М. П. Субпiдрядчик _____________ “___”_________ 20__ року
М. П. Генпiдрядчик _____________ “___”_________ 20__ року
М. П. Замовник _____________ “___”_________ 20__ року
I
Гарантійні строки експлуатації об’єкта після здачі в експлуата цію. Замовник повинен гарантувати надійність і якість виконаних робіт протягом установленого контрактом строку. Договір підря ду має передбачати санкції за невиконання таких зобов’язань, за порушення яких чинним законодавством санкції не встанов лені. Наприклад, за договором підряду підрядчик зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини у вико наних роботах і виявлені в такі гарантійні строки з дня підпи сання акта про приймання об’єкта будівництва в експлуатацію приймальною або робочою комісією щодо:
• загальнобудівельних робіт — протягом одного року;
• закінченого монтажем устаткування — протягом 6 місяців;
• системи центрального опалення — протягом одного опалюваль ного періоду;
• зовнішніх мереж водопроводу й каналізації — протягом одного року;
• системи промислової вентиляції, внутрішнього водопроводу, каналізації, виробничих трубопроводів — протягом 6 міся ців.
Для підрядчика, який здійснює будівництво житлових будин ків, можуть бути передбачені зобов’язання щодо усунення за свій рахунок дефектів, допущених з його вини у виконаних робо тах, що виявлені протягом дворічного гарантійного строку з дня приймання житлових будинків в експлуатацію (незалежно від виду робіт).
Відповідно, виявлені протягом гарантійного строку дефекти встановлюються двостороннім актом організації замовника і під рядчика. Для участі в упорядкуванні акта, узгодження поряд ку і строків усунення дефектів підрядчик зобов’язаний напра вити свого представника не пізніше 5 днів із дня одержання письмового повідомлення замовника або експлуатаційної орга нізації.
У договорі підряду щодо підрядчика слід передбачити також таке: “За затримку усунення дефектів, передбачених актом сторін, у роботах і конструкціях в строки, визначені договором підряду, підрядчик сплачує замовнику або експлуатаційній орга нізації неустойку в розмірі 100 грн за кожний день прострочен ня. У разі неусунення підрядчиком дефектів у встановлені акта ми терміни замовник усуває дефекти самотужки за рахунок підрядчика і, крім того, стягує з нього неустойку в розмірі 50 відсотків вартості робіт з усунення дефектів”.
Майнова відповідальність. Майнову відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання умов сторонами визна чено Законом України “Про майнову відповідальність за пору шення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів” від 06.04.2000 № 1641III. Відповідно до цього Закону, якщо підрядчик порушив строки завершення виконання робіт, що передбачені договором підряду, він пови нен сплатити замовнику неустойку (пеню). Пеня сплачується за кожний день прострочення здачі об’єкта. Розмір неустойки буде обчислюватися виходячи з договірної ціни робіт з урахуван ням рівня інфляції та облікової ставки Національного банку України на період, за який сплачується неустойка (пеня). Вира хувана таким чином пеня приймається з коефіцієнтом 1,5.
Якщо замовник порушив строки перерахування авансів і пла тежів за виконані роботи (послуги), він сплачує підрядчикові за кожний день прострочення неустойку. Розмір неустойки в цьому разі вираховується аналогічно попередньому пункту.
Розв’язання спорів і арбітраж. Для розв’язання спорів, які сторони не можуть вирішити самостійно, вони звертаються до послуг незацікавлених консалтингових організацій (за взаємною домовленістю) або з позовом до арбітражного суду. Арбітражний розгляд спорів сторін — юридичних осіб України — здійснюєть ся відповідно до чинного в Україні законодавства. Розгляду під лягають тільки спори щодо зобов’язань, які передбачені законо давством і контрактом.
Про виявлені недоліки в роботі, виконаній за договором під ряду, замовник може пред’явити позов підрядчику з приводу:
1) недоліків у будинках і спорудах, які не могли бути помічені при звичайному прийнятті роботи (приховані недоліки), якщо хоча б однією із сторін є громадянин, — протягом трьох ро ків;
2) прихованих недоліків в іншому майні — протягом одного року; 3) явних недоліків — протягом шести місяців.
Відлік строку починається з дня здачі роботи підрядчиком і прийняття її замовником.
Якщо в договорі підряду передбачено гарантійний строк і зая ва про виявлені недоліки в роботі зроблена в межах гарантійно го строку, строк позовної давності починається з дня заяви про недоліки.
Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси по рушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з поруш ником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією (доарбітражне врегулювання). У претензії зазначаються:
а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред’являється; дата пред’явлення і номер претензії;
б) обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нор мативні акти;
в) вимоги заявника;
г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає гро шовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;
ґ) перелік документів, що додаються до претензії, а також ін ших доказів.
Документи, що підтверджують вимоги заявника, повинні до даватися в оригіналах чи засвідчених копіях.
Якщо спори, що виникли між підприємствами, не були врегу льовані в строки, визначені для доарбітражного врегулювання, підприємство має право звернутися з заявою до арбітражного суду. А вже арбітражний суд вирішить, сплачувати чи ні суми замовнику (підрядчику) за висунутими претензіями.
У цьому пункті договору підряду сторонам бажано передбачи ти таку інформацію, необхідну для звернення до арбітражу:
• назва і місцезнаходження арбітражної організації;
• порядок призначення арбітражу; • порядок розподілу арбітражних витрат.
Якщо замовник, незважаючи на своєчасне і обґрунтоване попе редження з боку підрядчика, у відповідний строк не замінить недоброякісних або непридатних матеріалів, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підряд чик має право відмовитись від договору і стягнути понесені з вини замовника збитки.
У контракті потрібно точно і чітко визначити термін почат ку виконання робіт. Термін початку робіт потрібно пов’язати
4
з появою важливих для початку будівництва подій. Це може бути передача будівельного майданчика чи проектної докумен тації.
До підписання договору підряду сторони призначають своїх повноважних представників на будівельному майданчику, ви значають коло їх повноважень та інформують про це у письмо вій формі одна одну. Документи, що визначають особу представ ника сторони на будівельному майданчику, є додатком до конт ракту підряду.
2.4. Облік доходів, витрат, визначення собівартості будівельномонтажних робіт
Підприємство, яке виконує будівельні роботи іншим підприєм ствам, має відображати витрати, пов’язані з виконанням таких робіт на рахунку 23 “Виробництво”. Якщо, крім будівельних робіт, підприємство виконує інші роботи або надає послуги (про вадить іншу діяльність з виробництва), то для відображення затрат з будівельних робіт необхідно відкрити окремий субраху нок. Протягом періоду виконання будівельних робіт підприємст во списує в дебет рахунка 23 “Виробництво” всі витрати, які були понесені для виконання таких робіт, з кредиту відповідних рахунків обліку витрат, необхідних для виконання будівельних робіт.
Після завершення робіт виконавець визначає їх фактичну со бівартість. Реалізаційна вартість виконаних будівельних робіт зазначається в акті виконаних робіт, який виконавець виписує замовнику після завершення будівельних робіт. У бухгалтерсь кому обліку надання послуг замовнику за актом виконаних ро біт відображається як реалізація послуг.
П(С)БО 18 “Будівельні контракти” розділяє будівельні конт ракти на контракти з фіксованою ціною та контракти за ціною “витрати плюс”, які відрізняються порядком обчислення вартос ті контракту підрядчиком і замовником. Традиційне застосуван ня в будівельній галузі при укладанні будівельних контрактів знайшла ціна “витрати плюс”, за якою проектними організація ми складається кошторисна документація, що використовується підрядчиком і замовником при укладанні будівельного контрак ту для узгодження його вартості. Незважаючи на зміни цієї вар тості, що можуть всетаки відбутися за час виконання будівель ного контракту, такий будівельний контракт вважається укла деним за ціною “витрати плюс”.
Доходи і витрати протягом періоду виконання будівельного контракту визнаються на дату балансу (на останнє число міся ця) за ступенем завершеності будівельномонтажних (ремонтно будівельних) робіт. П(С)БО 18 “Будівельні контракти”, як і від повідний міжнародний стандарт фінансової звітності 11 “Буді вельні контракти”, передбачає такі методи визначення ступеня завершеності робіт:
• співвідношення фактичних витрат з початку виконання буді вельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторис ної) суми витрат за будівельним контрактом;
• співвідношення обсягу довершеної частини робіт та їх загаль ного обсягу у натуральному вимірі (т, м3, м2 тощо);
• вимірювання та оцінка виконаної роботи.
У будівельній галузі традиційне застосування вже протягом кількох десятиріч має метод вимірювання та оцінки виконаної