6. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення ак> тивів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшен> ня власного капіталу підприємства (за винятком зменшення ка> піталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
7. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасноз визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
8. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод про> тягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
9. Не визнаються витратами й не включаються до звіту профінансові результати:
9.1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами таіншими аналогічними договорами на користь комітента, прин> ципала тощо.
9.2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.
9.3. Погашення одержаних позик.
9.4. Інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, щоне відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).
9.5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капі> талу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Склад витрат
10. Собівартість реалізованих товарів визначається за Поло> женням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.
11. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) скла> дається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка
була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених по> стійних загальновиробничих витрат та наднормативних вироб> ничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включа> ються:
• прямі матеріальні витрати;
• прямі витрати на оплату праці;
• інші прямі витрати;
• змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальнови> робничі витрати.
(Абзац шостий пункту 11 в редакції Наказу Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)
Виробнича собівартість продукції зменшується на справедли> ву вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що ви> користовується на самому підприємстві. (Пункт 11 доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартос> ті продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
12. До складу прямих матеріальних витрат включається вар> тість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та ком> плектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які мо> жуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта ви> трат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зво> ротних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оціню> ються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту). (Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)
13. До складу прямих витрат на оплату праці включаютьсязаробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у вироб> ництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.
14. До складу інших прямих витрат включаються всі іншівиробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортиза> ція, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно за> бракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів,
напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та ви> трат на виправлення такого технічно неминучого браку. (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 131 від
14. 06.2000, № 989 від 10.12.2002.)
15. До складу загальновиробничих витрат включаються:
15.1. Витрати на управління виробництвом (оплата праці апа> рату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на со> ціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).
15.2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (це> хового, дільничого, лінійного) призначення.
15.3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробни> чого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.
15.4. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, стра> хування, операційну оренду основних засобів, інших необорот> них активів загальновиробничого призначення.
15.5. Витрати на вдосконалення технології й організації ви> робництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її на> дійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплек> туючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх ор> ганізацій тощо).
15.6. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, во> довідведення та інше утримання виробничих приміщень.
15.7. Витрати на обслуговування виробничого процесу (опла> та праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціа> льні заходи, медичне страхування робітників та апарату управ> ління виробництвом; витрати на здійснення технологічного кон> тролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).
15.8. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охоронунавколишнього природного середовища.
15.9. Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення мате> ріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до це> хів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного вироб> ництва; недостачі і втрати від псування матеріальних цінностей
у цехах; оплата простоїв тощо). (Підпункт 15.9 пункту 15 в редакції Наказу Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)
16. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змін> ні. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіля> ються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих ви> трат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.
До постійних загальновиробничих витрат відносяться витра> ти на обслуговування і управління виробництвом, що залиша> ються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяль> ності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновироб> ничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину. (Абзац третій пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)
Приклад розподілу загальновиробничих витрат наведено в додатку 1 до цього Положення (стандарту).
Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих ви> трат установлюються підприємством.
17. Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не вклю> чаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
18. До адміністративних витрат відносяться такі загального> сподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управлін> ня підприємством:
• загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витра> ти на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); • витрати на службові відрядження і утримання апарату управ> ління підприємством та іншого загальногосподарського пер> соналу;
• витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охо> рона);
• винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
• витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
• амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
• витрати на врегулювання спорів у судових органах;
• податки, збори та інші передбачені законодавством обов’яз> кові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових плате> жів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
• плата за розрахунково>касове обслуговування та інші послу> ги банків;
• інші витрати загальногосподарського призначення.
19. Витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):
• витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової про> дукції на складах готової продукції;
• витрати на ремонт тари;
• оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
• витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); ви> трати на передпродажну підготовку товарів; витрати на від> рядження працівників;
• зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збу> том продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, стра> хування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охоро> на);