Сучасна оцінка та перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області (стр. 26 из 31)

Географія прибуття дітей - рекреантів в Запорізьку область - вся Україна та діти з-за кордону [11]

Низький рівень розвитку дитячої рекреації в Запорізькій області - є однією із найголовніших проблем функціонування ТРК, тому як показник захворюваності дітей області з кожним роком зростає.

У 2004-2005 році кількість працівників в санаторних закладах становила 3,1 тис. осіб. Хворі знаходились під наглядом 214 лікарів та 649 осіб середнього медичного персоналу. В закладах відпочинку відпочиваючих обслуговували 2,6 тис. працівників, з них лише 37 лікарів і 65 осіб середнього медичного персоналу. (додаток 11)

Рис 2.2.10. Розподіл середньооблікової чисельності працівників санаторно-курортних і оздоровчих закладів у 2004-2005 році. Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Таблиця 2.2.8.

Середньооблікова кількість працівників санаторно-курортних і оздоровчих закладів у 2004-2005 році

Всього	У тому числі
	лікарі	середній медперсонал	інший персонал
Заклади тривалого перебування	5614	251	714	4649
у тому числі
Санаторії	2009	128	431	1450
з них дитячі	628	33	165	430
санаторії для хворих на туберкульоз	147	7	34	106
з них для дітей	147	7	34	106
пансіонати з лікуванням	80	5	9	66
Санаторії-профілакторії	970	81	209	680
Курортні поліклініки	-	-	-	-
Бальнеологічні лікарні, грязелікарні тощо	-	-	-	-
Будинки відпочинку	-	-	-	-
Пансіонати відпочинку	223	4	11	208
бази та інші заклади відпочинку	2332	33	54	2245
дитячі оздоровчо-санаторні поза міські заклади цілорічної дії	-	-	-	-
Самостійні заклади 1-2 денного перебування	-	-	-	-
Всього	5614	251	714	4649

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Лікувальні і оздоровчі зони покликані забезпечувати процес поновлення здоров'я людей і, в першу чергу, працездатного населення, сімей з дітьми, але далеко не все населення області може дозволити собі організований відпочинок.

На зміни вартості путівок в санаторно-курортні установи впливає багато чинників, серед яких основними є коливання цін на продовольчі товари, медикаменти та комунальні послуги.

З січня 2002 року по вересень 2005 року в області послуги санаторно-курортних організацій подорожчали на 84,3%. За цей же період ціни на продовольчі товари зросли на 34,9%, електроенергію, газ, тепло та воду - в середньому на 32,2, медикаменти - на 10,4%. При цьому в 2002 році ціни на санаторно-курортні послуги значно випереджали ріст цін на електроенергію, газ, тепло та воду, медикаменти, продовольчі товари. В 2003 році індекс цін послуг санаторно-курортних організацій становив 112,2%, в 2004 році - 109,8%.

За 9 місяців 2005 року індекс цін на послуги санаторно-курортних організацій склав 127,1%, що на 17,1 в. п. більше, ніж за відповідний період попереднього року. Одночасно електроенергія, газ, тепло та вода подорожчали на 12,0%, продовольчі товари та медикаменти - на 6,6 та на 3,6% відповідно. Найвідчутніше підвищення цін на послуги санаторно-курортних організацій було зареєстроване в січні та червні поточного року - на 14,3 та на 5,9% відповідно. [30]

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

2004 рік 2005 рік

Рис. 2.2.11. Індекси цін на послуги санаторно-курортних організацій (до попереднього місяця, відсотків)

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Практично всі заклади курортного типу орієнтовані на середній клас споживача. Так, вартість путівок відносно не дорога і становить 500-900 грн. за 24 доби. Це передбачає і відповідний середній рівень якості обслуговування. Якщо харчування організовується на порівняльне високому рівні - м'ясо-молочні продукти, свіжі овочі, фрукти, баштанні, кондитерські вироби, десерти, то умови проживання значно відстають від нього. Насамперед відзначимо, що більшість закладів відпочинку та оздоровлення (97%) - літнього типу. У переважній більшості вони не мають систем опалення, кондиціонування повітря, багато з них розміщені у некапітальних приміщеннях. Останнє особливо характерне для відпочинку. Часто окремі будівлі (будиночки, корпуси) не мають або недостатньо забезпечені питною і гарячою водою, каналізаційною мережею. Це негативно впливає на їх рентабельність.

У 2004 році санаторно-курортними організаціями області було вироблено послуг на суму 36855,5 тис. грн. проти 35765,8 тис. грн. у 2003 році. Доход від реалізації цих послуг складав 43679,7 тис. грн., що у фактичних цінах на 16,1% більше рівня попереднього року. Частка доходу від реалізації санаторно-курортних послуг незначна і складала 2,4% загального доходу підприємств сфери послуг області.

(тис.грн.)

0 10000 20000 30000 40000 50000

Доход – всього

У тому числі від населення

* Без урахування обсягів бюджетних закладів

**Обсяги послуг госпрозрахункових підприємств

Рис 2.2.12. Обсяги доходів у сфері санаторно-курортних послуг

Складено за данними головного управління статистики

Обсяг реалізованих санаторно-курортних послуг населенню становив 9519,2 тис. грн. (21,8% загального доходу), підприємствам та організаціям - 10816,8 (24,8), іншим споживачам - 23343,7 тис. грн. (53,4%).

Санаторно-курортні заклади області користуються попитом не тільки серед мешканців України, а і у жителів інших країн. Доход від реалізації послуг нерезидентам у 2004 році складав 377,9 тис. грн., що становить 0,9% загального доходу санаторно-курортних послуг. У порівнянні з попереднім роком цей показник збільшився на 35,2%.

При виробництві послуг значну частку займали матеріальні та інші операційні витрати. Матеріалоємність послуг за 2004 рік хоч і залишилась на рівні попереднього року (66,7%), але значно перевищила обласний рівень (45,1%).

За 10 місяців 2005 року підприємствами з госпрозрахунковою формою фінансування вироблено санаторно-курортних послуг на суму 39596,8 тис. грн., що у фактичних цінах на 22,2% більше відповідного періоду попереднього року. Доход від реалізації цих послуг склав 47187,7 тис. грн., з яких 11125,6 тис. грн., або 23,6% оплачено безпосередньо населенням.

Обсяг реалізованих послуг з основного виду діяльності становив 46009,0 тис. грн. (97,5% загального обсягу). За основним видом діяльності виконано 34562 замовлення. Середня вартість одного замовлення склала 1331,2 грн.

Фактичні витрати на один ліжко-день в закладах тривалого і 1-2 денного перебування (в середньому за рік) склали 44,0 грн. (у 2003/04 оздоровчому сезоні - 36,0), з них: у санаторіях - 74 грн.; у пансіонатах з лікуванням - 65; у санаторіях-профілакторіях - 57; у пансіонатах відпочинку – 73; на базах та інших закладах відпочинку – 40грн.

Розділ ІІІ. Перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області

Головною умовою перспективного розвитку рекреації Запорізької області є, насамперед: раціональне використання та розширене відтворення й охорона природних рекреаційних ресурсів, ефективне використання та оновлення наявної матеріально-технічної бази, збільшення частки виробленого в галузі національного доходу, віддача інвестованих матеріальних та грошових засобів; забезпечення комплексу кваліфікованими кадрами; засвоювання ринку рекреаційних послуг з метою найповнішого задоволення потреб населення у відпочинку та оздоровленні. Названі складники ефективного розвитку рекреації таким чином уособлюють його основні напрями.

Насамперед, звернемося до природно-географічної основи рекреації — відповідних рекреаційних ресурсів, їх основу становлять приаквальні рекреаційні комплекси на узбережжі Азовського моря, Дніпра. За останні десятиріччя їх експлуатація супроводжувалася непродуманими і навіть шкідливими з точки зору екології заходами. А це прямі збитки в рекреації. Адже, несприятливий екологічний стан і відпочинок та оздоровлення людей несумісні. Якщо у 80-і роки несприятливими екологічними чинниками природокористування у рекреаційних зонах та в безпосередній близькості від них було суцільне розорювання, зрошування територій, то в 90-і роки — розвиток стихійного туризму та відпочинку, із створенням автостоянок у безпосередній близькості до води, витоптування численних стежок та інше. [4]

Рекреаційне природокористування викликає необхідність відновлення не тільки природних ресурсів, але і природних умов, які становлять середовище існування людей. [5]

Проблема раціонального природокористування полягає в забезпеченні всебічного й ефективного використання, відновлення і збереження природних умов і ресурсів рекреації з врахуванням об’єктивно існуючих потреб.

Для її вирішення потрібно глибоко і всебічно обґрунтувати наукові і практичні заходи, які б планомірно забезпечили і цілеспрямовано управляли розвитком рекреаційного природокористування.

Природо-рекреаційні ресурси повинні використовуватись бережно й економно, повинні охоронятися і примножуватися. Для цього необхідно проводити їх облік, кількісну і якісну оцінку, визначати придатність і альтернативність їх використання.

Облік стану природної рекреації і визначення їх значення повинні базуватися на системі природно-ресурсних кадастрів. [7]