Обсяг реалізації продукції може робити позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збиткової, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.
Структура товарної продукції може робити як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте і, навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.
Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.
Зміна рівня середньореалізаційних цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.
Сьогодні інформація про фінансовий стан будь-якого підприємства цікавить багатьох користувачів: акціонерів, власників, інвесторів, постачальників, покупців, державні контролюючі органи, суди, банки, співробітників фірм, адміністрацію тощо. Причому інтереси цих користувачів часто не збігаються, тому необхідною є об'єктивна оцінка фінансової звітності фірми, яку надають аудитори [42, с. 145].
У процесі проведення перевірки аудитор прагне сформувати власну думку відносно повноти, точності, оцінки, наявності, часового визначення фактів господарського життя, належності господарюючому суб'єкту активів і пасивів (юридичних моментів), приміток до бухгалтерської звітності та належної класифікації.
Сьогодні аудит виділений в самостійну сферу комерційної діяльності і є комплексом професійних послуг з підготовки та надання рекомендацій в сфері обліку та економіки, фінансів і права, а також допомоги з їх практичного застосування, що дає можливість клієнту використовувати найкращі способи адаптації управлінського середовища в конкретній ринковій ситуації.
Проведення аудиту регламентується чинним законодавством, зокрема Законом України "Про аудиторську діяльність", а основною передумовою його здійснення є взаємна зацікавленість власників (акціонерів), держави в особі її контролюючих органів і самого аудитора в забезпеченні реальності й достовірності фінансової звітності.
Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність", аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Аудитор виступає помічником і захисником свого клієнта і зобов'язаний захищати його інтереси. Але це не означає, що аудитор повинен захищати клієнта у всіх випадках, адже іноді клієнт допускає відхилення від норм і може здійснювати протиправні дії. У такій ситуації аудитор повинен своєчасно попередити клієнта про незаконність його дій і можливість негативних наслідків. Але святий обов'язок, аудитора - зробити все, що в його силах, з метою недопущення відхилень підприємством-клієнтом від законодавства [58, с. 84].
Підгосподарськими відхиленнями слід розуміти здійснення операцій з недотриманням діючих законів, положень, правил, норм, стандартів, наказів, вказівок або дій посадових осіб, що перешкоджали об'єктивному здійсненню операцій та направлені проти дотримання планової, договірної, фінансової і трудової дисципліни.
Об'єктом відхилення є встановлена система, порядок і техніка здійснення операцій з господарськими ресурсами підприємства і джерелами їх формування, що складають основу господарської ланки економічної діяльності.
Господарські відхилення поділяються на два види:
а) ті, що завдають шкоду – сюди відносять всі категорії недостач, втрат, крадіжок, безгосподарності, марнотратства, приписування, перевитрат, тобто все те, що наносить шкоду (збиток) підприємству;
б) ті, що виражаються в недотриманні встановленого порядку ведення господарства, порушення законодавчих актів, тобто відхилення, що полягають у недотриманні на підприємстві положень, які перешкоджають нормальному ходу робіт, а також дії, що в майбутньому можуть завдати шкоди господарюючому суб'єкту.
Обидва види відхилень є протизаконними і в тій чи іншій мірі завдають матеріальної шкоди власнику. Тому будь-яке господарське відхилення повинно виявлятися та попереджатися аудиторами.
При встановленні партнерських відносин з майбутнім клієнтом аудитор зобов'язаний вести себе на рівноправній, діловій основі і не перетворюватись на сумлінного слугу клієнта, який платить йому за послуги.
Необхідність проведення аудиту фінансових результатів зумовлена потребою користувачів у інформації про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання.
Користувачами результатів аудиту можуть бути:
власники, засновники господарюючого суб'єкта;
інші юридичні та фізичні особи, які мають матеріальну зацікавленість у результатах фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання (кредитори, інвестори, постачальники та інші особи);
уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади.
Характер інформації, наданої аудиторами, що цікавить користувачів, наведено в табл. 1.1.
Таблиця 1.1Користувачі інформації, наданої аудиторами
| Користувачі аудиторської інформації | Характер інформації, що цікавить користувача |
| Власники | Фінансові результати та фінансовий стан |
| Адміністрація | Весь спектр інформації, необхідної для управління підприємством |
| Персонал | Фінансові результати, що впливають на заробітну плату, преміювання, дивіденди |
| Контрагенти (дебітори та кредитори) | фінансовий стан підприємства |
| Кредитори (позикодавці) | Ліквідність балансу, платоспроможність |
| Державні органи та позабюджетні фонди | Фінансові результати та їх складові |
Замовники аудиторських послуг визначають обсяги та напрями перевірок у межах своїх повноважень. Максимальні повноваження при визначенні обсягу аудиторських перевірок має власник, а представники державних контролюючих органів і контрагенти - лише в межах, наданих їм законодавством або визначених угодами.
Аудиторська діяльність задовольняє потреби багатьох суб'єктів економічних відносин, які мають єдиний загальний інтерес - бажання отримати не просто інформацію, що міститься у фінансовій звітності, а достовірну інформацію. Тому завдання аудиту полягає у висловлені думки фахівця з приводу інформації, яка міститься у фінансовій звітності [25, с. 12].
Основні види інформації, яку повинен отримати аудитор у процесі загального ознайомлення з підприємством, наведено у табл. 1.2.
Таблиця1.2Інформація для попереднього ознайомлення аудитора з клієнтом
| № | Вид інформації | Дані, які повинні міститись у зібраній інформації |
| 1 | Характеристика діяльності підприємства | Продукція, замовники, основні постачальники, обсяг діяльності |
| 2 | Галузь діяльності підприємства | Загальна економічна ситуація в галузі, місце на ринку збуту, підприємства-конкуренти, особливі аспекти діяльності |
| 3 | Структура підприємства | Географічне розташування, статус (форма власності, вид діяльності), наявність філій і дочірніх підприємств, наявність операцій між Дочірніми підприємствами та головним підприємством, кількість функціональних підрозділів і їх призначення |
| 4 | Загальна схема організації роботи підприємства, стратегія діяльності | Розподіл посадових обов'язків; торгівельна, фінансова, соціальна політика та перспективи майбутнього розвитку |
| 5 | Організація функціонування управлінських відділів і бухгалтерії | Наявність контролю виконання бюджетів (планів) на підприємстві: наявність служби внутрішнього аудиту; способи отримання та розробки фінансової інформації (вручну чи комп'ютеризовано); аналіз даних; формування облікової інформації |
| 6 | Методи та принципи здійснення бухгалтерського обліку | Методи та принципи облікової політики підприємства щодо відображення різних видів активів, капіталу та зобов'язань |
| 7 | Строки інформування | Строки надання фінансової та управлінської інформації |
| 8 | Наявність основних ланок внутрішнього контролю | Розподіл обов'язків, система видачі дозволів на здійснення певних видів господарських операцій, проведення інвентаризацій, вибіркових перевірок тощо |
Основна мета аудиту – це формування професійної думки-аудитора щодо достовірності первинних даних про факт господарського життя, повноти та своєчасності відображення цих даних в обліку, правильності ведення обліку відповідно до вимог бухгалтерських стандартів та складання на основі цих даних фінансової звітності, узагальнення сформованої думки аудиторський звіт, аудиторський висновок, які надаються замовнику.
Мета аудиту може доповнюватись обумовленими договором з клієнтом завданнями виявлення певних резервів, кращого використання фінансових ресурсів, вивченням правильності нарахування податків, розробкою заходів з покращання фінансового стану підприємства, оптимізації витрат і результатів діяльності тощо.
Функціонування будь-якого господарюючого суб’єкту значно залежить від нормативної бази, що регулює правові та економічні відносини підприємства з державою, з іншими підприємствами та організаціями, з трудовим колективом тощо. Тому одним із важливих питань є огляд нормативно-правової бази з обліку, аналізу і аудиту фінансових результатів господарської діяльності підприємства.