простяглися вздовж узбережжя од селища Коктебель до курорту Кримське Примор’я (де я, до речі була), утворюючи карколомні урвища, міжгір’я, осипи та примхливі скелі. В цьому своєрідному музеї, створеному самою природою, можна не по малюнкам і схемам, а як би насправді прочитати історію Землі майже за півтори сотні мільйонів років. Потухлий вулкан виглядає хаотичним нагромадженням кам’яних веж, стовбців, піків. Все це – форми вивітрювання лави. Особливо цікавими є верхівка приморського хребта Карагач (333 м): масивний Трон, стоячі як би по дорозі до нього кам’яні Король з Королевою, за ними їхні слуги. Трохи в стороні висяться скелі Воїн і шапка Мономаха. Прямуючи до Південного перевалу в сторону Коктебельської бухти і Планерського, залишаємо зліва одну з найвідоміших вершин карадагської групи – Святу гору (577м). Ближче до моря є гора Сфінкс або Палець, зображуючи вулканічний некк, складений брекчією. Цей кам’яний істукан, неначе часовий, охороняє вхід в найдивовижніше міжгір’я Карадагу – Гяурбах. Тиша і спокій царюють тут. Крутий спуск, який веде до Сердолікової бухти, загромаджений суцільним потоком глиб і обломків вулканічних порід, заріс кущами. Шлях по
міжгір’ю лише гарному скелелазу. В приморській частині на південному перевалі знаходиться Магнітний хребет (до 378 м ). Спустившись до східного підніжжя Кара-Дагу, до Коктебельської бухти, ми потрапляємо на пляж з відомою коктебельською галькою – продуктом руйнування лав Карадага. На березі можна знайти, особливо після шторму, рожеві агати і зелені яшми, м’які цеоліти і сургучні сердоліки, аметисти та багато інших самоцвітів. Цей рукотворний своєрідний природний музей просто неба площею близько 20 кв. км від 1971 року оголошено державним заповідником. Карадазький вулканічний масив, як його звуть учені, можна назвати ще «Ноєвим ковчегом». Тут, не порушений господарською діяльністю людини, зберігся багатий рослинний і тваринний світ. Багатими є й прибережні морські води.
Карадагський природний заповідник, заснований в 1979 р., розташовується на сході кримського субсередземномор'я. Він займає територію площею 2855.1 га. Заповідник створений для охорони стародавньо-вулканічного ландшафту і найрідкісніших ботаніко-зоологічних об'єктів. На Кара - Дазі знайдено більше 100 видів мінералів і їх різновидів: тут зустрічається напівкоштовне каміння — сердолік, обпав, геліотроп, агат, гірський кришталь, аметист і ін. Можна спостерігати атрибути викопного вулкана: лавові потоки і брекчии, дайки, мінеральні жили. Багатюща флора Карадага налічує Ю90 видів судинних рослин, у тому числі близько 50 видів ендеміків. Багато видів занесені в Червону книгу України: ялівець, високий, фісташка ту поаркушева, глід Пояркової і ін. Фауна Карадага включає 28 видів ссавців, 184 види птахів, 13 видів плазунів і земноводних, 1900 видів безхребетних. Флора прибережній акваторії налічує 454 види рослин і 900 видів тваринних (у тому числі 80 видів риб).
Природний заповідник Ак-Каян
Кримський природний заповідник — найстаріший на півострові, створений в 1923р. Разом з філіалом (Лебедині острови) займає площу 44 107 га. В заповіднику охороняються лісові і лугово-степові ландшафти. На території, що охороняється, виростає 1165 видів вищих рослин (плюс 84 вида на Лебединих островах). Флористичне багатство складають 45 видів ендеміків. В заповіднику мешкає 39 видів ссавців, 120 видів птахів (на Лебединих островах — 20 і 230 відповідно). Особливу цінність представляють ліси буків, дубових, грабових і соснових, що грають велику водозахисну і ґрунтозахисну роль. Тут мешкають благородний олень, косуля, муфлон, чорний гриф, білоголовий сип і інші рідкісні тварини. На Лебедині острови щорічно на линьку злітаються до 5000 лебедей-шипунов, а колонія чайок налічує більше 30 000 особин.
Ялтинський природний гірсько-лісовий заповідник
Він створений в 1973 р. Він охоплює в основному західно - південне побережжя (14 5.89 га). Тут поширені високостовбурні, головним чином соснові, ліси (вони складають 56% всіх лісів заповідника), також буки і дубові, місцями з вічнозеленим субсередземноморським підліском. Флора заповідника налічує 1363 види судинних рослин, у тому числі 115 ендеміків; 43 види рослин занесено в Червону книгу України. В заповіднику мешкає 37 видів ссавців, 113 видів птахів, 11 видів плазунів і 4 види земноводних.
Природний заповідник Мис Мартьян
Цей заповідник розташований біля Никітського ботанічного саду на однойменному вапняковому мисі, разом з прибережним водним комплексом. Займає площу 240 га. Заповідник створений в 1973 р. і призначений для збереження в Криму кута природи субсередземноморського типу. Тут узята під охорону ділянка реліктового середземноморського лісового ландшафту — подібних лісів в країнах Середземномор'я практично немає.
Птахи гірських лісів: сойки, дятли, дрозди, сови, в невеликій кількості вальдшнепи, а також чорноголовий гриф і білоголовий сип (останніх залишилося не більше 20—30 особин). Більш всього птахів в "прикордонних місцепроживаннях», тобто на межі лісу і степу (в лісостеповому передгір'ї), в річкових долинах.
Глава 3. Культурно-екологічні проблеми в Криму
Охорона здоров’я, туризм, культура
Крим - відома в світі здравниця, дивна по своїх оздоровчих чинниках курортна зона. Тут розташовано -125 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням на 54 тис. ліжок, 83 будинків відпочинку. Функціонує 238 жіночих консультацій, дитячих поліклінік і амбулаторій. Відомі курортні райони західного берегу Криму (бальнеогрязьові і кліматичні курорти Євпаторія і Саки); південного берегу Криму: кліматичні курорти Форос, Кастрополь, блакитна Затока, Симєїз, Алупка. Місхор, Гаспра. Корєїз, Лівадія, Ялта; Гурзуф; Алушта; південно-східне узбережжя Кримського півострова (кліматичні і бальнеологічні курорти Судак, Феодосія); Старий Крим.
В Криму діє більше 20 туристських закладів на 10 тис. місць, десять бюро подорожей і екскурсій, 8 туристичних клубів; тут проходить близько 70 туристичних маршрутів. Щорічно туристично-екскурсійні організації обслуговують майже 1 млн. людей.
В автономній республіці налічується близько 650 загальноосвітніх шкіл, 26 середніх спеціальних учбових закладів і п'ять вищих - Сімферопольський університет, Кримський медичний інститут, Кримський інститут природоохоронного і курортного будівництва, Кримський сільськогосподарський інститут і Севастопольський приладобудівний інститут. Працюють науково-дослідні установи: Кримська астрофізична обсерваторія, Никітський ботанічний сад, Інститут біології південних морів, Морський гідрофізичний інститут, Інститут виноробства і виноградарства «Магарач», Ялтинський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичний кліматології імені І. М. Сеченова. Інститут ефірно олійних культур і Інститут мінеральних ресурсів Міністерства геології України в Сімферополі, Азово-чорноморський науково-дослідний інститут морського рибного господарства і океанографії в Керчі та інші наукові заклади і проектно-конструкторські організації.
Діють творчі союзи письменників, художників, композиторів, журналістів. В Криму є багато театрів - Кримський російський драматичний театр імені М, Горького. Кримський український театр драми і музичної комедії, Кримський театр ляльок в Сімферополі, Севастопольський російський драматичний театр і Чорноморського Червонопрапорного флоту російський драматичний театр імені Б. А. Лаврєнєва - в Сімферополі, крім того, - філармонія, цирк, концертний фольклорний ансамбль «Таврія».
Вельми значна музейна фундація Криму: Кримський краєзнавчий музей, Сімферопольський художній музей, Бахчисарайській історико-археологічний музей. Феодосійська картинна галерея імені І. Д. Айвазовського, Музей героїчної оборони і звільнення Севастополя, Херсонеській історико-археологічний заповідник і музей Червонопрапорного Чорноморського флоту в Севастополі, Будинок-музей А. П. Чехова в Ялті, Алупкінській палац-музей. Керченський історико-археологічний музей, меморіальний музей З. М. Сергєєва Ценського в Алушті, аналогічний музей А. С. Гріна у Феодосії, Лівадіській виставковий комплекс та інші.
Екологічні проблеми
Будь-яка хазяйська діяльність людини змінює природні системи. В одних випадках ці зміни вносять свідомо. Так, людина зайняла сільськогосподарськими угіддями 27% суші земної кулі, а в Криму площа сільськогосподарських земель складає 65%.В інших випадках змінення лісних і степних ландшафтів, водоймищ є непрямими результатами діяльності людини. Наприклад, внесок удобрення в ґрунт і запилення отруйними хімікатами рослин для їх захисту від шкідників неминуче призводять до забруднення поверхових і підземних вод. А в рівнинному Криму через зрошення земель водами Північно-Кримського каналу відбувається гідрохімічне змінювання вод, а в тому числі зменшення солоності Сиваша.
К великому жалю у світі в цілому природні ландшафти займають лише біля 40% території, що недостатньо для нормального функціонування біосфери. У Криму в теперішній час частка природних ландшафтів складає приблизно 25-27%. Це ліса гірської частини, а також фрагменти степових ландшафтів на Тарханкутському та Керченському півостровах та в Присіваш’ї. Таким чином, в світі в цілому та в Криму особливо площа природних ландшафтів недостатня, та її потрібно збільшувати, або хоч не зменшувати.