Комплексна проробка рейсу теплохода Хюндай Токіо за маршрутом Пусан Ню ПортЛонг Біч (стр. 22 из 31)

Основні вимоги конвенції MARPOL 73/78 наступні:

- вимоги конвенції мають суворо виконуватись на борту всіх морських суден без виключення;

- сміття на борту судна має сепаруватись. Для цього повинно бути не меньше чотирьох контейнерів для сміття:

- сухого;

- сміття, що не розкладається;

- харчових відходів;

- пластик;

- викид всякого сміття заборонений у внутрішніх водах, прибережній трьохмильній зоні, в радіусі 500 метрів навкруг морських платформ і в спеціальних зонах: Чорному морі, Балтійському морі, Середземному морі, Північному морі, Карибському морі, в Персидській і Мексиканській затоках.

- в зоні 3 – 12 миль дозволяється викидати харчові відходи і тверде сміття, подрібнене до 25 мм, яке тоне;

- в зоні 12 – 25 миль дозволяється викидати тверде сміття;

- поза зоною 25 миль дозволяється викидати упаковочні матеріали, що плавають;

- суворо забороняється викидати пластик;

- кожен викид сміття має бути відмічений в книзі Garbage Record Book.

В особливих районах забороняється всяке скидання в море нафти або нафтаводяної суміші з будь-якого нафтового танкера й будь-якого судна валовою місткістю 400 pт і більше. Вони зберігають на борті всі нафтові залишки, брудний баласт і промивні води, а потім здають їх тільки в прийомні спорудження [13, c. 66-68 ].

Суміш, що скидається в море, не повинна містити хімічних або інших речовин, кількість або концентрація яких є небезпечними для морського середовища. Скидання чистого й ізольованого баласту дозволяється провадити у всіх районах Світового океану.

Судно може бути піддано інспектуванню в будь-якому порту, якщо в його влади є підстави думати, що воно зробило скидання шкідливих речовин.

Невиконання положень MARPOL 73/78 веде до кримінальної відповідальності.

6.2.3 Розробка заходів зі зниження соціально-економічного та екологічного збитку навколишньому, морському середовищу

В умовах ринкової економіки еколого-економічний підхід стає ефективним засобом вирішення проблем схорони навколишнього середовища.

Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього природного середовища або створення умов для цього. Ознаками природоохоронних заходів є:

— підвищення екологічності продукції, що випускається;

— скорочення споживання природних ресурсів на одиницю продукції, що випускається та здійснення господарської діяльності;

— зниження забруднення природних комплексів викидами, стоками, відходами, фізичними випромінюваннями;

— зниження концентрації шкідливих речовин у викидах, стоках, відходах;

— поліпшення стану середовища існування людей.

Заходами з охорони атмосферного повітря є створення газоуловлювальних установок та пристроїв для технологічних систем та вентиляції; розробка пристроїв для нейтралізації вихлопів двигунів внутрішнього згоряння; створення приладів та пристроїв для контролю забруднення атмосферного повітря; впровадження пристроїв для допалювання та очищення газів від котелень та інших нагрівальних печей; створення пристроїв для утилізації речовин з газів, що викидаються; переведення нагрівальних печей та пристроїв на паливо з меншою кількістю шкідливих речовин тощо [13, c.69].

Обґрунтування та оцінка природоохоронних заходів є основою економічного методу управління охороною навколишнього природного середовища. Оцінка ефективності природоохоронних заходів здійснюється за соціальними, екологічними,, економічними, соціально-економічними, еколого-економічними результатами.

Соціальними результатами природоохоронних заходів є скорочення захворюваності людей, зростання тривалості їхнього життя, умови життєдіяльності нинішнього та майбутніх поколінь, збереження памґятників природи та історичних цінностей.

Економічні результати передбачають скорочення збитків, що завдаються природі, економію витрати природних ресурсів, зниження забруднення навколишнього середовища, зростання продуктивності фауни, підвищення працездатності людей.

Екологічні результати — це зниження негативних впливів на природу, покращання стану флори та фауни, зменшення витрати природних ресурсів.

Соціально-економічні результати оцінюються за комплексними показниками покращання рівня життя людей, ефективності суспільного виробництва, зростання національного багатства країни.

Еколого-економічні результати — це зниження витрачання природних ресурсів, зменшення збитків, що завдаються навколишньому середовищу забрудненнями.

Оцінка економічної ефективності природоохоронних заходів здійснюється за такими показниками:

1) загальна економічна ефективність витрат на природоохоронні заходи;

2) порівняльна економічна ефективність використовується при виборі оптимального технічного рішення. Порівняння здійснюється з витратами на будівництво та експлуатацію природоохоронних споруд;

3) чистий економічний ефект від природоохоронних заходів;

4) економічна ефективність капітальних вкладень;

5) показник зниження негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище;

6) показник покращення стану навколишнього середовища внаслідок проведення природоохоронних заходів[11, c. 32].

ВИСНОВКИ

Основним завданням дипломного проекту є комплексна проробка рейсу. Дипломний проект складається з комплексу дисциплін, таких як навігація, лоція, навігаційна гідрометеорологія, технологія морських перевезень, електрично навігаційні прилади, технічні засоби судноводіння.

У зв'язку з постійним розвитком і вдосконаленням технологій, об'єм вантажів, що перевозяться, і швидкість їх перевезення зростає. Тому, проробив даний проект, можна надалі використовувати придбані навики для забезпечення безпеки мореплавства та прискорення перевезення вантажів.

Безаварійне плавання судна залежить не тільки від досвіду судноводія, але і від його знань. Оскільки основна мета забезпечити безпеку, швидкість і правильність у вибраному шляху. Дипломний проект дозволяє ретельно проробити рейс і якщо не виключити, то зменшити помилки, що виникають протягом рейсу.

У цій роботі описані характеристики судна „Х’юндай Токіо” на якому виконується рейс. Його загальні відомості та головні виміри, судові пристрої, маневрені характеристики, рятувальні та протипожежні засоби захисту.

Встановлене на судні навігаційне обладнання (магнітний компас, гірокомпас, ехолот, гірокомпасний покажчик курсу, УКВ радіостанція) відповідає вимогам ІМО та забезпечує безпечне плавання судна і визначення місцеположення.

Дана оцінка планованого переходу. Всебічно вивчена вся інформація, що відноситься до передбачуваного рейсу. Зокрема зроблено підбір карт, керівництв та посібників, попередня прокладка та підйом карт у навігаційному відношенні, гідрометеорологічні та навігаційно - гідрографічні умови у даний період року.

Сплановані обсервації, оцінені точність плавання та навігаційна безпека. Обрані курси плавання на прибережних ділянках, а також плавання на ділянках лоцманської проводки.

Описані транспортні характеристики вантажу що перевозиться, його комерційні умови та порядок документування. Детально описана підготовка вантажних приміщень судна до прийому вантажу.

Проведено розрахунок кількості запасів, які необхідні на даний рейс, та чиста вантажопідйомність судна. Розроблено детальний план комплектації вантажу, його сепарація та кріплення на судні. Дана докладна характеристика експлуатаційних умов портів завантаження та вивантаження вантажу.

Виконані розрахунки показали що при прийнятому завантаженні судна його міцність і остійність задовольняють вимогам Регістра судноплавства України та ІМО.

Експлуатація даного судна на лінії Пусан Н’ю Порт (Південна Корея) – Лонг Біч (США) є ефективною, і рентабельність експлуатації на даній лінії складає 59,9 %. Доцільно використовувати дане судно на цій лінії, тому що немає обмежень по осадці у портах навантаження. Для постійного отримання прибутків необхідно завантажувати судно в обох напрямках, використання судна з баластними переходами може призвести до збитків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Аксютин Л.Р. Грузовой план судна. - Одесса, Латстор, 1976. – 264с.

2 Баранов Ю.К., Гаврюк М.И. и др. Навигация- 3-е изд. Учебник для ВУЗов, с.-п. Лань 1997. – 287 с.

3 Баскин А.С., Блинов И.А. и др. Навигационно-гидрографическое обеспечение мореплавания.- М.: Транспорт, 1980. – 189 с.

4 Бурханов М.В. Справочная книжка штурмана. -М.: Транспорт. 1986.–93 с.

5 Винников В.В. Экономические расчеты на морском транспорте. Учебное пособие в примерах и задачах. Одесса, РИЦ ХЭТК «Моряк», 1998. – 462 с.

6 ГОСТы ССБТ. Система стандартов в области охрани и безопасности труда. -М.: Транспорт. 1986. – 250 с.

7 Дёмин С.И., Жуков Е.И. и др. Управление судном. Учебник для вузов (Под общей редакцией В.И. Снопков.) -Москва.: Транспорт, 1991. –

296 с.

8 Евстафьев В.Н. Факторы судовой среды обитания и человек: о гигиенических слагаемых общего воздействия на моряка в период его работы на судне: /шумы; инфразвук, ультразвук/ //Бюл. ГФНУ. – 2000. - № 6.- с.118-128.

9 Ермолаев Г.Г. Морская лоция 4-е изд.- М.: Транспорт, 1982. – 231с.

10 Ермолаев Е.М. Справочник капитана дальнего плавания. Москва: 1989. – 187 с.

11 Закон Украины «Об охране труда».- К.: 1993.-40 с.

12 Закон Украины «Про пожежну безпеку».- К.: 1994.-56 с.

13 Иванов Б.Н. «Охрана труда на морском транспорте».-М.: «Транспорт» 1989. – 319с.

14 КайманФ.М. Теория и устройство судов.- Ленинград: Судостроение,1991. – 238 с.