Особливості побудови тренувального процесу лижників-гонщиків до гонок з дуатлону (стр. 7 из 9)
З відповідей опитуваних випливає, що 20% надають перевагу класичному ходу, 41% - ковзанярському. На нашу думку, така перевага є тому, що класичний стиль технічно складніший від ковзанярського і там відіграє велику роль змащення лиж (мастила ковзання та зчеплення).
Останнім часом в сніжній підготовці велика кількість тренерів в світі використовують пересування обома лижними стилями в одному тренуванні. Особливо це спостерігається в тренуваннях на вкативані.
Спочатку тренування проходить ковзанярським стилем, в цей час тренер підбирає кращий варіант змащення лиж, а потім тренування проходить класичним стилем. Згодом, якщо мастила перестають тримати – спортсмен знову робить зміну інвентарю. Згідно спостережень в 2009 році на 10% спортсменів використовують два лижних стилі в тренуванні, в 2010 році – 30%, а в 2011 році – 60% лижників-гонщиків.
За допомогою анкетного опитування у ведучих спортсменів та тренерів світу і України (додаток 1) ми зрозуміли, що в цьому нововведенні досить багато недоліків. Недоліки в тому, що у нас в країні не достатньо екіпіровки у спортсменів для участі в дуатлоні (комбінованих черевиків – вони вимушені бігти на ковзанярських); з програми змагань зникли короткі індивідуальні гонки 5км у жінок і 10км у чоловіків; на цій дистанції важко заробити на Чемпіонаті світу та Етапах Кубка світу фіспоєнти (очки для участі в етапах Кубків світу), а головний недолік, що не має наукового матеріалу, за допомогою якого, можна було б будувати підготовку до цього виду програми лижних змагань.
Крім цього, даний вид тренування повністю не відображає структуру змагань з дуатлону, як у чергуванні стилів пересування, так і в окремій величині навантажень складових змагання.
Аналіз анкетування дозволив нам зробити факторний аналіз чинників, які впливають на спортивний результат в гонці з дуатлону (рис. 3.1).
Рис.3.1. Фактори, які сприяють досягненю успіху в дуатлоні
Примітка: 1 – фізична підготовленість 28%; 2 – універсалізм 25%; 3 – методика підготовки до гонки-дуатлону 30%; 4 – тактично вірне проходження всієї дистанції 7%; 5 – підготовка інвентарю та наявність спеціальних черевиків 10%; 6 – інші причини.
На першому місці стоїть методика підготовки до гонки з дуатлону – 30%, фізична підготовленість спортсменів – 28%, універсалізм (уміння досить хорошо пересуватися класичним та ковзанярським стилем) – 25%, підготовка лижного інвентарю – 10% та інші.
3.2 Визначення відмінностей в структурі і динаміці рухів класичним і ковзанярським стилем пересування на лижах
Дані літературних джерел не дозволяють повною мірою представити відмінності в структурі і динаміці різних стилів пересування. В той же час для побудови спортивної підготовки, як на усіх етапах річного макроциклу, так особливо і на етапі безпосередньої підготовки до змагань дуже важливою є технічна підготовка лижників.
Тому нами проведені педагогічні спостереження, які здійснювалися в період навчально-тренувального і контрольного зайняття, а також під час змагань і спеціального педагогічного тестування того, що включав відеозйомку з виміром основних параметрів техніки рухів.
Як показав аналіз техніки пересування на лижах, існують відмінності між ковзанярським і класичними стилями в деяких кінематичних і динамічних характеристиках.
З аналізу цих параметрів динамічних характеристик техніки однойменних лижних ходів, нами виявлено ряд чинників, з яких ковзанярські ходи мають перевагу в швидкості. Перший – значний більший час відштовхування, яке робиться під час ковзання лижі. Другий – обумовлений напрямом відштовхування вперед-в-сторону, яке не вимагає тримаючих мазей і збільшує ковзання лиж. Ці чинники дозволяють підвищувати швидкість бігу і зменшують енергетичні витрати.
Результати проведених вимірів кінематичних показників однойменних лижних ходів (одночасного однокрокового класичного і ковзанярського), які застосовуються на однакових ділянках траси (пологі підйоми і рівнина), приведені в (таблиця. 3.1).
Таблиця 3.1 Порівняльна характеристика кінематичних параметрів техніки одночасного однокрокового класичного і ковзанярського ходу кваліфікованих лижників гонщиків (n=10)
| Показники | Класичний стиль | Ковзанярський стиль | Оцінка достовірності | |||
| σ 1 | Х1+m1 | σ 2 | Х2+m2 | t | P | |
| Довжина циклу, м | 0,54 | 8,20+0,17 | 1,15 | 13,40+0,36 | 12,96 | Р<0,01 |
| Тривалість циклу, с | 0,05 | 1,18+0,02 | 0,07 | 1,87+0,02 | 25,63 | P<0,05 |
| Середня швидкість в циклі, м∙с-1 | 0,28 | 8,00+0,09 | 0,46 | 12,40+0,14 | 26,01 | P<0,01 |
| Темп циклів в хвилину | 2,21 | 51,95+0,73 | 1,07 | 31,95+0,34 | 25,71 | P<0,05 |
| Час вільного ковзання, с | 0,03 | 0,37+0,01 | 0,04 | 0,44+0,01 | 4,17 | P<0,05 |
| Час відштовхування, с | 0,03 | 0,80+0,01 | 0,08 | 1,46+0,03 | 23,29 | P<0,05 |
Так, одночасний однокроковий класичний хід при використанні його кваліфікованими лижниками має довжину циклу 8,2 м, в той час, як у ковзанярський він досягає 13,4 м, що на 38,8% вище (р<0,01) (рис.3.2). Різниця в довжині циклу утворюється великою мірою через те, що при ковзанярських способах пересування не використовуються «тримаюча» мазь, відштовхування ногою здійснюється з ковзаючої лижі і застосовуються довші палиці, що дають можливість більшого додатка сили.
Окрім цього в одночасному однокроковому класичному ході тривалість циклу складає від 1,18 с, а в однойменному ковзанярському ході вона 1,87 с, що на 37% більше(р<0,01). Темп циклів в класичному ході дорівнює 52 за хвилину, а у ковзанярському ходу відповідно до 32 циклів, що на 20 циклів менше(р<0,05). Час же вільного ковзання у класичного ходу 0,37с, дещо коротше, ніж у ковзанярському 0,44с, але результати мають достовірні відмінності(р<0,05). Час відштовхування значно відрізняється, так в класичному ході воно складає 0,8с, а в ковзанярському – 1,46 с, що на 45% більше(р<0,05). Середня швидкість одночасного однокрокового класичного ходу на 35% нижча, ніж у ковзанярському і різниця складає 4,4м∙с-1 (р<0,01).
Проведений кореляційний аналіз параметрів техніки пересування на лижах одночасним однокроковим класичним ходом (r1) (табл. 3.2) показав:
- тісну кореляційну залежність між часом відштовхування і тривалістю циклу (r1=0,74); тривалістю циклу і часом вільного ковзання (0,67); тривалістю і довжиною циклу (0,61).
- негативну кореляційну залежність швидкості і довжини циклу (-0,76); тривалості і темпу циклів (-0,87); темпу циклів і часу відштовхування (-0,71); довжини і темпу циклів (-0,66); швидкістю і часом вільного ковзання (-0,52).
Рис. 3.2. Залежність швидкості пересування на лижах від кінематичних параметрів техніки одночасного однокрокового ходуТаблиця 3.2 Матриця кореляційної залежності кінематичних параметрів одночасного однокроковогоо класичного ходу (r1) (n=10)
| Параметри класичного ходу | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | 1 | |||||
| 2 | -0,76 | 1 | ||||
| 3 | -0,40 | 0,61 | 1 | |||
| 4 | -0,52 | 0,30 | 0,67 | 1 | ||
| 5 | -0,34 | 0,46 | 0,74 | 0,42 | 1 | |
| 6 | 0,52 | -0,66 | -0,87 | -0,58 | -0,71 | 1 |
Умовні позначення: 1 – середня швидкість в циклі, м/с; 2 – довжина циклу, м; 3 – тривалість циклу, с; 4 – час вільного ковзання, с; 5 – час відштовхування, с; 6 – темп циклів в хвилину, кіл.раз.
Кінематичні параметри техніки пересування на лижах одночасним однокроковим ковзанярським ходом (r2) (табл. 3.3) мають:
- високу кореляційну залежність між тривалістю і довжиною циклу (0,73), а також показниками часу відштовхування (0,88) і часом вільного ковзання (0,72);
- високу негативну кореляційну залежність між темпом циклів і показниками – тривалістю циклів (-0,80); часом відштовхування (-0,83).
Таблиця 3.3 Матриця кореляційної залежності кінематичних параметрів одночасного однокрокового ковзанярського ходу (r2) (n=10)
| Параметри ковзанярського ходу | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | 1 | |||||
| 2 | -0,10 | 1 | ||||
| 3 | -0,08 | 0,73 | 1 | |||
| 4 | 0,13 | 0,25 | 0,72 | 1 | ||
| 5 | -0,16 | 0,70 | 0,88 | 0,55 | 1 | |
| 6 | 0,22 | -0,66 | -0,80 | -0,49 | -0,83 | 1 |
Умовні позначення: 1 – середня швидкість в циклі, м/с; 2 – довжина циклу, м; 3 – тривалість циклу, с; 4 – час вільного ковзання, с; 5 – час відштовхування, с; 6 – темп циклів в хвилину, кіл.раз.
В той же час кореляційної залежності між швидкістю руху і рештою кінематичних показників не встановлено.
Таким чином, кінематичні параметри одночасного однокрокового класичного і ковзанярського ходу пересування на лижах мають значні відмінності у всіх кінематичних і динамічних показниках (р < 0,01 – 0,05).
Таким чином, проведені нами дослідження кінематичних параметрів техніки однойменних лижних ходів різних стилів пересування на лижах переконують в тому, що в техніці класичного і ковзанярського стилю є значні відмінності не тільки в структурі рухів, але і в решті кінематичних показників: швидкості пересування, довжині циклу, часу відштовхування і вільного ковзання. Тому для переходу з одного стилю пересування на іншій, як в окремому занятті, так і при їх поєднанні необхідно якийсь час, і він залежить від технічної підготовленості і кваліфікації спортсмена.