На підставі форм первинної документації з обліку та інвента! ризації формуються результати інвентаризаційної документації, що відображаються у відомості результатів інвентаризації. Ви! явлені при інвентаризації розходження між фактичними залиш! ками матеріальних цінностей і даними бухгалтерського обліку регулюються відповідно до П(С)БО у такому порядку:
1. Надлишки цінностей підлягають оприбуткуванню із збільшен! ням доходу підприємства.
2. Втрати цінностей у межах норм природних втрат списують зарозпорядженням керівника на собівартість реалізованих то! варів. Норми природних втрат можуть застосовуватися тіль!
ки в разі виявлення фактичних недостач і після зарахування недостачі цінностей при пересортуванні. У разі відсутності норм природних втрат витрати розглядаються як недостачі понад норми.
3. Після встановлення осіб, які повинні відшкодовувати втрати,належну до відшкодування суму зараховують до складу дебі! торської заборгованості і включають в дохід звітного періоду. При цьому втрати і недостачі відносять на винних осіб за цінами, в яких обчислюють розмір збитку від розкрадання, недостач цінностей згідно з Порядком № 116 Законом Украї! ни “Про визначення розміру збитку, нанесеного підприємству, установі, організації крадіжками (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних коштовностей і валютних цінностей”, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.06.95 № 218.
Для визначення природних втрат у торговельних підприємст! вах використовують наказ Міністерства торгівлі “Про затверджен! ня норм природних втрат продовольчих товарів у торгівлі” та Інструкцію щодо їх застосування від 02.04.87 № 88. В цьому наказі встановлено норми на продані товари у відсотках до їх роздрібного товарообороту на відшкодування втрат, що утворю! ються під час зберігання товарів у підсобному приміщенні та на прилавках, а також при підготовці товарів для продажу і власне продажу внаслідок усушки, розпилення тощо. Дані норми засто! совуються тільки у випадку, якщо встановлена недостача.
Недостача товарів у межах встановлених норм природних втрат списується з матеріально!відповідальної особи за цінами оприбут! кування. Віднесення товарних втрат на витрати обігу проводяться за купівельними цінами. Суми збитку в межах установлених норм не відносяться до початкової вартості запасів і списуються як операційні витрати.
Для рівномірного відображення у витратах обігу нормованих витрат товарів торгові підприємства можуть створювати резерв на природні втрати товарів у запланованому розмірі. У бухгал! терському обліку створення резерву щомісячно відображається записом за Д!т рахунком 93 “Витрати на збут” і К!т 474 “Забез! печення інших витрат та платежів”.
Під час перебування на балансі товари оцінюються за тією ж вартістю, за якою були оприбутковані, відповідно до наказу про
облікову політику підприємства. Така оцінка може змінитися у випадку, якщо з будь!яких причин реальна вартість цих товарів зменшується (внаслідок фізичних пошкоджень або кон’юнктури ринку). Тоді відповідно до принципу найменшої оцінки (обереж! ності в уцінці) товари будуть обліковуватися за їх реальною вар!
тістю.
В умовах ринкової економіки для успішного ведення господар! ської діяльності підприємство повинно своєчасно і правильно реагу! вати на зміни, які відбуваються на ринку товарів. Одним із основ! них механізмів, за допомогою яких підприємство може вплинути на ситуацію, є формування ціни товару. У свою чергу, при форму! ванні ціни товару не останню роль відіграє його переоцінка.
Товари слід систематично переоцінювати з метою визначення найменшої вартості первісної або чистої вартості реалізації. Тому в дебет рахунка 902 буде відноситися облікова вартість товарів, що дорівнює первісній (купівельній) вартості (якщо товар не пе! реоцінювався) або чистій вартості реалізації (якщо товар було уцінено).
Перелік товарів, які підлягають уцінці, такий:
• товари широкого вжитку і продукція виробничо!технічного призначення, які залежались (не мають збуту більше трьох місяців і не користуються попитом у споживачів);
• товари і продукція, які частково втратили свою первісну якість; • надмірні товарно!матеріальні цінності (матеріали, комплек! туючі вироби, інші матеріальні цінності), які більше трьох місяців не можуть бути використані для виробництва про! дукції, оскільки таку продукцію виготовляти недоцільно внас! лідок відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
З огляду на різні причини (зниження попиту на товар, наяв! ність у конкурентів аналогічного товару більш високої якості, використання конкурентами прогресивних форм торгівлі — ви! користання системи знижок, безкоштовна доставка та ін.) під! приємство змушене знижувати ціну на товар.
Тут можливі два варіанти: регулювання ціни за допомогою зміни суми торгової націнки і уцінка товару.
Якщо зниження ціни здійснюється в межах норм торгової націнки, сума, на яку здійснено зниження ціни в бухгалтерсько! му обліку відноситься на зменшення торгової націнки.
Якщо ж прийняти рішення про проведення уцінки, суму уцінки, яка перевищує суму торгової націнки, необхідно відобразити в податковому обліку.
Розглянемо проведення уцінки на числовому прикладі (під! приємство роздрібної торгівлі):
1) придбано товар на суму 1440 грн (100 шт. × 14,40), у тому числі ПДВ — 240 грн;
2) відображений податковий кредит — 240 грн;
3) зарахована торгова націнка — 360 грн;
4) внаслідок втрати якості товару прийнято рішення про зни! ження ціни товару:
• ситуація 1 — зниження в межах торгової націнки на 360 грн; • ситуація 2 — за результатами інвентаризації здійснена уцінка товару на суму: а) переоцінка в межах торгової націнки — 360 грн; б) уцінка балансової вартості — 60 грн (табл. 5.35). Переоцінка товарів — це зміна ціни товару або до її збіль! шення (дооцінка), або до її зменшення (уцінка). Дооцінка первіс! ної вартості товарів за національними стандартами не передбаче!
Таблиця 5.35
Проведення уцінок в бухгалтерському обліку
| № | Зміст господарської операції | Д!т | К!т | Сума, |
| п/п | грн. | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Оприбутковано товар | 28 | 631 | 1200 |
| 2 | Відображено податковий кредит | 641 | 631 | 240 |
| 3 | Нараховано “вхідний” ПДВ, що відноситься до отриманого товару | 28 | 285 | 240 |
| 4 | Нараховано торгову націнку | 28 | 285 | 360 |
| Варіант 1 | ||||
| 5 | Зменшено вартість товару на суму в межах торгової націнки | 946 | 28 | 360 |
| 6 | Здійснено списання суми уцінки за рахунок торгової націнки | 285 | 946 | 360 |
| Варіант 2 | ||||
| 7 | Зменшено вартість товару на суму уцінки | 946 | 28 | 420 |
Закінчення табл. 5.31
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 8 | Списано суми уцінки: – за рахунок зменшення торгової націнки | 285 | 946 | 360 |
| 9 | Відкориговано торгову націнку на суму ПДВ, яка відноситься до суми уцінки, що перевищує торгову націнку | 641 | 285 | 10 (60; 6) |
на. Якщо підприємство проводить облік товарів за продажними цінами, то збільшення продажної вартості може здійснюватися тільки за рахунок збільшення торговельної націнки.
Уцінка здійснюється згідно з Положенням № 120. Уцінці підля! гають товари, які залежалися і не мають збуту більше 3!х місяців і не користуються попитом у споживачів; втратили свою первісну якість (табл. 5.36).
Сума уцінки товарів у бухгалтерському обліку списується на витрати звітного періоду згідно з П(С)БО 9 “Запасів”. На дату балансу товари мають відображатися за чистою вартістю реаліза! ції, якщо вони зіпсовані, застаріли, будь!яким чином втратили здатність принести початково очікувану вигоду, знизилася їх ціна.
Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею товару шляхом вирахування з очікуваної ціни продажу суми очікуваних витрат на їх реалізацію. Сума, на яку первісна вар! тість товарів перевищує чисту вартість та їх реалізації, списуєть! ся на витрати звітного періоду.
Якщо чиста вартість реалізації цих товарів, які раніше були уцінені і є активами на дату балансу, надалі збільшується на суму збільшення чистої вартості реалізації, але більше від суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє змен!
шення вартості товарів.
Розміри уцінки товарів повинні визначатися комісією на під! ставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їх спо! живчих властивостей, насиченості ринку даними товарами. То! вари, які раніше було уцінено, але не реалізовано, можуть уці! нюватися повторно до рівня цін можливої реалізації. Технічні складні товари, які мають виробничі паспорти, уцінюються тільки