Смекни!
smekni.com

Методика аутогенного тренування при підготовці єдиноборців 14-15 років з рукопашного бою (стр. 8 из 10)

54. Рукопашный бой. Учебник / Гл. редактор Ю.И. Бланско ВиФК, 1990.

55. Сенчуков Ю.Ю. Да-дзе-шу-искусство пресечения боя. Минск: Современ. Слово, 1998.

56. Специальная физическая подготовка: Учеб. Пособие М.: ЦС "Динамо", 1989.

57. Стамбулова Н.Б. Психология спортивной карьеры: СПб: 1999.

58. Туменюк Н.Н., Шерцис Б.Б. Психодиагностика спортивной деятельности. - Киев: Выща школа, 1988.

59. Уткин В.А. Биомеханика физических упражнений. М.: Просвещение, 1989.

60. Физическая подготовка. Ч.2. Основы методики физической подготовки: Учеб. - метод. Пособие. М.: Воен. изд-во, 1993.

61. Харлампиев А.А. Борьба самбо. М.: "Физкультура и спорт"

62. Шагеева П.Г., Лубеев А.Г. Опорно-двигательный аппарат как биомеханическая система. СПб.: ВиФК, 1994.

63. Шатунов М.В. Русский кулачный бой. М.: Терракнижный клуб, 1999.

64. Ягодинский В.Н. Ритм, ритм, ритм. М.: Знание, 1985.

65. Наставление по физической подготовке в СА и ВМФ (НФП - 87). М.: Военное издательство 1988.

66. Андреев В.В. Введение в структурный анализ функционирования биологически активных точек и применение методов хроноритмологии в "лечебном" и "боевом" приложениях.1 часть. К.: Здравствуйте, 1998.

67. Макаров Н.А., Антонов Г.В. Психология самоподготовки к рукопашному бою. Мн: Академия МВД, 1994 - 66с.

68. Макнаб К. Психологическая подготовка подразделений специального назначения. М.: "Фаир - пресс", 2001. - 320с.

69. Родионов А.В. Психология спорта высших достижений. М.: "Физкультура и спорт". 1989. - 144с.

70. Кретти Б.Д. Психология в современном спорте. М.: "Физкультура и спорт", 1998 - 224с.

71. Питер Кара Киксбокс, карате,-Будапешт: Спорт. - 1989. - С.189

72. Питер Кара Кикбокс, Спорт карате,-Будапешт: Спорт-1984. - с.75

73. Алексеев А.В. Преодолей себя! Психическая подготовка в спорте / А.В. Алексеев; худож. - оформ.А. Киричек. - Изд.5-е, перераб. и доп. - Ростов н/Дону: Феникс, 2006. - 352с. - (Образовательные технологии в массовом и олимпийском спорте).

74. Психомоторная организация человека: Учебник для вузов / Е.П. Ильин. - СПб: Питер, 2003. - 384с.: ил. - (Серия "Учебник нового века").

75. А. А. Кадочников Психологическая подготовка к рукопашному бою / Серия "Мастера боевых искусств". - Ростов н/Дону: "Феникс", 2003. - 304с.

76. Р.С. Уэйнберг, Д. Гоулд Основы психологии спорта и физической культуры. Киев: Олимпийская литература. 2001. - 335с.

77. Неверкович С.Д. Роль и функции психологии в спорте // Спортивный психолог. - 2004. - №2. - С.4-11.

78. Носов В. Психологический настрой команды - важнейший элемент тренировочного процесса / Футбол-профи. - 2006. - №3 (4). - С.4-9.

79. Сассо Э. Футбольный тренер. - М.: Олимпия Пресс, 2003. - 198с.

80. Родионов А.В. Психология физического воспитания и спорта. - М.: Академический проект, 2004. - 570с.

81. Горбунов Г.Д. Психопедагогика спорта. - М.: ФиС, 1986. - 208с.

82. Психология спорта высших достижений / Под ред. А.В. Родионова. - М.: ФиС, 1979. - 144с.

83. Психология: Учебник для ин-тов физической культуры / Под ред. П.А. Рудика. - М.: ФиС, 1974. - 512с.

84. Психология: Учебное пособие / Под ред. В.М. Мельникова. - М.: ФиС, 1987. - 368с.

85. Психология физического воспитания и спорта / Под ред. Т.Т. Джамгарова, А.Ц. Пуни. - М., 1979. - 144с.

86. Родионов А.В., НепопаловВ.Н., Сопов В.Ф. Предметная организация психофизиологической подготовки спортсменов // Спортивный психолог. - 2004. - №2. - С.12-20.

87. Родионов А.В. Общая психологическая подготовка спортсмена высокого класса // Актуальные проблемы спортивной науки в подготовке спортсменов к Олимпийским играм: Материалы Международной конференции. - Минск: ЗАО "Веды", 2004. - С.21-26.

88. Родионов А.В. Психологическая подготовка спортсменов // Сб. научных трудов по зимним видам спорта / Сост.В.С. Мартынов, И.Б. Казиков. - М.: ФиС, 2006. - С.127-140.

89. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов. - СПб: Питер, 2005. - 352с.

90. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. - М.; Х.; Минск; СПб: Питер, 2000. - 318с.

91. Милграм С. Эксперимент в социальной психологии. - СПб: Питер, 2000. - 336с.

92. Практикум по экспериментальной и прикладной психологи. - СПб, 1997. - 308с.

93. Сопов В.Ф. Актуальные отрезки спортивной деятельности как детерминанты возникновений психических состояний // Спортивный психолог. - 2004. - №2. - С.40-45.

94. Сопов В.Ф. Теория деятельности и реактивная функция спорта // Физическая культура и спорт в условиях современных социально-экономических преобразований в России. - М.: ВНИИФК, 2003. - С.343-346.

95. Яковлев Б.П., Багина В.А. Психическая нагрузка в спортивной деятельности: Методическое пособие. - Великие Луки, 1996. - 72с.

96. Алексеев А.В. Себя преодолеть. - М.: ФиС, 1985. - 192с.

97. Вяткин Б.А. Управление психическим стрессом в спортивных соревнованиях. - М.: ФиС, 1981. - 112с.

98. Малкина В.Р. Психическая саморегуляция в беге на короткие дистанции // Психолого-педагогическое воздействие в спортивной деятельности: Сб. науч. тр. - Алма-Ата: КГИФК, 1988. - С.66-72.

99. Лобзин В.С., Решетников М.М. Аутогенная тренировка. - Л.: Медицина, 1986. - 280с.

100. Некрасов В.П., Худадов Н.А., Пиккенхайн Л., Фрестер Р. Психорегуляция в подготовке спортсменов. - М.: ФиС, 1985. - 176с.

101. Романовська Д.Д. Як зняти емоційне напруження або що таке релаксація // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - №2. - С.23-31.

102. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. - СПб: Питер, 2001. - 464с.

103. Сопов В.Ф. Психические состояния. - М.: Академический проект, 2005. - 126с.

104. Родионов А.В. Практическая психология физической культуры и спорта. - Махачкала: Юпитер, 2002. - 158с.

105. Родионов А.В. Психологическая подготовка спортсменов // Сб. научных трудов по зимним видам спорта / Сост.В.С. Мартынов, И.Б. Казиков. - М.: ФиС, 2006. - С.127-140.

Додатоки

Додаток А

Тест ситуативної тривожності Ч. Спілбергера

Бланк опитувальника ситуативної тривожності Ч. Спілбергера.

"СИТУАЦИЯ" Нет, это не так Пожалуй, так Верно Совершенно верно
1 Я СПОКІЙНИЙ 1 2 3 4
2 МЕНІ НІЩО НЕ ЗАГРОЖУЄ 1 2 3 4
3 Я ЗНАХОДЖУСЯ У НАПРУЗІ 1 2 3 4
4 Я ЗАЗНАЮ ЖАЛЬ 1 2 3 4
5 Я ВІДЧУВАЮ СЕБЕ ВІЛЬНО 1 2 3 4
6 Я ЗАСМУЧЕНИЙ 1 2 3 4
7 МЕНЕ ХВИЛЮЮТЬ МОЖЛИВІ НЕВДАЧІ 1 2 3 4
8 Я ВІДЧУВАЮ, ЩО ВІДПОЧИВ 1 2 3 4
9 Я СТРИВОЖЕНИЙ 1 2 3 4
10 Я ПЕРЕЖИВАЮ ПОЧУТТЯ ВНУТРІШНЬОГО ЗАДОВОЛЕННЯ 1 2 3 4
11 Я УПЕВНЕНИЙ У СОБІ 1 2 3 4
12 Я НЕРВУЮ 1 2 3 4
13 Я НЕ ЗНАХОДЖУ СОБІ МІСЦЯ 1 2 3 4
14 Я НАПРУЖЕНИЙ 1 2 3 4
15 Я НЕ ВІДЧУВАЮ СКУТОСТІ 1 2 3 4
16 Я ЗАДОВОЛЕНИЙ 1 2 3 4
17 Я СТУРБОВАНИЙ 1 2 3 4
18 Я ДУЖЕ ЗБУДЖЕНИЙ І МЕНІ НЕ ПО СОБІ 1 2 3 4
19 МЕНІ РАДІСНО 1 2 3 4
20 МЕНІ ПРИЄМНО 1 2 3 4

3. Показник ситуативної (реактивноЇ) тривожності рахується за формулою:

,

де

- сума закреслених цифр за пунктами шкали 3,4,6,7,9,12,13,14,17,18

- сума закреслених цифр за пунктами шкали 1,2,5,8,10,11,15,16, 19, 20

Якщо РТ не перевищує 30, то, отже, випробовуваний не випробовує особливої тривоги, тобто у нього в даний момент низька тривожність. Якщо сума знаходиться в інтервалі 31-45, то це означає помірну тривожність. При 46 і більш - тривожність висока.

Дуже висока тривожність (> 46) прямо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними срывами і з психосоматичними захворюваннями.

Низька тривожність (<12), навпаки, характеризує стан як депресивне, ареактивное, з низьким рівнем мотивацій. Але інколи дуже низька тривожність в показниках тесту є результатом активного витіснення особою високої тривоги з метою показати себе в "кращому світлі".

Додаток Б

Навчання заспокійливої частки АУТ.

Вправи заспокійливої частки аутогенного тренування діляться на декілька підрозділів.

Розслаблення м'язів.

Зайняти положення лежачи на спині, тіло повністю випрямлене: руки уздовж тулуба, лежать вільно (можна і сидячи). Закрити очі, розслабитися. Почекати 1-2 мин. і почати вимовляти пошепки або про себе формули АУТ. Спочатку всіляти відчуття спокою: "Я абсолютно спокійний". Вимовляючи цю фразу потрібно максимально заспокоїтися. Формула вимовляється двічі.

Потім вселяється розслаблення м'язів. Внутрішнім поглядом перевірте позу. Суєтна поспішність, нетерпіння і очікування негайних результатів - головний ворог розслаблення. Не слід поспішати. Навіювання і самонавіяння мають прихований період "торування" до підсвідомості. Необхідно всіляти розслаблення тіла в наступній формі і послідовності.

"М'язи обличчя повністю розслабилися".

"М'язи шиї повністю розслабилися".

Далі повторювати цю формулу міняючи в ній об'єкт розслаблення в наступній послідовності: руки, груди, живіт, спина, стегна, гомілки, стопи.

Кожна формула повторюється декілька разів. На відробіток цієї частки програми відводиться 3-4 дні.

Заспокоєння внутрішніх органів.

Поза лежачи на спині або сидячи в позі кучера, що "дрімає": спина напівзігнута, голова опущена, передпліччя на стегнах, грона рук вільно звішуються між стегнами. Увагу зосередити на тому органі, якому адресовано навіювання. Спочатку на лівій половині грудей. Одночасно вимовляється формула: "Моє серце заспокоїлося". Повторите кілька разів. Потім вселяється заспокоєння дихання: "Моє дихання спокійне, мені дихається легко".

Далі необхідно всіляти собі відчуття спокою в черевній порожнині: "Я відчуваю приємний спокій в черевній порожнині" - і розповсюдження спокою на всі ділянки тіла: "Заспокоюється кожна частка тіла. Все моє тіло наповнене приємним спокоєм". Кожну формулу повторюйте кілька разів. На освоєння цих вправ також відводиться 3-4 дні.