Смекни!
smekni.com

Організація і методика аудиту фінансової звітності (стр. 4 из 8)

Також аудиторові потрібно враховувати, що застосування бланків застарілих та довільних форм не допускається. В окремих випадках, при наявності відповідних технічних засобів, можливе створення первинних документів на машинозчитувальних носіях інформації. При цьому обов'язково повинні дотримуватись вимоги положення про документи та документообіг в бухгалтерському обліку, загальногалузевих керівних вказівок по наданню юридичної сили документам на магнітних, паперових носіях, що створюються засобами обчислювальної техніки, загальногалузевих керівних методичних матеріалів зі створення та ведення автоматизованого бухгалтерського обліку в складі автоматизованих систем управління підприємств та інших нормативних документів.

Проводячи аудит адміністративних витрат, слід розглядати такі документи, як: авансовий звіт, акт виконаних робіт, ВКО, накладна, рахунок, посвідчення про відрядження. РПВ, довідка бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії, акт відремонтованих об’єктів, виписка банку. Також необхідно знати порядок відображення витрат діяльності в облікових регістрах та фінансовій звітності, зокрема, для адміністративних витрат – це Журнал 5/5А та 070 рядок у Звіті про фінансовий результат.

Отже, до основних завдань внутрішнього аудиту адміністративних витрат підприємств можна віднести:

· формування ефективних інформаційних потоків, що задовольняють потреби керівництва підприємства та його структурних підрозділів у достатній інформації для прийняття необхідних стратегічних та оперативних рішень з питань управління адміністративними витратами;

· отримання необхідних для внутрішньогосподарських потреб управління і складання фінансової та управлінської звітності даних про адміністративні витрати за елементами витрат і за номенклатурними статтями в цілому по підприємству, а також у розрізі місць виникнення та центрів відповідальності за здійснені адміністративні витрати;

· забезпечення адекватного розподілу адміністративних витрат між конкретними видами продукції для потреб управлінського обліку;

· забезпечення достовірного відображення в оперативному, управлінському та фінансовому обліку, а також у внутрішньогосподарській звітності фактичної величини адміністративних витрат як в цілому по підприємству, так і за місцями виникнення та центрами відповідальності;

· формування інформації для вдосконалення процесу планування адміністративних витрат;

· контроль за непродуктивними і нераціональними адміністративними витратами з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів їх зниження.

Для отримання конкретної та точної інформації, що дасть змогу ефективно здійснювати контроль за адміністративними витратами структурних підрозділів підприємства, аудитору доцільно усі виробничо-господарські підрозділи підприємства групувати за центрами виникнення адміністративних витрат і центрами відповідальності за здійснені адміністративні витрати. За таких умов на кожній ланці і на кожному рівні управління можливо забезпечити чітку відповідальність працівників за здійснені витрати і їх раціоналізацію.

3.2 Програма аудиту статутного капіталу

Статутний капітал – це сума, зафіксована в установчих документах, як загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Статутний капітал є одним із предметів аудиту власного капіталу.

Розмір статутного капіталу фіксується в установчих документах і будь-які зміни його розміру повинні відображатися в обліку та звітності тільки після внесення відповідних змін в установчі документи підприємства.

Отже, зясуємо які конкретні завдання потрібно виконати для аудиту власного капіталу (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Конкретні завдання аудиту статутного капіталу ЗАТ «Рівне-Борошно»

Загальні положення аудиту Конкретні завдання аудиту
Наявність Перевірка зафіксованого статутного капіталу у Статуті або інших установчих документах. Перевірка фактичної наявності здійснення внесків засновників до статутного фонду ЗАТ «Рівне-Борошно». Відповідність фактичних внесків по датах у розрізі засновників з установленими в документах на заснування підприємства.
Права і зобов’язання Перевірка створення статутного фонду за допомогою внесків зборів акціонерів. В разі збільшення або зменшення розміру статутного фонду за рішенням зборів акціонерів, перевірка внесення змін в статут та проведення перереєстрації в органах статистики.
Оцінка Перевірити: - чи загальний розмір статутного фонду не менший від суми еквівалентної 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи зі ставки мінімальної ЗП, що діє на момент створення товариства; - поділ статутного фонду здійснений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості; - чи є в наявності внески акціонерів у вигляді нематеріальних активів.
Факт події Перевірити вчасність внесків акціонерами до статутного фонду. Перевірка обґрунтованості змін величини статутного капіталу на підставі аналізу обліку по Кт рахунку 40 та візуального контролю про наявність змін у засновницьких документах, документі про перереєстрацію статутного капіталу при новому, додатковому випуску акцій, підвищенні їх номінальної вартості або зменшенні чи зниженні їх номінальної вартості.
Повнота обліку Здійснити контроль кореспонденції рахунків стосовно правильності ведення обліку операцій по статутному капіталу, а також методики ведення облікових реєстрів з аналітичного обліку по рахунках 40, 67.
Подання і розкриття інформації у звітності Перевірка відповідності величини статутного фонду в установчих документах, Головній книзі (рах. 40 «Статутний капітал», рах. 67 «Розрахунки з учасниками»), формі № 1 «Баланс» (рядок № 300) та формі № 4 «Звіт про власний капітал» (стовпчик № 3).

Дана програма аудиту статутного капіталу дасть нам можливість швидко і якісно провести його аудит та вияснити всі недоліки пов’язані з його формуванням.

4. Аудиторські процедури відносно достовірності показників звітності

4.1 Перевірка показників фінансової звітності

Метою проведення аудиту фінансової звітності аудитором є висловлення думки про достовірність цієї звітності та її подання відповідно до встановлених принципів та правил. Фінансова звітність – це відображення керівництвом підприємства фінансового стану і результатів діяльності фірми. Ця звітність містить у собі твердження керівництва, які стосуються активів, зобов’язань, господарських операцій і подій. Мету аудиту деталізують цілі або завдання аудиту, які полягають у одержання аудиторських доказів щодо відповідності звітності встановленим критеріям.

Отже, проведемо формальну, арифметичну перевірки, перевірку за змістом та зустрічну перевірки Балансу (ф. № 1) [див. дод. ], Звіту про фінансовий результат (ф. № 2) [див. дод. ] та Звіту про власний капітал (ф. № 4) [див. дод. ] ЗАТ «Рівне-Борошно» за 2007 рік.

При проведенні формальної перевірки, було виявлено такі помилки:

- ф. № 1 «Баланс»: не вказана галузь (борошномельна), у стовпчику КОДИ не вказана дата (2008.01.), відсутні підписи керівника і головного бухгалтера;