що не вiдшкодовуються підприємству;
г) транспортно!заготiвельнi витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно!розвантажувальні роботи i транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ри! зиків транспортування запасів). Транспортно!заготiвельнi витрати
включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою та відображаються на окремому субрахунку рахунків об! ліку запасів. Сума транспортно!заготiвельних витрат, що уза! гальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця i сумою запасів, що вибули (використані, реалі! зовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транс! портно!заготiвельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспорт! но!заготiвельних витрат i вартості запасів, що вибули, з відо! браженням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транс! портно!заготiвельних витрат визначається діленням суми залиш! ків транспортно!заготiвельних витрат на початок звітного міся! ця i транспортно!заготiвельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця i запасів, що надійшли за звітний місяць;
ґ) iнші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів i доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Первісною вартістю запасів (кормів, насіння тощо), що виго! товляються власними силами пiдприємства, визнається протя! гом року планова (нормативна) собiвартiсть їх виробництва, яка в кiнцi року доводиться до рівня фактичних витрат.
Первісною вартістю запасiв, що внесенi до статутного капiталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Первісною вартістю запасiв, одержаних пiдприємством безо! платно, визнається їх справедлива вартість.
Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переда! них запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів переви! щує їх справедливу вартiсть, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Рiзниця мiж балансовою i спра! ведливою вартістю переданих запасів включається до складу ви! трат звітного періоду.
Первісною вартістю запасів, що придбані в обмiн на неподiбнi запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів (вар! тiсть за звичайними цiнами).
Первісна вартість запасів після дати балансу вважається най! менша з двох оцiнок: первісна вартість або чиста вартість реалі! зації.
Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):
а) понаднормативні втрати i нестачі запасів;
б) проценти за користування позиками;
в) витрати на збут;
г) адмiнiстративнi та iншi подiбнi витрати, якi безпосередньо не пов’язані з придбанням i доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у заплано! ваних цілях.
До вартостi матерiальних запасiв включаються також витрати пiдприємств на придбання тари, крім дерев’яної та картонної.
У разі включення до ціни матеріальних запасів вартості тари із загальної суми витрат на їх придбання вираховується можли! ва вартість використання або реалiзацiї тари (без витрат на при! дбання матеріалів для її ремонту).
Вартість матеріальних запасiв, якi вiдносяться до собiвартостi продукцiї, зменшується на вартість зворотних відходів. Зворот! ні відходи — це залишки сировини та iнших матерiальних ре! сурсiв, якi вiдповiдно до встановленої технологiї передаються до iнших цехiв i пiдроздiлiв як повноцiнний матеріал для виро! бництва інших видів продукції (виконання робiт, надання по!
слуг).
Ціни на зворотні відходи встановлюються підприємством:
а) на рівні договірної ціни того матеріалу, на заміну якого вони використовуються (за вирахуванням додаткових витрат, пов’язаних з підготовкою їх до використання), чи в залежності від коефіцієнта використання матеріалу;
б) за договірними (тут i далі — на момент здійснення опера! цій) цінами на відходи, за вирахуванням витрат на їх збирання та обробку, якщо вони призначенi для переробки всерединi пiдприємства чи переданi стороннім органiзацiям (тут i далі дого! вірні ціни приймаються на момент здійснення операції — в поточ! ному місяці);
в) за повною цiною вхiдної сировини чи матерiалу, якщо вiдходи реалiзуються для використання як повноцінний (повно! мірний) матеріал;
г) зворотні відходи оцінюються за зниженою ціною вхідних матеріалів (напівфабрикатів), якщо відходи можуть бути викорис! тані в основному (промисловому) виробництві, але з підвищенням витрат (зниженням виходу готової продукції), для потреб допо! міжного виробництва, виготовлення предметів широкого вжитку (товарів культурно!побутового i господарського призначення) або реалізовані стороннім підприємствам i організаціям.
Прямі витрати на оплату праці включають суми основної i додаткової оплати, які нараховані згідно iз прийнятою пiд! приємством системою оплати праці i які відносяться на конкрет! ний об’єкт обліку витрат. При нарахуванні оплати праці нату! рою продукція оцінюється в порядку, передбаченому податковим законодавством.
До інших прямих витрат належать:
а) платежі зі страхування майна підприємства та цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а також окре! мих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (виконанні робіт, наданні послуг), безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров’я, передбачених законодавством;
б) плата за оренду основних засобiв, що може бути вiднесена
на конкретний об’єкт;
в) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт необорот! них активів, що використовуються в конкретному виробничому процесі, зокрема їх амортизацію, витрати на освітлення, опален!
ня, водопостачання, електропостачання тощо;
г) податки i збори (обов’язковi платежi), якi згiдно із зако! нодавством вiдносяться на витрати виробництва;
ґ) iнші витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до
конкретного об’єкта витрат.
До складу загальновиробничих витрат (в сільськогосподар! ських підприємствах вони не діляться на постійні i змінні) вклю!
чаються:
а) витрати на управління виробництвом (оплата праці, відра! хування на соціальні заходи й медичне страхування та витрати на оплату службових відряджень апарату управління та спецiалiс!
тiв галузей (цехів), дільниць, пiдроздiлiв тощо);
б) амортизацiя необоротних активiв загальновиробничого (це! хового, дiльничного, бригадного) призначення;
в) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхуван! ня, операцiйну оренду основних засобiв, iнших необоротних ак!
тивiв загальновиробничого призначення;
г) витрати на вдосконалення технології й організації вироб! ництва (оплата праці, включаючи відрахування на соціальні за! ходи, працівників, зайнятих удосконаленням технологій органі! зації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характерис! тик у виробничому процесі; оплата послуг сторонніх організацій тощо);
ґ) витрати на опалення, освiтлення, водопостачання, во! довiдведення та iнше утримання загальних приміщень виробни! чого призначення;
д) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата працi та iншi витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якiстю продукції, робіт, послуг тощо);
е) витрати на охорону праці, технiку безпеки i охорону на! вколишнього природного середовища;
є) iнші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо);
ж) плата за оренду землі i майна виробничого призначення;
з) сума нарахованого (внесеного) фіксованого сільськогос! подарського податку. В кінці звітного періоду (року) цю суму розподіляють мiж об’єктами обліку витрат продукції рослинни! цтва пропорційно до площi угiдь, зайнятих відповідними куль! турами.
До складу загальновиробничих витрат входять окремі види витрат, що стосуються всіх напрямів діяльності господарства, зокрема витрати на утримання основних засобів (включаючи орендну плату), які обслуговують виробничі процеси в різних напрямах діяльності господарства; витрати на утримання скла! дів для зберігання виробничих запасів (крім складів для збері! гання продукції та витрат на реалізацію); витрат на пожежну охорону; поточні витрати, пов’язані з утриманням та експлуата! цією засобів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів тощо); витрати на захоронення екологіч! но небезпечних відходів; оплата послуг сторонніх організацій щодо приймання, зберігання та знищення екологічно небезпеч! них відходів та очищення стічних вод; інші види поточних ви!
трат на збереження природи; витрати, пов’язані з добуванням і використанням природної сировини, в частині відрахувань для покриття витрат на геологічну розвідку та пошуки корисних копалин, на рекультивацію земель; плата за воду, що забира! ється з водогосподарських систем у межах затверджених лiмiтiв, а також платежі за використання інших природних ресурсів; за викиди i скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище; розміщення відходів та інших видів шкідливого впли! ву в межах лiмiтiв. Ці витрати обліковуються на окремому суб! рахунку рахунку 91 i розподіляються між основними галузями та об’єктами витрат пропорцiйно до суми прямих витрат (без витрат основних матеріалів: кормів, насіння, сировини).
Не відносяться на собівартість виробленої i реалізованої про! дукції i покриваються за рахунок інших джерел:
а) адмiнiстративнi витрати;