Для розрахунку собiвартостi продукцiї бурякiв!маточникiв від витрат, вiднесених на всю вироблену продукцiю, віднімається вартiсть гички i забракованих бурякiв та додаються витрати на доочищення бурякiв, кагатування i догляд за кагатами у звітному роцi. Подiливши цю суму на кiлькiсть центнерiв бурякiв, закла! дених у кагати, визначають собiвартiсть 1 ц.
Облiк витрат на догляд за кагатами, починаючи із січня, та витрат на розкриття кагатiв, вибирання коренiв, їх сортування та iншi роботи ведеться на окремому аналiтичному рахунку, на який списується пiсля розкриття кагатiв собiвартiсть закладе! них на зберiгання коренiв. У результатi сортування одержують буряки, придатнi для висадки, та забракованi, якi оцiнюються за середньою собiвартiстю кормових бурякiв з урахуванням їх якостi, та визначається собiвартiсть 1 ц бурякiв!висадкiв ділен! ням витрат (без вартостi забракованих бурякiв) на фiзичну масу одержаних бурякiв!висадкiв. Вирощене насiння цукрових і кор! мових бурякiв калькулюється в порядку, передбаченому для про!
дукцiї зернових культур.
Для визначення собiвартостi продукцiї льону та конопель ви! трати на їх вирощування розподiляються мiж насiнням і солом! кою пропорцiйно їх вартостi за дiючими цiнами реалiзацiї. Собiвар!
тiсть соломки визначається дiленням витрат на фізичну масу. Собiвартiсть трести льону!довгунця чи конопель включає вартiсть соломки i витрати на її розстилання, перегортання, пiдняття iз стелищ тощо.
Собiвартiсть 1 ц насіння соняшнику визначається дiленням загальної суми витрат на вирощування та збирання продукцiї (без вартостi соняшничиння та кошикiв у оцінці за нормативно! розрахунковими цiнами) на фiзичну масу насiння пiсля його до! робки.
Для визначення собiвартостi тютюнової сировини, продукцiї лiкарських та ефіроолійних культур витрати на вирощування вiдповiдних культур розподiляються мiж окремими видами одер! жаної продукцiї пропорцiйно її вартостi за реалiзацiйними цiнами.
Для розрахунку собiвартостi 1 ц картоплі iз загальної суми витрат на її вирощування та збирання виключається вартiсть картоплi, яка згодована худобi, що оцінюється за собiвартiстю кормових бурякiв з урахуванням поживностi. Решта суми витрат дiлиться на кiлькiсть повноцiнної продукцiї.
Собiвартiсть 1 ц продукцiї овочiвництва вiдкритого i закрито! го ґрунту визначається дiленням витрат (без вартостi побiчної продукцiї) на фiзичну масу основної продукцiї. Побiчною вважа! ється бадилля i продукцiя, яка не реалiзована, згодована худобі й оцінена за собiвартiстю кормових бурякiв з урахуванням по!
живностi.
При веденнi облiку витрат по групi овочевих культур розра! ховується середня собiвартiсть продукцiї цих культур. Для ви! значення собiвартостi продукцiї окремої культури витрати на групу культур розподiляються мiж окремими видами продукцiї про! порцiйно її вартостi за реалiзацiйними цiнами.
До собiвартостi продукцiї теплиць включаються i витрати на утримання бджолиних сімей для запилення (без вартостi одер! жаного меду та iншої продукцiї бджiльництва за реалiзацiйними цiнами).
Мiж окремими культурами, що вирощуються в теплицях, витрати розподiляються пропорцiйно вартостi одержаної продукцiї за реалiзацiйними цiнами.
Для розрахунку собiвартостi 1 ц продукцiї баштанних культур усi витрати дiляться на кiлькiсть оприбуткованої продукцiї. При
цьому фактичнi витрати на вирощування баштанних культур розподiляються мiж видами продукцiї пропорцiйно їх вартостi за реалiзацiйними цiнами.
Собiвартiсть 1 ц насіння овочевих і баштанних культур ви! значається діленням витрат на їх вирощування, збирання, су! шіння та сортування (без вартостi вiдходiв і побiчної продукцiї за цiнами можливого використання) на кiлькiсть одержаної про! дукцiї.
Собiвартiсть кормових бурякiв, а також цукрових бурякiв, вирощених для годiвлi худоби, визначається діленням витрат (без вартостi гички за нормативно!розрахунковими витратами) на кiлькiсть одержаної продукцiї.
Витрати на вирощування та збирання кормових культур ста! новлять собiвартiсть одержаної продукцiї (зеленої маси, сiна та iн.).
Витрати на вирощування i догляд за однорiчними сіяними травами, поліпшеними i природними сiножатями, культурними пасовищами, якi використовуються для одержання одного виду продукцiї, повністю вiдносяться на її собiвартiсть. При одер! жаннi кількох видiв продукцiї (зеленої маси, включаючи i ви! пас, та сiна) витрати на їх вирощування розподiляються пропор! цiйно площам, використаним для одержання вiдповiдного виду продукцiї, а витрати на збирання, транспортування, доробку певного виду продукцiї вiдносяться безпосередньо на її собiвар! тiсть.
Витрати на вирощування багаторiчних трав розподiляються на витрати минулих рокiв і витрати поточного року.
Витрати минулих років — це витрати на вартiсть насіння та iншi витрати; вони облiковуються на окремому аналітичному рахунку i рiвномiрно розподiляються за роками залежно від термiну експлуатації посiвiв. Цi витрати в розрiзi статей дода! ються до витрат поточного року. Якщо з окремих площ сiяних трав одержують кiлька видiв продукцiї, то витрати, вiднесенi на цю площу, розподiляються мiж видами продукцiї пропорцiйно кiлькостi зібраної зеленої маси.
Витрати поточного року — це витрати на щорiчний догляд за посівами та збирання врожаю. Вони разом з певною часткою витрат минулих рокiв становлять собiвартiсть отриманої про! дукцiї звiтного перiоду.
При збираннi з однiєї i тієї площi кількох видiв продукцiї витрати минулого i поточного року розподiляються мiж ними пропорцiйно площi збирання, до яких додають прямi витрати на збирання, що i буде становити собiвартiсть продукцiї.
При збираннi сiяних однорiчних i багаторiчних трав на насін! ня солома оцiнюється за нормативно!розрахунковою вартiстю i виключається iз загальних витрат, а решта суми становитиме собiвартiсть одержаного насiння.
Витрати на полiпшення природних сiножатей та створення культурних пасовищ (дискування, пiдсiв трав, вартiсть насіння тощо) розглядаються як витрати майбутнiх перiодiв i розподiля! ються протягом перiоду, тривалiсть якого, як правило, 4–9 рокiв, залежить від очікуваного порядку використання площ i затвер! джується наказом про облiкову полiтику пiдприємства.
Собiвартiсть 1 ц готового силосу та сiнажу визначається вартiстю закладеної зеленої маси i витрат на транспортування, закладання в силосну споруду, трамбування (включаючи вартiсть використаної плiвки, консервантiв та iнших компонентiв). Зага! льна сума витрат дiлиться на фiзичну вагу одержаного готового силосу чи сiнажу.
Для визначення собiвартостi продукцiї садiвництва та ягідників iз загальної суми витрат поточного року виключається вартiсть живцiв, вiдсадкiв, паросткiв, вусiв, оцiнених за реалiзацiйними цiнами, та падалицi, оцiненої за цiнами можливого використання. Собiвартiсть 1 ц плодiв, ягiд, винограду визначається ділен! ням загальної суми витрат на вирощування певної культури (а при потребi — за її видами та сортами) на кiлькiсть одержаної про! дукцiї.
У неспеціалізованих підприємствах витрати обчислюються в цiлому по садiвництву i калькулюється середня собiвартiсть одер! жаної продукцiї. При потребi визначення собiвартостi кожного виду продукцiї витрати розподiляються мiж видами продукцiї пропорцiйно до вартостi за реалiзацiйними цiнами.
Для визначення собiвартостi вирощеного садивного матерiалу (саджанцiв насiннячкових i кiсточкових порiд тощо) загальна сума витрат на вирощування окремих культур чи груп з кожно! го поля (без витрат на викопування) розподiляється пропорцiйно кiлькостi саджанцiв, викопаних для реалiзацiї i залишених у ґрунтi для дорощування.
Для визначення собiвартостi 1000 викопаних саджанцiв необ! хiдно до витрат, що припадають на їх вирощування, додати витрати на викопування i загальну суму подiлити на кiлькiсть викопаних саджанцiв.
Витрати на вирощування i збирання та доробку хмелю роз! подiляються мiж одержаною продукцiєю пропорцiйно її вартостi за реалiзацiйними цiнами.
У спецiалiзованих пiдприємствах облiк витрат на вирощуван! ня квiтiв ведеться за культурами, а собiвартiсть продукцiї розра! ховується дiленням витрат на її кiлькiсть. У разi вирощування кiлькох культур на однiй площi (в однiй теплицi) сума витрат розподiляється мiж видами одержаної продукцiї пропорцiйно її вартостi за реалiзацiйними цiнами.
Неспецiалiзованi пiдприємства облiк витрат на вирощування квiтiв ведуть у розрiзi вiдкритого i закритого ґрунту; окремий рахунок відкривають для облiку витрат на вирощування насiння. Мiж видами продукцiї сума витрат розподiляється пропорцiйно її вартостi за реалiзацiйними цiнами.
На пiдприємствах, якi вирощують гриби, виробництво склада! ється з двох передiлiв. Продукцiєю першого є компост, собiвартiсть якого визначається діленням загальної суми витрат на кiлькiсть отриманого компосту.
Основною продукцiєю другого передiлу є товарний гриб, собiвар! тiсть якого визначається сумою витрат, включаючи собiвартiсть закладеного компосту за мiнусом вартостi використаної побiчної продукцiї, діленням на кiлькiсть отриманих грибiв.
Використаний компост та корiнцi розглядають як побiчний продукт. Побiчна продукцiя оцiнюється згiдно з табл. 4.8.
Завдання обліку і первинний облік тварин. Тваринництво є однією з найважливiших пiдгалузей сiльського господарства. Облік у тваринництві проводиться за витратами на вирощування й утримання худоби та за поголів’ям (їх кількості) тварин, якi подiляються на три групи:
• робоча i продуктивна худоба (основне стадо);
• молодняк тварин на вирощуваннi;
• тварини на вiдгодiвлi.
Правильна i рацiональна органiзацiя ведення бухгалтерського облiку в сiльськогосподарських пiдприємствах повинна забезпе! чувати контроль за виконанням планiв кількісних (кiлькiсть голiв тварин, що поставленi на вiдгодiвлю, i кiлькiсть центнерiв приросту ваги тварин) i якiсних показників вiдгодiвлi, сприяти виявленню та використанню резервiв пiдвищення ефективностi вiдгодiвельних операцiй. Виходячи з цього, основними завдан! нями облiку основного стада, молодняку тварин, птицi i тварин на вiдгодiвлi у сiльськогосподарських пiдприємствах є: