Також аудиторові потрібно враховувати, що застосування бланків застарілих та довільних форм не допускається. В окремих випадках, при наявності відповідних технічних засобів, можливе створення первинних документів на машинозчитувальних носіях інформації. При цьому обов'язково повинні дотримуватись вимоги положення про документи та документообіг в бухгалтерському обліку, загальногалузевих керівних вказівок по наданню юридичної сили документам на магнітних, паперових носіях, що створюються засобами обчислювальної техніки, загальногалузевих керівних методичних матеріалів зі створення та ведення автоматизованого бухгалтерського обліку в складі автоматизованих систем управління підприємств та інших нормативних документів.
Проводячи аудит адміністративних витрат, слід розглядати такі документи, як: авансовий звіт, акт виконаних робіт, ВКО, накладна, рахунок, посвідчення про відрядження. РПВ, довідка бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії, акт відремонтованих об’єктів, виписка банку. Також необхідно знати порядок відображення витрат діяльності в облікових регістрах та фінансовій звітності, зокрема, для адміністративних витрат – це Журнал 5/5А та 070 рядок у Звіті про фінансовий результат.
Отже, до основних завдань внутрішнього аудиту адміністративних витрат підприємств можна віднести:
· формування ефективних інформаційних потоків, що задовольняють потреби керівництва підприємства та його структурних підрозділів у достатній інформації для прийняття необхідних стратегічних та оперативних рішень з питань управління адміністративними витратами;
· отримання необхідних для внутрішньогосподарських потреб управління і складання фінансової та управлінської звітності даних про адміністративні витрати за елементами витрат і за номенклатурними статтями в цілому по підприємству, а також у розрізі місць виникнення та центрів відповідальності за здійснені адміністративні витрати;
· забезпечення адекватного розподілу адміністративних витрат між конкретними видами продукції для потреб управлінського обліку;
· забезпечення достовірного відображення в оперативному, управлінському та фінансовому обліку, а також у внутрішньогосподарській звітності фактичної величини адміністративних витрат як в цілому по підприємству, так і за місцями виникнення та центрами відповідальності;
· формування інформації для вдосконалення процесу планування адміністративних витрат;
· контроль за непродуктивними і нераціональними адміністративними витратами з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів їх зниження.
Для отримання конкретної та точної інформації, що дасть змогу ефективно здійснювати контроль за адміністративними витратами структурних підрозділів підприємства, аудитору доцільно усі виробничо-господарські підрозділи підприємства групувати за центрами виникнення адміністративних витрат і центрами відповідальності за здійснені адміністративні витрати. За таких умов на кожній ланці і на кожному рівні управління можливо забезпечити чітку відповідальність працівників за здійснені витрати і їх раціоналізацію.
3.2 Програма аудиту статутного капіталу
Статутний капітал – це сума, зафіксована в установчих документах, як загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.
Статутний капітал є одним із предметів аудиту власного капіталу.
Розмір статутного капіталу фіксується в установчих документах і будь-які зміни його розміру повинні відображатися в обліку та звітності тільки після внесення відповідних змін в установчі документи підприємства.
Отже, зясуємо які конкретні завдання потрібно виконати для аудиту власного капіталу (табл. 3.2).
Таблиця 3.2 Конкретні завдання аудиту статутного капіталу ЗАТ «Рівне-Борошно»
Загальні положення аудиту | Конкретні завдання аудиту |
Наявність | Перевірка зафіксованого статутного капіталу у Статуті або інших установчих документах. Перевірка фактичної наявності здійснення внесків засновників до статутного фонду ЗАТ «Рівне-Борошно». Відповідність фактичних внесків по датах у розрізі засновників з установленими в документах на заснування підприємства. |
Права і зобов’язання | Перевірка створення статутного фонду за допомогою внесків зборів акціонерів. В разі збільшення або зменшення розміру статутного фонду за рішенням зборів акціонерів, перевірка внесення змін в статут та проведення перереєстрації в органах статистики. |
Оцінка | Перевірити: - чи загальний розмір статутного фонду не менший від суми еквівалентної 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи зі ставки мінімальної ЗП, що діє на момент створення товариства; - поділ статутного фонду здійснений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості; - чи є в наявності внески акціонерів у вигляді нематеріальних активів. |
Факт події | Перевірити вчасність внесків акціонерами до статутного фонду. Перевірка обґрунтованості змін величини статутного капіталу на підставі аналізу обліку по Кт рахунку 40 та візуального контролю про наявність змін у засновницьких документах, документі про перереєстрацію статутного капіталу при новому, додатковому випуску акцій, підвищенні їх номінальної вартості або зменшенні чи зниженні їх номінальної вартості. |
Повнота обліку | Здійснити контроль кореспонденції рахунків стосовно правильності ведення обліку операцій по статутному капіталу, а також методики ведення облікових реєстрів з аналітичного обліку по рахунках 40, 67. |
Подання і розкриття інформації у звітності | Перевірка відповідності величини статутного фонду в установчих документах, Головній книзі (рах. 40 «Статутний капітал», рах. 67 «Розрахунки з учасниками»), формі № 1 «Баланс» (рядок № 300) та формі № 4 «Звіт про власний капітал» (стовпчик № 3). |
Дана програма аудиту статутного капіталу дасть нам можливість швидко і якісно провести його аудит та вияснити всі недоліки пов’язані з його формуванням.
4. Аудиторські процедури відносно достовірності показників звітності
4.1 Перевірка показників фінансової звітності
Метою проведення аудиту фінансової звітності аудитором є висловлення думки про достовірність цієї звітності та її подання відповідно до встановлених принципів та правил. Фінансова звітність – це відображення керівництвом підприємства фінансового стану і результатів діяльності фірми. Ця звітність містить у собі твердження керівництва, які стосуються активів, зобов’язань, господарських операцій і подій. Мету аудиту деталізують цілі або завдання аудиту, які полягають у одержання аудиторських доказів щодо відповідності звітності встановленим критеріям.
Отже, проведемо формальну, арифметичну перевірки, перевірку за змістом та зустрічну перевірки Балансу (ф. № 1) [див. дод. ], Звіту про фінансовий результат (ф. № 2) [див. дод. ] та Звіту про власний капітал (ф. № 4) [див. дод. ] ЗАТ «Рівне-Борошно» за 2007 рік.
При проведенні формальної перевірки, було виявлено такі помилки:
- ф. № 1 «Баланс»: не вказана галузь (борошномельна), у стовпчику КОДИ не вказана дата (2008.01.), відсутні підписи керівника і головного бухгалтера;