Твердий контракт— контракт у письмовій формі, що перед& бачає обмін визначеної кількості ресурсів за встановленою ціною на конкретну майбутню дату (дати), має визначений строк вико& нання, не містить відкладальних або скасувальних умов, не може бути розірваний і змінений в односторонньому порядку, та пе& редбачає забезпечення виконання контракту.
Фінансовий актив— це:
а) грошові кошти та їх еквіваленти;
б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або
інший фінансовий актив від іншого підприємства;
в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інстру& ментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;
г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.
Фінансовий актив, призначений для перепродажу— фінансо& вий актив, придбаний з метою подальшого продажу для отри& мання прибутку від короткотермінових змін його ціни та/або винагороди посередника.
Фінансова гарантія— передбачене контрактом право позико& давця отримувати грошові кошти від гаранта і відповідно зобо& в’язання гаранта сплатити грошові кошти позикодавцеві, якщо позичальник не виконає своїх зобов’язань.
Фінансове зобов’язання— контрактне зобов’язання:
а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив ін&
шому підприємству;
б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підпри& ємством на потенційно невигідних умовах.
Фінансове зобов’язання, призначене для перепродажу— фі& нансове зобов’язання, що виникає внаслідок випуску фінансово& го інструмента з метою подальшого продажу для отримання при& бутку від короткотермінових коливань його ціни та/або винаго& роди посередника.
Фінансовий інструмент— контракт, який одночасно приво& дить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов’язання або інструмента влас& ного капіталу в іншого.
Хеджування— застосування одного чи декількох інструмен& тів хеджування з метою повної чи часткової компенсації змін справедливої вартості об’єкта хеджування або пов’язаного з ним грошового потоку.
Ціновий ризик— імовірність цінових змін внаслідок валют& ного, відсоткового та ринкового ризиків.
Хеджування справедливої вартості— хеджування змін спра& ведливої вартості визнаного активу чи зобов’язання або іденти& фікованої частини такого активу чи зобов’язання, яка відно& ситься до конкретного ризику і впливатиме на чистий прибуток (збиток). (Пункт 4 доповнено абзацом двадцять четвертим згід& но з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)
Хеджування грошових потоків— хеджування зміни грошо& вих потоків щодо ризику, пов’язаного з визнаним активом чи зобов’язанням або з прогнозованою операцією, що впливатиме на чистий прибуток (збиток). (Пункт 4 доповнено абзацом два& дцять п’ятим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 363 від
23.05.2003.)
Хеджування фінансових інвестицій у господарські одиниці за межами України— хеджування зміни вартості активів та зобов’я& зань господарської одиниці за межами України внаслідок зміни валютних курсів. (Пункт 4 доповнено абзацом двадцять шостим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)
Класифікація фінансових інструментів
5. Фінансові інструменти в бухгалтерському обліку поділя&ються на фінансові активи, фінансові зобов’язання, інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти.
6. Фінансові активи включають:
• грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіва& ленти;
• дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу;
• фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; • фінансові активи, призначені для перепродажу; • інші фінансові активи.
7. Фінансові зобов’язання включають фінансові зобов’язання,призначені для перепродажу, та інші фінансові зобов’язання.
8. До інструментів власного капіталу належать прості акції,частки та інші види власного капіталу.
9. Похідні фінансові інструменти включають ф’ючерсні контрак&ти, форвардні контракти та інші похідні фінансові інструменти.
Визнання фінансових інструментів
10. Фінансовий актив або фінансове зобов’язання відобража&ється у балансі, якщо підприємство є стороною&укладачем угоди щодо фінансового інструмента.
11. Безумовні права вимоги і зобов’язання визнаються фінан&совими активами і фінансовими зобов’язаннями, якщо за умова& ми контракту підприємство має право на отримання грошових коштів або бере на себе зобов’язання сплатити грошові кошти.
12. Фінансові активи або фінансові зобов’язання, що вини&кають внаслідок твердих контрактів на придбання або продаж ресурсів (робіт, послуг), відображаються в балансі після виник& нення права на отримання активу або зобов’язання на його пе& редачу.
13. Форвардний контракт визнається фінансовим активом абофінансовим зобов’язанням на дату виникнення зобов’язання щодо придбання або продажу предмета контракту.
14. Опціони визнаються фінансовими активами або фінансо&вими зобов’язаннями у разі укладення контракту між покупцем і продавцем.
15. Фінансові активи, придбані в результаті систематичнихоперацій, визнаються на дату укладення контракту або на дату його виконання. При цьому обраний підприємством метод ви& знання має застосовуватися послідовно до кожного виду фінан& сових активів. Якщо підприємство визнає фінансовий актив та пов’язане з ним фінансове зобов’язання на дату укладення кон&
тракту, то відсотки нараховуються з дати виконання контракту, коли переходить право власності.
Продаж фінансових активів у результаті систематичних опе& рацій визнається на дату виконання контракту.
16. У разі визнання фінансового активу на дату виконанняконтракту зміни справедливої вартості такого активу в період між датою укладення контракту і датою його виконання визна& ються іншими витратами або іншими доходами, крім фінансо& вих активів, які обліковуються за фактичною або амортизова& ною собівартістю, та активів, які є інструментом хеджування. (Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)
17. Підприємство списує фінансовий актив з балансу, якщовоно втрачає контроль за цим фінансовим активом або його час& тиною. Ознакою втрати контролю є повне виконання контракту, закінчення терміну прав вимоги або відмови від прав за цим контрактом. (Абзац перший пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)
18. Якщо при передачі фінансового активу іншому підприєм&ству контроль не втрачається, то така операція відображається як позика під забезпечення, а право підприємства, яке передало актив, на його викуп не вважається похідним фінансовим ін& струментом.
Підприємство, яке передало фінансовий актив, не втрачає кон& тролю за ним і не списує його з балансу, якщо підприємство:
а) має право викупити цей фінансовий актив, крім випадків, коли цей актив вільно обертається на ринку або коли на момент викупу викупна ціна дорівнює справедливій вартості цього активу; б) має право і зобов’язане викупити або погасити переданий фінансовий актив на умовах, які забезпечують його одержувачу дохід кредитора від фінансових активів, отриманих в обмін на переданий фінансовий актив. При цьому дохід кредитора не по& винен суттєво (більш ніж на 10 відсотків) відрізнятись від того, який він міг би отримати за позикою підприємству, що передало актив, повністю забезпечену переданим активом;
в) зберігає за собою значну частину ризиків і вигід від права власності на переданий фінансовий актив, який не обертається вільно на ринку, шляхом свопу на сукупний річний дохід з отри& мувачем цього активу або безумовного опціону на продаж. В
останньому випадку утримувачем опціону є підприємство, яке отримало актив.
(Пункт 18 виключено на підставі Наказу Міністерства фінан& сів № 363 від 23.05.2003.)
19. Балансова вартість реалізованої частини фінансового ак&тиву розподіляється між реалізованою і нереалізованою частина& ми фінансового активу пропорційно справедливій вартості час& тин фінансового активу на дату продажу. Фінансовий результат визнається як різниця між виручкою від реалізації частини фі& нансового активу та її справедливою вартістю.
Якщо справедливу вартість нереалізованої частини фінансо& вого активу визначити достовірно неможливо, то її балансова вартість визнається нульовою, а фінансовий результат обчислю& ється як різниця між виручкою від реалізації частини фінансово& го активу та балансовою вартістю всього активу.
20. Якщо підприємство передає контроль за фінансовим ак&тивом, але завдяки цьому створює новий фінансовий актив або бере на себе нове фінансове зобов’язання, то водночас із списан& ням з балансу фінансового активу воно зараховує на свій баланс новий фінансовий актив або нове фінансове зобов’язання за спра& ведливою вартістю. Фінансовий результат від такої операції ви& значається як різниця між виручкою і балансовою вартістю пе& реданого фінансового активу, збільшена на справедливу вартість узятого на себе фінансового зобов’язання та зменшена на спра& ведливу вартість нового фінансового активу.
Якщо справедливу вартість нового фінансового активу або нового фінансового зобов’язання достовірно визначити немож& ливо, то:
• первісна вартість нового фінансового активу визнається нульо& вою, а фінансовий результат визначається як різниця між виручкою і балансовою вартістю списаного фінансового активу; • первісна вартість нового фінансового зобов’язання дорівнює сумі перевищення виручки над балансовою вартістю списано& го активу. У разі необхідності створюється забезпечення від& повідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”, затвердженого наказом Міністерства фінан& сів України від 31 січня 2000 року № 20 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/ 4306.