В аналогічному порядку визнається первісна вартість нового фінансового активу і нового фінансового зобов’язання, що утво& рюються внаслідок передачі фінансового зобов’язання або його частини.
21. Фінансова гарантія, яка відповідно до Положення (стан&дарту) 13 визнана зобов’язанням, до закінчення терміну гарантії відображається гарантом за справедливою вартістю або, якщо справедливу вартість достовірно визначити неможливо, за біль& шим з двох значень — первісною вартістю чи сумою забезпечен& ня, створеного відповідно до Положення (стандарту) бухгалтер& ського обліку 11 “Зобов’язання”.
Якщо фінансова гарантія поширюється на кілька статей ба& лансу, то оцінка такої гарантії здійснюється за кожною статтею.
22. Підприємство списує з балансу фінансове зобов’язанняабо його частину після його виконання, анулювання або закін& чення терміну його дії.
23. У разі обміну позичальника з кредитором борговими інст&рументами з різними умовами попередній борг списується з одно& часним визнанням нового боргу. Зміна умов наявного боргового інструмента (незалежно від причини) відображається погашенням попереднього боргу з одночасним визнанням нового боргу. Різниця між балансовою вартістю погашеного або переданого іншій стороні зобов’язання (або його частини) і сплаченою за нього сумою визна& ється іншими доходами або іншими витратами звітного періоду.
24. Інструменти власного капіталу визнаються одночасно звизнанням фінансового активу і фінансового зобов’язання або зі списанням іншого інструмента власного капіталу.
25. Витрати на випуск або придбання інструментів власногокапіталу відображаються зменшенням додаткового вкладеного капіталу, а за його відсутності — зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку). До витрат на при& дбання або випуск інструментів власного капіталу включаються лише витрати на оплату послуг сторонніх організацій з опера& цій, результатом яких є збільшення або зменшення величини власного капіталу підприємства.
26. Витрати, пов’язані з випуском складного фінансового ін&струмента, розподіляються емітентом між елементами зобов’я& зань та власного капіталу пропорційно розподілу надходжень від такого випуску.
27. Витрати, пов’язані з кількома операціями з інструмента&ми власного капіталу, розподіляються між цими операціями із застосуванням обґрунтованої бази розподілу (кількість акцій, сума операції тощо), що обирається підприємством та застосовується ним послідовно.
28. Прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулюванняінструментів власного капіталу емітент відображає збільшенням (зменшенням) додаткового вкладеного капіталу. Сума переви& щення збитку від продажу, випуску або анулювання випущених інструментів власного капіталу над величиною додаткового вкла& деного капіталу відображається зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку).
Оцінка фінансових інструментів
29. Фінансові інструменти первісно оцінюють та відобража&ють за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедли& вої вартості активів, зобов’язань або інструментів власного капі& талу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов’язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).
30. На кожну наступну після визнання дату балансу фінансо&ві активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім:
30.1. Дебіторської заборгованості, що не призначена для пе&репродажу.
30.2. Фінансових інвестицій, що утримуються підприємствомдо їх погашення.
30.3. Фінансових активів, справедливу вартість яких немож&ливо достовірно визначити.
30.4. Фінансових інвестицій та інших фінансових активів,щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.
31. На кожну наступну після визнання дату балансу фінансо&ві зобов’язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов’язань, призначених для перепродажу, і зобо& в’язань за похідними фінансовими інструментами.
Фінансові зобов’язання, призначені для перепродажу, і фі& нансові зобов’язання за похідними фінансовими інструментами (крім зобов’язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашеним шляхом передачі пов’язаного з ним інстру&
мента власного капіталу) на кожну наступну після визнання дату балансу оцінюються за справедливою вартістю.
Зобов’язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашене шляхом передачі пов’язаного з ним інструмента власного капіталу, справедливу вартість якого на кожну наступ& ну після визнання дату балансу не можна достовірно визначити, оцінюється за собівартістю.
32. Збільшення або зменшення балансової вартості фінансо&вих інструментів, які не є об’єктом хеджування та оцінюються за справедливою вартістю, визнається іншими доходами або ін& шими витратами.
33. Балансова вартість фінансових активів, щодо яких незастосовується оцінка за справедливою вартістю, переглядається щодо можливого зменшення корисності на кожну дату балансу на основі аналізу очікуваних грошових потоків.
Сума втрат від зменшення корисності фінансового активу визна& чається як різниця між його балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних грошових потоків, дисконтованих за поточ& ною ринковою ставкою відсотка на подібний фінансовий актив, з визнанням цієї різниці іншими витратами звітного періоду.
34. Фінансовий актив і фінансове зобов’язання згортаються звідображенням в балансі згорнутого сальдо, якщо підприємство має: • юридичне право на залік визнаних сум;
• можливість і намір погасити згорнуте зобов’язання або реалі& зувати активи і погасити зобов’язання одночасно.
Хеджування
35. Облік хеджування справедливої вартості здійснюється уразі наявності всіх таких умов:
35.1. На початку хеджування оформлена документація провідносини хеджування, про цілі управління ризиком, про страте& гію цього виду хеджування. Документацією має бути визначено інструмент хеджування, сутність ризику, що хеджується, та спосіб оцінки ефективності інструмента хеджування.
35.2. Очікується, що значення коефіцієнта ефективності хе&джування буде в межах 0,8–1,25.
35.3. Справедливу вартість або грошові потоки від об’єктахеджування та справедливу вартість інструмента хеджування мож& на достовірно оцінити.
35.4. Існує висока імовірність здійснення прогнозованої опе&рації, яка є об’єктом хеджування грошових потоків.
35.5. На основі постійної оцінки ефективності хеджуванняпротягом звітного періоду встановлено фактичне значення коефі& цієнта ефективності хеджування в межах 0,8–1,25.
36. Зміни балансової вартості об’єкта хеджування (крім хе&джування грошових потоків) внаслідок переоцінки або ризику, що хеджується, визнаються іншими доходами або іншими ви& тратами звітного періоду. (Пункт 36 із змінами, внесеними згід& но з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)
37. Підприємство припиняє визнання змін балансової вартостізгідно з пунктом 36 Положення (стандарту) 13 за умови, якщо відбулася одна з таких подій:
37.1. Строк дії інструмента хеджування закінчився або цейінструмент було продано чи виконано.
37.2. Хеджування більше не відповідає умовам, наведеним упункті 35 Положення (стандарту) 13.
У цьому разі сума переоцінки балансової вартості фінансового інструмента, за яким нараховуються відсотки та який є об’єк& том хеджування, амортизується з моменту припинення коригу& вання балансової вартості цього інструмента до строку його по& гашення. Сума амортизації визнається іншими доходами або ін& шими витратами відповідних звітних періодів.
38. Облік хеджування грошових потоків здійснюється з ура&хуванням коефіцієнта ефективності хеджування. При значенні коефіцієнта ефективності хеджування грошових потоків у ме& жах 0,8–1,25 зміна балансової вартості об’єкта хеджування ві& дображається з одночасною зміною власного капіталу (в частині переоцінки фінансових інструментів). Якщо значення коефіцієн& тів ефективності хеджування грошових потоків виходять за межі 0,8–1,25, то зміна балансової вартості об’єкта хеджування гро& шових потоків визнається іншими доходами або іншими витра& тами звітного періоду.
39. У разі визнання активу або зобов’язання внаслідок хе&джування твердого контракту або прогнозованої операції сума зміни балансової вартості відповідного об’єкта хеджування гро& шових потоків, що згідно з пунктом 38 Положення (стандарту) 13 відображена у складі власного капіталу (в частині переоцінки фінансових інструментів), приєднується до первісної вартості
визнаних фінансових активів або фінансових зобов’язань з од& ночасним зменшенням власного капіталу (в частині переоцінки фінансових інструментів).
40. Підприємство припиняє визнання змін балансової вартос&ті об’єкта хеджування грошових потоків, якщо:
40.1. Строк дії інструмента хеджування минув або цей інстру&мент було продано чи виконано.
40.2. Хеджування більше не відповідає умовам, наведеним упункті 35 Положення (стандарту) 13.
40.3. Припускається, що прогнозована угода або операція затвердим контрактом не відбудеться. У цьому разі прибутки або збитки від інструмента хеджування, первісно визнані власним капіталом (в частині переоцінки фінансових інструментів), визна& ються іншими доходами або іншими витратами звітного періоду.
41. Хеджування фінансових інвестицій у господарські одиниціза межами України відображається згідно з пунктом 38 Положен& ня (стандарту) 13. Крім того, якщо значення коефіцієнта ефек& тивності хеджування грошових потоків від таких фінансових ін& вестицій виходять за межі 0,8–1,25, то зміна балансової вартості фінансового зобов’язання, що є інструментом хеджування таких грошових потоків, відображається у складі власного капіталу від& повідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів”, затвердженого наказом Міністер& ства фінансів України від 10 серпня 2000 року № 193 і зареєст& рованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 року за № 515/4736.