Шахова відомість призначена для аналізу і контролю за прове& деними операціями. Занесені в неї підсумки по вертикалі і горизон& талі дають уявлення про проведені обороти за рахунками, що дає можливість наочно проконтролювати кожний рахунок. Бухгалтер може проаналізувати стан кожного рахунка і перевірити правиль& ність формування бухгалтерських записів. Дана відомість може бути відображена за будь&який необхідний період.
Контроль здійснюється на основі даних інформаційної бази і Довідника допустимої кореспонденції рахунків. У разі помилки бухгалтер коригує дані згідно з діючим положенням.
При автоматизації формування бухгалтерської звітності особ& ливо важлива автоматизація контролю результатних даних, який нарівні із вхідним контролем інформації повинен становити єди& ну систему забезпечення достовірності обробки даних зведеного обліку і звітності.
Для перевірки достовірності звітних даних, відображених у формах звітності, бухгалтер зобов’язаний переглянути взаємо& зв’язки показників і зробити конкретні висновки щодо виявле& них відхилень.
Всі ці звітні документи можуть бути розраховані і відображе& ні шляхом вибірки з режиму “Звітність” необхідної звітної фор& ми, також можлива генерація нових.
Звітні документи формуються і відображаються на необхідну дату. На основі Довідника групування статей звітності, Довідника розрахунку показників підприємства, а також на основі фактич& них звітних даних здійснюється розрахунок інформації за показ& никами.
Для допомоги в прийнятті правомірних управлінських рішень в АРМ бухгалтера застосовується база знань. У базі знань міс& титься набір оптимальних управлінських рішень, відповідних певним показникам.
У системі реалізовується такий алгоритм прийняття управлін& ських рішень:
• Завдання управління фінансово&господарської діяльності під& приємства;
• Пошук альтернативних варіантів дій щодо досягнення цілей; • Відображення альтернативних варіантів дій;
• Вироблення пропозицій щодо прийняття управлінського рі& шення;
• Моделювання фактичних, запланованих, нормативних та імі& таційних результатів;
• Прийняття управлінських рішень щодо усунення виявлених відхилень.
Моделювання управлінських рішень на майбутні періоди. До& слідження фінансового становища і прогнозування фінансово& господарської діяльності підприємства здійснюється в режимі “Моделювання управлінських рішень”, який, у свою чергу, поді& ляється на:
• Аудит майнового становища підприємства;
• Показники платоспроможності;
• Показники ділової активності;
• Показники рентабельності;
• Показники ліквідності;
• Беззбитковість підприємства;
• Модель фінансової стратегії; • Облік фінансових результатів.
Коефіцієнт поточної ліквідності показує загальну забезпече& ність підприємства оборотними коштами і своєчасність погашен& ня термінових зобов’язань. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами характеризує частку власних оборотних коштів у загальній їх сумі.
Коефіцієнт відновлення платоспроможності характеризує реа& льну можливість відновлення платоспроможності за необхідний період.
В управлінському рішенні вказуються виявлені відхилення від показників і шляхи досягнення їх оптимальних значень.
Також аудиторському дослідженню підлягає ділова активність підприємства. Оцінка ділової активності характеризується ре& зультатами й ефективністю поточної виробничої діяльності під& приємства. Дана оцінка може бути змодельована в порівнянні з показниками споріднених підприємств. При аудиті&аналізі по& трібно враховувати порівняльну динаміку основних показників роботи підприємства.
За результатами розрахунку показників рентабельності про& водиться дослідження оцінки рентабельності по відношенню до продукції, що випускається, і оцінки рентабельності по відно& шенню до інвестицій або авансованого капіталу. При аудиті та& кож досліджуються такі показники рентабельності:
• коефіцієнт валового прибутку;
• коефіцієнт чистого прибутку;
• рентабельність власного капіталу;
• коефіцієнт рентабельності активів;
• коефіцієнт оборотності активів;
• коефіцієнт віддачі активів або міра прибутковості матеріаль& них активів.
Спочатку бухгалтер (аудитор) за допомогою моделі досліджує два показники рентабельності продукції, що свідчать про ефек& тивність не тільки господарської діяльності підприємства, а й процесів ціноутворення. Це коефіцієнт валового прибутку і кое& фіцієнт чистого прибутку.
Коефіцієнт валового прибутку розраховується як відношення різниці між виручкою і собівартістю реалізованої продукції та виручкою від реалізації. Коефіцієнт чистого прибутку розрахо& вується як відношення чистого прибутку після сплати податків до виручки від реалізації.
Досліджуючи ці показники на інформаційній моделі, бух& галтер отримує найбільш точне уявлення про роботу підприєм& ства.
Якщо коефіцієнт валового прибутку істотно не змінювався протягом певного періоду, а коефіцієнт чистого прибутку при цьому знижувався, то на основі бази знань можна зробити ви& сновок, що причина цього полягає або у витратах, які зросли на виробництво продукції, або у ставках податків, які зросли. Досліджуючи ці показники, бухгалтер може перейти до доклад& ного вивчення впливаючих чинників, щоб знайти джерела від& хилень.
Якщо ж знизився коефіцієнт валового прибутку, то бухгал& тер повинен пересвідчитися, чи сталося це внаслідок збільшення собівартості продукції в порівнянні з виручкою від її реалізації. Збільшення цього коефіцієнта може бути викликане або необ& ґрунтованим зниженням цін, або недостатнім використанням від& дачі від виробництва продукції. Дані чинники аналізуються при дослідженні витрат на виробництво. Результати досліджень ві& дображаються разом з видачею управлінських рішень щодо вдос& коналення виробничого процесу або ціноутворення.
Це одним показником рентабельності є рентабельність влас& ного капіталу. Цей показник визначається як відношення чис&
того прибутку до величини власного капіталу. За його допомогою бухгалтер (аудитор) оцінює отриманий прибуток на акціонерний капітал. Показник досліджується в динаміці за певний період і порівнюється з нормативними або галузевими коефіцієнтами.
Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність, з якою підприємство використовує свої ресурси для досягнення головної мети випуску продукції.
Якщо помножити коефіцієнт оборотності активів на коефі& цієнт чистого прибутку, то отримаємо коефіцієнт віддачі активів або міру прибутковості матеріальних активів підприємства. В інформаційній системі даний показник відбивається в моделі у взаємозв’язку з коефіцієнтом прибутковості і коефіцієнтом обо& ротності активів та розраховується як відношення чистого при& бутку до загальної суми матеріальних активів.
При проведенні досліджень дуже важливий режим “Модель фінансової стартегії”.
Модель фінансової стратегії дозволяє провести комплексне прогнозування майбутнього фінансового становища підприємст& ва на основі дослідження фінансових результатів його господар& ської діяльності. Це дозволяє закласти загалом стратегічний на& прям у господарсько&фінансовій діяльності підприємства. Модель може бути побудована як за окремими показниками, що прогно& зуються, так і за групою комплексно пов’язаних показників.
Ця модель може бути видана в динаміці за кілька років за кожним розрахованим показником.
Після розрахунку і відображення моделі проводиться загаль& на оцінка фінансово&господарського стану підприємства з метою виявлення можливих перспектив розвитку підприємства, пред& ставлених загальною моделлю.
До складу облікових показників можуть бути включені різно& манітні показники, що характеризують ту або іншу сторону фі& нансово&господарської діяльності підприємства.
Важливим моментом аналізу є прогнозування даних Балансу і звіту про прибутки і збитки.
В умовах автоматизованої обробки даних показники форму& ються шляхом імітації даних з використанням динамічної моделі, представленої багатомірною таблицею всіх звітних показників, а також за допомогою математичних методів і експертних оцінок підприємства. Все це базується на діагностиці стану підприєм&
ства, проведених дослідженнях, моделі фінансової стратегії, а також на використанні розрахованих базисних індексів і відхи& лень, виявлених унаслідок аналітичних робіт.
Імітаційна модель звітності дозволяє залучати до обороту фі& нансові ресурси і перейти на нові форми ведення фінансово&гос& подарської діяльності підприємства.
Відомість обліку прибутку від реалізації продукції дає можли& вість бухгалтеру проаналізувати чинники і причини, що впли& вають на отримання максимального прибутку, і намітити певні управлінські рішення, спрямовані на недопущення відхилень у подальшій діяльності підприємства. Для генерації різних варі& антів отримання максимального прибутку бухгалтер викорис& товує функцію “Моделювання отримання максимального розміру прибутку”. У цьому режимі на основі значень з попередньої відо& мості, які дають можливість отримати максимальний прибуток, він може отримати на будь&який необхідний період відомість розрахунку отримання максимального прибутку в розрізі кожного окремого об’єкта або загалом по всій продукції.
На основі даної інформації бухгалтер дає пропозиції про мож& ливі шляхи отримання максимального прибутку. На їх основі керівники підприємства ухвалюють відповідні рішення щодо по& ліпшення фінансово&господарської діяльності підприємства.