Використання грошових одиниць у різних сферах є причиною багатозначності терміна валюта, яким позначаються:
- грошові знаки даної країни;
- грошові знаки іноземних держав;
- міжнародні рахункові одиниці – СПЗ (спеціальні права запозичення – Special Drawing Rights);
Таблиця 1.1. Співвідношення історичного процесу форм виробництва й еволюції грошей [43]
| Форми виробництва. | Форми грошей. |
| 1. Натуральне виробництво і натуральний обмін (Товар – Товар). | 1. Випадкове відокремлення з натурального обміну товарів, що виконують досить довго функцію засобів обороту. |
| 2. Просте товарне виробництво:1. Розвиток обміну по формулі (Товар – Гроші – Товар).2. Формування потреби в засобах обороту і нагромадження вартості.3. Поява спеціальних установ, зв'язаних з забезпеченням грошового обігу. | 2.Відокремлення з товарного світу специфічного товару, що виконує функції грошей і має відповідні форми (використання коштовних металів у виді злитків і поступовий перехід до монет). |
| 3. Розвиток товарного виробництва:1. Посилення масової потреби в прискоренні розрахунків, зв'язаних з обміном, платежами і т. п.2. Формування фінансових і кредитних установ.3. Формування системи державного керування грошима (встановлення національної грошової одиниці, створення бюджетної системи, державна емісія грошей і т.п.). | 3. Створення головних елементів сучасної грошової системи:1. Перехід на стабільну металеву грошову одиницю (карбування монет, установлення масштабу цін).2. Виникнення і перехід до використання разом з металевими грошима – паперових.3. Розвиток кредитних форм обороту грошей.4. Розвиток безготівкових форм обороту грошей. |
| 4. Сучасне виробництво:1. Розвиток установ, що спеціалізуються на банківській справі, інвестиціях, страхуванні, перестрахуванні та інше.2. Формування і розвиток сучасної фінансово-кредитної системи, що забезпечує взаємодію держави з усіма суб'єктами економіки. | 4. Розвиток сучасних форм обороту грошей:1. Збільшення різноманіття форм використання грошей (паперові гроші, кредитні гроші, електронні гроші).2. Розвиток обороту цінних паперів, що виконують деякі функції грошей (оборот векселів, акцій, облігацій, чеків і ін.). |
Міжнародні валютні відносини – це сукупність суспільних відносин, що складаються при функціонуванні валюти у світовому господарстві й обслуговуючих взаємний обмін результатами діяльності національних господарств.
Валютні відносини викликані до життя насамперед розвитком міжнародної торгівлі (переміщенням через національні границі товарів і послуг), а також міжнародним рухом капіталу, вони мають відносну самостійність, що в умовах глобальної економіки має тенденцію до зростання. Вплив валютних відносин на відтворення стає усе більш відчутним. У значній мірі це є результатом подальшої інтернаціоналізації господарського життя, поглиблення інтеграційних тенденцій у різних регіонах земної кулі, істотного підвищення ролі зовнішніх факторів у національному відтворювальному процесі, величезного збільшення обсягів світової торгівлі валютою, появи і швидкого поширення нових фінансових інструментів.
Міжнародні валютні відносини опосередковують міжнародні економічні відносини (МЕО), що відносяться як до сфери матеріального виробництва, тобто до первинних виробничих відносин, так і до сфери розподілу, обміну, споживання. Існує прямий і зворотний зв'язок між валютними відносинами і відтворенням. Їхньою об'єктивною основою є процес суспільного відтворення, що породжує міжнародний обмін товарами, капіталами, послугами. Стан валютних відносин залежить від розвитку економіки – національної і світової, політичної обстановки, співвідношення сил між країнами і двох тенденцій, властивих міжнародним відносинам, – партнерства і протиріч. Включення світового ринку в процес кругообігу капіталу означає перетворення частини грошового капіталу з національних грошей в іноземну валюту і навпаки. Це відбувається при міжнародних розрахункових, валютних, кредитних і фінансових операціях.
Фінансові ресурси світу (світові фінанси) – це сукупність фінансових ресурсів усіх країн, міжнародних організацій і міжнародних фінансових центрів світу [44]. По вузькому визначенню, це тільки ті фінансові ресурси, що використовуються в міжнародних економічних відносинах, тобто відносинах між резидентами і нерезидентами. Границя між широким і вузьким визначеннями усе більше розмивається в міру глобалізації світових фінансів.
Фінансові ресурси світу знаходяться переважно в русі, перерозподіляючись між різними учасниками міжнародних економічних відносин. Частина з них попадає в золотовалютні резерви (ЗВР), частина надається за рубіж на пільгових умовах у виді допомоги, але основна маса купується і продається на світовому фінансовому ринку (світових ринках капіталу).
Основна маса фінансових ресурсів світу зосереджена в розвитих країнах. Приватні особи, компанії, організації й уряди цих країн володіють основною частиною золотовалютних резервів світу; саме їхні фінансові засоби обертаються на світовому фінансовому ринку і, в основному, є головними джерелами фінансової допомоги у світі.
Світовий фінансовий ринок являє собою сукупність фінансово – кредитних організацій, що як посередники перерозподіляють фінансові активи між кредиторами і позичальниками, продавцями і покупцями фінансових ресурсів.
Міжнародні валютні відносини поступово придбали сучасні форми організації на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків. Валютна система – це форма організації і регулювання валютних відносин, закріплена національним законодавством чи міждержавними угодами. Розрізняють національну, світову та міжнародну (регіональну) валютні системи [45].
Історично спочатку виникли національні валютні системи, закріплені національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права. Національна валютна система є складовою частиною грошової системи країни, хоча вона відносно самостійна і виходить за національні границі. Її особливості визначаються ступенем розвитку і станом економіки і зовнішньоекономічних зв'язків.
Світова валютна система склалася до середини 19 століття. Характер функціонування і стабільність світової валютної системи залежать від ступеня відповідності її принципів структурі світового господарства, розміщенню сил і інтересам ведучих країн. При зміні даних умов виникає періодична криза світової валютної системи.
Взаємний зв'язок національної і світовий валютних систем не означає їхньої тотожності, оскільки різні їхні задачі, умови функціонування і регулювання, вплив на економіку окремих країн і світове господарство. Зв'язок і розходження національних і світовий валютних систем виявляються в їхніх елементах (табл. 1.2).
Таблиця 1.2. Основні елементи національної і світовий валютних систем [45]
| Національна валютна система | Світова валютна система |
| 1. Національна валюта | 1. Резервні валюти, міжнародні рахункові валютні одиниці |
| 2. Умови конвертованості національної валюти | 2. Умови взаємної конвертованості валют |
| 3. Паритет національної валюти | 3. Уніфікований режим валютних паритетів |
| 4. Режим курсу національної валюти | 4. Регламентація режимів валютних курсів |
| 5. Чи наявність відсутність валютних обмежень, валютний контроль | 5. Міждержавне регулювання валютних обмежень |
| 6. Національне регулювання міжнародною валютною ліквідністю країни | 6. Міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності |
| 7. Регламентація використання міжнародних кредитних засобів звертання | 7. Уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів звертання |
| 8. Регламентація міжнародних розрахунків країни | 8. Уніфікація основних форм міжнародних розрахунків |
| 9. Режим національного валютного ринку і ринку золота | 9. Режим світових валютних ринків і ринків золота |
| 10. Національні органи, що керують і регулюють валютні відносини країни | 10. Міжнародні організації, що здійснюють міждержавне валютне регулювання |
Основою національної валютної системи є національна валюта – установлена законом грошова одиниця даної держави. У міжнародних розрахунках звичайно використовується іноземна валюта – грошова одиниця інших країн. З нею зв'язане поняття девізу – будь-який платіжний засіб в іноземній валюті [46].
Іноземна валюта є об'єктом купівлі-продажу на валютному ринку, використовується в міжнародних розрахунках, зберігається на рахунках у банках, але не є законним платіжним засобом на території даної держави (за винятком періодів сильної інфляції).
Світова валютна система базується на функціональних формах світових грошей. Світовими називаються гроші, що обслуговують міжнародні відносини (економічні, політичні, культурні). Еволюція функціональних форм світових грошей повторює з відомим відставанням шлях розвитку національних грошей – від золотих до кредитних грошей. У результаті цієї закономірності світова валютна система в 20–21 столітті базується на одній чи декількох національних валютах ведучих країн світу чи міжнародній валютній одиниці (СДР чи ЄВРО).