• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприєм& ству);
• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
• витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів. (Абзац сьомий пункту 8 із змінами, внесе& ними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002);
• інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капі& талу.
9. Первісна вартість об’єктів основних засобів, зобов’язанняза які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта ос& новних засобів.
10. Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобівдорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з ураху& ванням витрат, передбачених пунктом 8 Положення (стандарту) 7. (Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними згідно з На& казом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)
Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутно& го капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуван& ням витрат, передбачених пунктом 8 Положення (стандарту) 7. (Абзац другий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)
11. Первісна вартість об’єктів, переведених до основних засо&бів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорів& нює її собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” (751–99) та 16 “Витрати”.
12. Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого вобмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переда& ного об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість пере&
даного об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первіс& ною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.
13. Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного вобмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює спра& ведливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільше& ній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.
14. Первісна вартість основних засобів збільшується на сумувитрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, моди& фікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що при& водить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Первісна вартість основ& них засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’& єкта основних засобів.
15. Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта вробочому стані та одержання первісно визначеної суми майбут& ніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.
Переоцінка основних засобів
16. Підприємство може переоцінювати об’єкт основних засо&бів, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізня& ється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійсню& ється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. (Абзац перший пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)
Переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже за& знали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярніс& тю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрі& знялася від справедливої вартості. (Пункт 16 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)
Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здій&
снюється за методами, викладеними в другому реченні пункту 27 Положення (стандарту) 7. (Пункт 16 доповнено абзацом тре& тім згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)
17. Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основ&них засобів визначається множенням відповідно первісної вар& тості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.
Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається до& даванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. (Пункт 17 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)
18. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основ&них засобів заносяться до реєстрів їх аналітичного обліку.
19. Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних за&собів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцін& ки — до складу витрат, крім випадків, що наведені в пункті 20 Положення (стандарту) 7.
20. У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об’єкта основних засобів) перевищення суми поперед& ніх уцінок об’єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об’єкта і відновлення його корисності, сума чергової (останньої) дооцін& ки, але не більше зазначеного перевищення, включається до скла& ду доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (остан& ньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.
У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцін& ки об’єкта основних засобів) перевищення суми попередніх доо& цінок об’єкта і відновлення його корисності над сумою поперед& ніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта і втрат від змен& шення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (остан& ньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду. (Пункт 20 в редакції Наказу Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)
21. При вибутті об’єктів основних засобів, які раніше булипереоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одно& часним зменшенням додаткового капіталу.
Амортизація основних засобів
22. Об’єктом амортизації є вартість основних засобів (окрімвартості землі і незавершених капітальних інвестицій). (Пункт
22 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)
23. Нарахування амортизації здійснюється протягом строкукорисного використання (експлуатації) об’єкта, який встанов& люється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконст& рукції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
24. При визначенні строку корисного використання (експлуа&тації) слід ураховувати:
• очікуване використання об’єкта підприємством з урахуван& ням його потужності або продуктивності;
• фізичний та моральний знос, що передбачається;
• правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.
25. Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта ос&новних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економіч& них вигод від його використання.
Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, вихо& дячи з нового строку корисного використання, починаючи з мі& сяця, наступного за місяцем зміни строку корисного викорис& тання.
26. Амортизація основних засобів (крім інших необоротнихматеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:
1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визнача&ється діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів; (Підпункт 1 пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002);
2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амор&тизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на
початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна нор& ма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між оди& ницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вар& тості об’єкта на його первісну вартість;
3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річнасума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи із строку корисного використання об’єкта і подвоюється;
4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визнача&ється як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивно& го коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується ділен& ням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання. (Підпункт 4 пункту 26 із змінами, вне& сеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002);
5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визнача&ється як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амор& тизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.