Аудит нематеріальних активів є невід’ємною частиною загального аудиту суб’єкта господарювання.
Метою аудиторської перевірки нематеріальних активів є підтвердження відповідності облікової політики, методики обліку та оподаткування операцій з нематеріальними активами чинному законодавству та відповідного відображення в податковому та бухгалтерському обліку і фінансовій звітності:
― Первісної вартості нематеріальних активів
― Наявність матеріального носія об’єкту і документів, які підтверджують права на нематеріальний актив
― Строки дії правовстановлюючих документів
― Сум нарахованої амортизації нематеріальних активів
― Операцій, пов’язаних із рухом нематеріальних активів
― Витрат на поліпшення нематеріальних активів
― Результати переоцінок нематеріальних активів
Завданням аудиту нематеріальних активів є:
― Перевірка твердження, що нематеріальні активи, відображені у звітності, належать підприємству
― Перевірка відповідності оцінки та класифікації нематеріальних активів згідно П(с)БО 8 «Нематеріальні активи»
― Перевірка відповідності нарахування та відображення зносу нематеріальних активів обраній обліковій політиці
― Перевірка достовірності відображення залишків нематеріальних активів у звітності підприємства
― Встановлення правильності документального оформлення надходження, переміщення, використання та списання нематеріальних активів
― Оцінка організації синтетичного й аналітичного обліку нематеріальних активів
― Перевірка правильності нарахування щомісячного зносу нематеріальних активів
― Перевірка дотримання підприємством податкового законодавства щодо операцій пов’язаних з придбанням, нарахуванням амортизації, вибуттям нематеріальних активів
― Аналіз використання підприємством нематеріальних активів за часом і потужністю з урахуванням специфіки виробничої діяльності підприємства, якщо це обумовлено укладеним договором
― Встановлення правильності визначення строку корисної експлуатації (використання) нематеріальних активів
― Підтвердження достовірності відображення в бухгалтерському первісної та ліквідаційної вартості нематеріальних активів, а також результатів їх переоцінки
― Перевірка доцільності проведення витрат на поліпшення нематеріальних активів та правильності відображення в бухгалтерському та податковому обліку понесених витрат
― Вивчення законності списання нематеріальних активів внаслідок непридатності їх до використання та правильності проведених операцій по ліквідації нематеріальних активів
― Підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з нематеріальних активів
У першу чергу аудитор ознайомлюється з обліковою політикою підприємства щодо нематеріальних активів. В наказі про облікову політику МПМ «Контакт» розкрита така інформація:
― про способи оцінки об'єктів нематеріальних активів, придбаних в обмін на інше майно, яке відрізняється від грошових коштів;
― про зміну вартості нематеріальних активів, у якій вони прийняті до бухгалтерського обліку (враховуючи випадки поліпшення, доробок і ліквідації);
― про прийняті суб'єктом господарювання строки корисного використання об'єктів нематеріальних активів;
При проведенні аудиту бухгалтерського обліку нематеріальних активів у суб'єкта господарювання аудитор повинен використовувати такі доказові джерела інформації:
― Первинні документи з обліку нематеріальних активів.
― Облікові регістри синтетичного обліку нематеріальних активів (відомості, журнали, книги).
― Рахунки Головної книги, призначені для обліку нематеріальних активів і їх зносу.
― Бухгалтерський баланс звітного періоду.
― Звіт про фінансові результати (в частині фінансових результатів від ліквідації, продажу нематеріальних активів і витрат на поліпшення нематеріальних активів, амортизація як елемент операційних витрат).
― Звіт про рух грошових коштів (розділ 2).
― Примітки до фінансової звітності.
― Фінансова звітність за попередній період.
― Результати опитування і анкетування керівництва підприємства з питань збереження, використання, обліку нематеріальних активів.
― Документація внутрішнього аудитора з контролю за необоротними активами.
― Відповіді на запит від постачальників, розробників нематеріальних активів.
― Робочі документи і звіт попереднього аудитора.
― Контракти, угоди про оренду, страхові поліси.
― Кошториси і плани поліпшень, доробок нематеріальних активів.
― Розрахунки амортизаційних відрахувань по нематеріальним активам.
― Наказ про облікову політику в частині обліку нематеріальних активів.
Згідно законодавства аудитор по результатам своєї роботи складає:
― Аудиторський звіт про виконану роботу
― Аудиторський висновок при здійснені аудиту фінансової звітності.
Аудит нематеріальних активів ділиться на дві частини:
― Фактична наявність
― Документальна перевірка
Перевірка фактичної наявності – це проведення інвентаризації нематеріальних активів.
При інвентаризації нематеріальних активів слід врахувати наступне:
― перевірка нематеріальних активів здійснюється тільки в грошовому (вартісному) вираженні на підставі первинних документів. До останніх відносяться акти приймання-передачі, платіжні документи, ліцензійні угоди, патенти та інші свідоцтва, що підтверджують факт придбання або створення нематеріальних активів;
― перевіряється відповідність нематеріальних активів вимогам, викладеним в П(С)БО 8;
― визначається можливість отримання в майбутньому економічних вигід від використання нематеріальних активів.
Проведення інвентаризації нематеріальних активів починається з визначення правильності віднесення сум, що обліковуються на рахунку 12 "Нематеріальні активи", саме до складу нематеріальних активів, після чого проводиться перевірка обґрунтованості їх оприбуткування, тобто наявності документів, на підставі яких оформлено придбані майнові права.
По всіх нематеріальних активах перевіряється наявність розпорядчого документу підприємства про затвердження корисного терміну їх використання; повинна бути встановлена наявність на підприємстві документів з детальним описом кожного нематеріального активу та порядку його використання.
Програмні продукти перевіряються за їх наявністю на відповідних носіях та експлуатаційною пробою.
В інвентаризаційному описі обов'язково повинно бути зазначено:
― інвентарний номер об'єкта нематеріального активу;
― його назву та стислу характеристику;
― місце знаходження (експлуатації), тобто назву структурної одиниці підприємства, де використовується даний інвентарний об'єкт;
― первісну вартість і суму нарахованого зносу;
― строк корисного використання.
При перевірки нематеріальних активів за фактом особливу увагу приділяють попереднім матеріалам інвентаризації, актам інвентаризації орендованих нематеріальних активів. Якщо картина виявляється нечіткою та заплутаною, то провадять вибіркову інвентаризацію під наглядом аудитора. Розбіжності в документальному оформленні наявності та руху нематеріальних активів виявляють зіставленням сум, що наведені в аналітичних та синтетичних документах обліку нематеріальних активів (Типові форми № НА-1, № НА-2, № НА-4, Журнал 4 Відомість 4.3, Журнал 5 розділ 1).
Після вивчення фактичної наявності нематеріальних активів аудитор розпочинає документальну перевірку.
1. Перевірка правильності віднесення активів підприємства до нематеріальних активів. Перевіряються – достатність умов визнання об’єктів нематеріальними активами.
2. Перевірка достовірності визначення строку корисної експлуатації нематеріальних активів. Перевіряється наявність в Наказі про облікову політику підприємства інформації про строк корисної експлуатації нематеріальних активів, який згідно з вимогами П(с)БО 8 «Нематеріальні активи» не повинен перевищувати 20-ти років.
3. Перевірка правильності оприбуткування нематеріальних активів, порівнюючи даних обліку з даними первинних документів.
Для цього аудитору необхідно з’ясувати:
― Шляхи находження нематеріальних активів на підприємство
― Наявність комісії по прийняттю та оприбуткуванню активів
― Відповідні договори купівлі-продажу
― Чи вірно зазначена первісна вартість в актах приймання-передачі
― Призначення матеріально-відповідальних осіб та укладання з ними договорів про матеріальну відповідальність.
Особливу увагу потрібно приділити програмним продуктам, які є на підприємстві, і наявності документів, що підтверджують право на їх використання безпосередньо на підприємстві: договір купівлі-продажу, договору дарування, державного патенту, ліцензійного узгодження, інші документи, які підтверджують право власності. Крім того звіряються дані первинних документів з придбання об’єкту з платіжними вимогами постачальників, а останні порівнюються з виписками банку.
4. Перевірка правильності нарахування амортизації нематеріальних активів. Для цього аудитор з’ясовує, чи дотримано обраний в обліковій політиці метод нарахування амортизації для нематеріальних активів.