Підвищення ефективності силової підготовки кваліфікованих лижників-гонщиків в підготовчому періоді (стр. 11 из 15)

Форма кривих відновлення ЧСС (тип рефлекторного регулювання) визначається поєднанням спадкових і придбаних властивостей організму в звичайних умовах може зберігатися протягом ряду років. Однак в особливих умовах (неадекватні навантаження, «предхвороба», початок захворювання тощо) типові для даної людини форми кривих можуть різко мінятися. Діапазон рівня розташування кривих відновлення ЧСС так само індивідуальний: у одних роками зберігається вузький діапазон, у інших він вельми широкий, що відображає стійкість або, навпаки рухливість механізмів регуляції. По мірі адаптації до фізичних навантажень криві ЧСС при функціональних пробах, як правило, знижуються.

2.1.5 Математична обробка матеріалів досліджень

Щоб об'єктивно оцінити міру надійності і достовірність отриманого матеріалу досліджень, виявити закономірність та зміну показників, що вивчаються, нами були використані методи математичної статистики, а саме для вимірювання показника функціонального стану:

ПФС = 600 24 х а - S хі - а,

для визначення показника силового PWC170 по методу Карпмана:

170 - ЧСС1

PWC 170 = F1+ (F2-F1) х

ЧСС2 - ЧСС1

для вимірювання змагальної швидкості в імітації з палицями:

V = 4,38 - 0,1а (4°<а<13°),

для вимірювання довжини і частоти кроків в залежності від інтенсивності:

L = 1,23 - 0,42а + 0,0085 i,

τ = 1,01 + 0,04а + 0,0107 i,

для виявлення змагальної швидкості на лижеролерах:

V = 5,1 - 0,23а (0°<а<10°),

для вимірювання довжини і частоти кроків при змаганнях на лижеролерах:

L = 2,11 + 0,0092i - 0,123а + 0018a² ,

τ = 0,34 + 0,0108 + 0,057а 0,0045a,

та інші вимірювання.

По закінченні кожного етапу досліджень оброблялися кількісні дані, що характеризують динаміку власне силових і спеціально силових показників. Все це дало можливість привести отримані дані в певну і зручну для аналізу форму.

2.2 Організація досліджень

На основі досліджень розроблені стандартні комплекси вправ силової спрямованості, методика їх застосовується з урахуванням ранжирування їх по навантаженнях (за Платоновим), запропоновані різні засоби та методи контролю, контрольні тести, що найбільш інформативно характеризують динаміку силових показників лижників-гонщиків високої кваліфікації.

Критично проаналізовані дані дослідження і узагальнений досвід українських і зарубіжних фахівців, а також особистий досвід. Переглянена, систематизована, доповнена з подальшим викладом система силового тренування в лижних гонках на основі стандартних тренувальних завдань.

На основі аналізу конкретних задач і досягнутих результатів, нами умовно виділено три основних етапи досліджень.

На першому етапі (2004-2005 рр.) відбувалося формування предмета дослідження. У ці роки проводився аналіз літературних джерел. Проводилися зустрічі та обмін інформацією з провідними українськими і зарубіжними фахівцями, здійснювалися педагогічні спостереження за тренувальним процесом в різних збірних командах.

На другому етапі (2005-2006 рр.) експеримент проводився в лабораторних і природних умовах тренувальних занять в групі ШВСМ. З'ясувався вплив на організм лижників тренувальних силових комплексів з різною мірою навантаження, в різних послідовностях. Знаходилися оптимальні рішення в формуванні структури циклів силової підготовки. Знаходилися найбільш інформативні критерії для оцінки рівня спеціальної силової підготовленості. Пробувалися різні засоби і методи контролю за функціональним станом спортсменів.

На третьому етапі (2006-2007 рр.) відбувалося теоретичне і прикладне узагальнення результатів, систематизація результатів як попереднього, так і основного експерименту.

Розділ 3. Розробка і обґрунтування стандартних тренувальних завдань силової спрямованості для лижників-гонщиків високої кваліфікації

3.1 Попередній експеримент (вибір та ранжирування вправ)

На етапі попереднього експерименту нами була проаналізована велика кількість літературних джерел, що вмістили у собі інформацію по силовій підготовці, різних вправ силового характеру, комплексів вправ і різних методик по їх застосуванню (18-30, 46-47). Для того, щоб визначити, які ж вправи вибрати для застосування їх в процесі підготовки у лижників-гонщиків, ми з'ясували які окремі м'язи і м’язові групи несуть основне навантаження при виконанні лижних рухів.

Руху в плечовому суглобі (м'язи, що беруть участь в роботі).

Згинання плеча (руху уперед):

- передня частина дельтовидного м'яза,

- великий грудний м'яз,

- клювоплечовий,

- двоголовий.

Розгинання плеча (рух назад):

- задня частина дельтовидного м'яза,

- найширший м'яз спини,

- підосний,

- малий круглий,

- великий круглий.

Рух у локтевому суглобі (м'язи, що беруть участь в роботі).

Згинання передпліччя:

- двоголовий м'яз плеча,

- плечовий,

- плечелучовий,

- круглий пронатор.

Розгинання передпліччя:

- трицепс плеча,

- локтевий м'яз.

М'язи тулуба.

Розгинання тулуба:

- трапецієподібний,

- верхній і нижній задні зубчаті,

- пластирний м'яз шиї та голови,

- м'яз-випрямлювач хребта,

- поперечно-остистий,

- короткі м'язи спини.

Згинання тулуба:

- грудино-ключично-сосцевидний,

- сходові м'язи,

- довгий м'яз голови та шиї,

- прямий і косий м'язи живота,

- підвздошно-поясничний м'яз.

Рух у тазостегновому суглобі.

Згинання стегна (рух уперед):

- підвздошно-поясничний,

- кравецький,

- м'яз-натягувач широкої фасції,

- гребешковий м'яз,

- прямий м'яз стегна.

Розгинання стегна (рух назад):

- великий ягодичний м'яз,

- двоголовий м'яз стегна,

- напівсухожильний,

- напівпоперечний,

- великий приводячий м'яз.

Рух у колінному суглобі.

Згинання в колінному суглобі:

- двоголовий м'яз стегна,

- напівсухожильний,

- напівпоперечний,

- кравецький,

- ніжний,

- підколінний,

- ікроніжний,

- підошвенний.

Розгинання в колінному суглобі:

- чотирьохголовий м'яз стегна.

Природно, що значення і внесок в роботу такої великої кількості м'язів розрізнений. Тому, ми пішли шляхом визначення найбільш значущих для реалізації рухів, властивих лижним гонкам, м'язів.

Спираючись на великий досвід в силовій підготовці, накопичений в таких видах спорту, як атлетизм (Дж. Уайдер, Семенов В.Г., Костюченков В.Н., Воробйов А.Н., Власов Ю.П. та інш.), плавання (Платонов В.Н., Фесенко С.П., Шуберт М., Дж. Кауінсилмен), велоспорті (Васил’їв Б.А., Манаков С.М., Сайхуджин Г. Р., Капітонов В.А.) та лижні гонки (Кузнєцов В.К., Манжосов В.Н., Донськой Д.Д., Колчін П.К., Ростовцев В.Л., Девальд В.Г., Дунаєв К.С. та ін.) ми відібрали вправи силового характеру, що надають ефективний вплив на найбільш значущі м'язи, і що дуже важливо, були б схожі або наближалися за своїми кінематичними характеристиками до рухів лижника-гонщика. Відібрані нами вправи, представлені відповідно до їх застосування і використання тих або інших спортивних снарядів, а також розділені на великі м’язові групи.

М'язи верхнього плечового поясу.

- підтягнення на перекладині:

1) звичайним хватом,

2) широким хватом,

3) зворотним хватом.

- віджими на брус’ях:

1) звичайним хватом,

2) зворотним хватом.

- віджими від землі:

1) руки на ширині плечей,

2) руки широко розведені по сторонах.

- вправи зі штангою:

1) поштовх від грудей з положення лежачи,

2) поштовх від грудей широким хватом з положення лежачи,

3) жим з-за голови з положення стоячи,

4) жим з-за голови широким хватом з положення стоячи,

5) тяга штанги до грудей.

М'язи брюшного пресу.

1) згинання-розгинання тулуба з положення сидячи,

2) згинання-розгинання тулуба з положення лежачи, ноги на лавці,

3) тяга високо закріпленої гуми до низу з положення стоячи навколішки.

М'язи ніг.

1) присідання з малою амплітудою і зовнішнім обтяженням,

2) стрибки-многоскоки в піску і на ґрунті,

3) різні види «пригібної» ходьби.

Вправи, представлені вище, ми застосовували в складі стандартних комплексів у великому об'ємі під час базової силової підготовки (квітень-червень) та в комплексі зі спеціальними силовими вправами в період спеціалізованої силової підготовки. Як спеціальні силові засоби застосовувалося:

- пересування на лижеролерах одночасними ходами і тільки за допомогою навперемінної роботи рук,

- силова робота з гумовими амортизаторами різної пружності,

- стрибкова імітація з лижними палицями у підйомі.

Спеціалізована силова підготовка проводилася у великому об'ємі протягом усього підготовчого періоду (до кінця жовтня) та в меншому об'ємі в змагальному періоді річного циклу підготовки.

3.2 Розробка стандартних тренувальних завдань

У системі програмно-методичного забезпечення тренувального процесу тренувальні завдання порівняно недавно отримали визнання і термінологічне обґрунтування як структурну одиницю тренувального процесу. Зараз можна говорити, що тренувальні завдання є початковими елементом структури тренування. Однак деякі фахівці в області спорту розуміють навантаження і тренувальне завдання, як одне і те ж. Стисло охарактеризуємо і розкриємо ці два поняття.

У теорії і методиці фізичного виховання під навантаженням розуміється, передусім, кількісна міра впливу фізичних вправ. Загальний об'єм навантаження у вправах циклічного характеру частіше за все оцінюється по кілометражу (сумарному) за одне заняття, тиждень і т.д., у вправах з навантаженням по числу підйомів штанги, гирі, гантель і т.д. В останні роки для сумарної оцінки навантаження по величині функціональних зсувів (тобто внутрішньої фізіологічної сторони навантаження) використовується безперервна і досить часта реєстрація частоти серцевих скорочень з допомогою різних тестерів і телеметричних систем і розрахунок сумарних енергозатрат. Абсолютна інтенсивність внутрішнього навантаження визначається величиною витрат в одиницю часу.