Бухгалтерський облік в галузях економіки (стр. 5 из 194)
Використання комп’ютерної техніки робить облік ефективні шим у системі управління сучасним підприємством у ринкових умовах.
1.4. Облікова політика підприємства
Бухгалтерський облік і фінансова звітність на підприємстві повинні відповідати основним принципам, установленим Зако ном про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні та відповідними П(С)БО.
Одним із них є принцип послідовності, тобто постійне (щоріч не) застосування підприємством обраної облікової політики. Ко жне підприємство розробляє облікову політику самостійно. Це установлено п. 5 ст. 8 Закону про бухгалтерський облік. У цьому ж пункті зазначено, що кожне підприємство вибирає форму реєст рів бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутріш ньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообороту і технологію об робки облікової інформації.
П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” визначає, що облікова політика є сукупністю принципів, методів і проце дур, які використовують підприємства для складання і надання фінансової звітності. Її створення — дуже трудомісткий і відпові дальний процес. За розробленим наказом підприємство має пра цювати не один рік і враховувати свої активи і зобов’язання залежно від розробленої, встановленої облікової політики. Від повідно до особливостей підприємства необхідно передбачити у наказі принципи, методи і процедури виконання, що характерні саме для діяльності суб’єкта господарювання, зі вступом у силу національних стандартів до нього можна внести зміни.
I
1.5. Використання Плану рахунків
на підприємствах (організаціях, установах)
План рахунків для потреб бухгалтерського обліку є перелі ком синтетичних рахунків і схем реєстрації та групування на них фінансовогосподарської діяльності (кореспонденція рахун ків) у бухгалтерському обліку. Стандартний план рахунків є базою для формування робочого Плану рахунків конкретного підприємства залежно від потреб здійснюваної виробничогоспо дарської діяльності. Нині на підприємствах народного господар ства використовують такі плани рахунків:
1. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291. План рахунків найбільше використовують підприємства основних галузей народного господарства. План рахунків міс тить кодифікацію, яка дає можливість відобразити та згрупу вати інформацію фінансовогосподарської діяльності підприємства галузей народного господарства. Також цим Планом рахунків передбачено специфічні рахунки, які відображають інформацію діяльності торговельних підприємств (наприклад, 28 “Товари”), страхових організацій (49 “Страхові резерви”, 76 “Страхові пла тежі” та ін.).
2. Для малих підприємств передбачено використання спрощеного Плану рахунків малого підприємництва, який затвер джений наказом Міністерства фінансів України від 19.04.01 № 186. Його можуть використовувати малі підприємства, не прибуткові організації (крім бюджетних), представництва інозем них суб’єктів підприємницької діяльності. Спрощений план ра хунків простіший у використанні, ніж звичайний План рахун ків. Застосовувати його, як сказано в наказі № 186, не обов’яз ково, але при його застосуванні значно спроститься заповнення фінансової звітності (“Балансу”, форми № 1, і “Звіту про фінан сові результати”, форми № 2).
У спрощеному Плані рахунків, на відміну від загальноприй нятого Плану, немає чіткого поділу рахунків на класи. Умовний поділ на класи можна провести, порівнявши його із загальним Планом рахунків:
• рахунки 10–18 належать до класу 1 “Необоротні активи”;
• рахунки 20–26 — до класу 2 “Запаси”;
• рахунки 30–39 — до класу 3 “Грошові кошти і розрахунки”; • рахунки 40–47 — до класу 4 “Власний капітал та забезпечен ня зобов’язань”;
• рахунок 55 — єдиний, що представляє клас 5 “Довгострокові зобов’язання”;
• рахунки 64–69 — до класу 6 “Поточні зобов’язання”;
• рахунки 70 і 79 — до класу 7 “Доходи і фінансові резуль тати”;
• рахунки 84 і 85 — до класу 8 “Витрати операційної діяль ності”.
3. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного управління державного казначейства України від 10.12.99 № 114. Даний План рахун ків призначений для відображення і накопичення інформації про бухгалтерський облік господарських операцій установ і організа цій, основна діяльність яких ведеться за рахунок коштів держав ного і місцевих бюджетів.
4. У банківських установах, які займаються фінансовокредитною діяльністю, використовують Цей рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затверджений постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 № 388 (реєстр № 493 від 28.11.97). План рахунків передбачає відобра ження, накопичення і переробку інформації про діяльність коме рційних банків, розрахунку економічних показників, формуван ня електронної звітності.
1.6. Загальні поняття звітності
Фінансова звітність — бухгалтерська звітність, яка відобра жає інформацію про фінансове становище, результати діяльності і рух грошових засобів підприємств за звітний період.
Загальні вимоги до фінансової звітності викладено у ст. 11– 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звіт ність в Україні” та П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. В основному ці вимоги такі:
1. На основі даних бухгалтерського обліку підприємство зобов’язане складати фінансову звітність, яку підписує керівник і головний бухгалтер.
2. Згідно з п. 2 ст. 11 розд. 4 фінансова звітність включає:
• баланс;
• звіт про фінансові результати; • звіт про власний капітал;
• примітки до звітів.
Для малих підприємств установлена скорочена форма звітно сті в складі Балансу і Звіту про фінансові результати.
3. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність, яку підписує керівник і головний бухгалтер підприємства.
4. Форми фінансової звітності і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України, узгоджені з Дер жавним комітетом статистики України.
5. Для банків форми розробляє Національний банк України.
6. Для бюджетних установ — Головне управління Державного казначейства України.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Бухгалтерський облік як основний компонент надання інформаціїдля управління підприємством.
2. Стандартизація бухгалтерського обліку на сучасному рівні становлення підприємств.
3. Вимоги до складання звітності підприємства.
4. Принципи бухгалтерського обліку.
5. Форми бухгалтерського обліку.
6. Складові облікової політики підприємства в різних галузях народного господарства.
7. Використання рахунків бухгалтерського обліку на підприємствахрізних галузей.
8. Звітність підприємства.
4
Розділ ІІ
2.1. Особливості господарської діяльності
будівельних галузей та їх вплив
на побудову бухгалтерського обліку
Будівництво є галуззю матеріального виробництва, діяльність якої спрямована на зведення нових і реконструкцію старих буді вель, споруд, об’єктів виробничого та невиробничого призначен ня на місці їх функціонування.
Капітальне будівництво як галузь складається з таких су б’єктів господарювання:
• проектнопошукові та науководослідні установи;
• підрядні будівельні, монтажні підприємства та обслуговуючі їх транспортні підрозділи;
• підприємства, зайняті виробництвом будівельних матеріалів;
• постачальницькі підприємства, які займаються виробничотех нологічною комплектацією будівництва;
• підприємства, які здійснюють ремонт і експлуатацію будівель ної техніки.
П(С)БО 18 “Будівельні контракти” визначає будівництво як:
• спорудження нового об’єкта;
• реконструкція об’єктів;
• розширення об’єктів;
• добудова об’єктів;
• реставрація об’єктів;
• ремонт об’єктів;
• виконання монтажних робіт.
Практично ідентичними у П(С)БО 18 “Будівельні контракти” та Положеннях про підрядні контракти у будівництві України, затверджених Науковотехнічною радою Міністерства України у справах будівництва та архітектури (протокол від 15.12.93 № 9) є визначення терміна “Об’єкт будівництва”.
Під об’єктом будівництва розуміють сукупність будівель і спо руд або окремі будівлі та споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом.
Окремими об’єктами будівництва є також і види робіт (верти кальне планування, благоустрій будівельного майданчика, під’їзні шляхи, зовнішні інженерні мережі та ін.). Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики Украї ни від 27.08.2000 № 174 у складі Державних будівельних норм затверджені Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1.12000). Пунктом 2.1.1 затверджених Правил визначе но, що об’єктом будівництва є кожна відокремлена будівля (ви робничий корпус або цех, склад, житловий будинок тощо) або споруда (міст, тунель, платформа тощо) з усіма улаштуваннями (галереями, естакадами тощо), устаткуванням, меблями, інвен тарем, підсобними та допоміжними пристроями, що належать до неї, а також, за необхідності, з інженерними мережами, які при лягають.
За технологічною ознакою розрізняють підприємства, які зайняті виконанням будівельних, монтажних і пусконалагоджу вальних робіт, а також здійснюють монтаж конструкцій та об ладнання.
Будівельні організації поділяються на: 1) загальнобудівельні; 2) спеціалізовані (що виконують окремі види робіт). Основною госпрозрахунковою одиницею у будівництві є будівельномонтажна фірма, трест, акціонерне товариство. До їх складу входять: буді вельне управління, будівельномонтажне управління, пересувні механізовані колони.