37. Квашис В.Є. Научно-технический прогресс и ответственность за неосторожность. – Москва: Юридичес-кая литература, 1975. – 235 с.
38. Кудрявцев В.В. Правовая наука и актуальные вопросы социалистической законности. // Коммунист .- 1976.- №2.- С. 87-88.
39. Лютов К.И. Профессиональная неосторожность в уголовном праве Народной Республики Болгария. – София: София, 1958. – 108 c.
40. Санталов А.И. Разграничение умысла и неосторожности. // Правоведение. – 1958. - №3. – 169 с.
41. Светлов А.Я. Ответственность за должностные преступления. – Киев: Наукова думка, 1978. – 302 с.
42. Серебрякова В.А. Изучение причин неосторожных преступлений против личности. // Советское государство и право. – 1967. - №7. –С.45-57.
43. Угрехелидзе М.Г. Уголовная ответственность за неосторожность. // Совеское государство и право. – 1970 .-№12. – С.109-112.
44. Чельцов М. А. Спорные вопросы учения о преступлении. // Социалистическая законность. – 1947. - №4. – С.9.
45. Черняк С.Ю. “Случай” разоряет Украину. // Киевские ведомости.-1996.-№ 51.- С.10–11.
46. Шаргородский М.Д. Научный прогрес и уголовное право.// “Советское государство и право”.- 1969.- №12.- С.88-95.
47. Шевченко Я.М., Барило Т.С. Радянський закон про відповідальність неповнолітніх. – Київ: Наукова думка, 1972. – 102с.
48. Янович О.В. Состав преступления. Автореферат. - Казанский государственный университет, 1996.- 34 с.
[1] Див. Ст.3 Конституції України.// Конституція України.- Київ: Юрінформ, 1997. – С. 4.
[2] Черняк С.Ю. “Случай” разоряет Украину. // Киевские ведомости.-1996.-№ 51.- С.10.
[3] Див. Дудник Н.А. Цена неосторожности. – Москва: Юридическая литература, 1985. – С. 14.
[4]Кудрявцев В.В. Правовая наука и актуальные вопросы социалистической законности. // Коммунист .- 1976.- №2.- С. 87-88.
[5] Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – Москва: Юридическая литература, 1977. – С.7.
[6] Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – Москва: Юридическая литература, 1977. – С. 14.
[7] Див. Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – Москва: Юридическая литература, 1977.
[8] Див. Квашис В.Є. Научно-технический прогресс и ответственность за неосторожность. – Москва: Юридичес-кая литература, 1975.
[9] Див. Список використаних джерел.
[10] Автор вважає доцільним застосовування саме терміну “самовпевненість” в силу неодноразового його застосування провідними вченими-юристами України. Див. Напр. Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А. Кримінальне право України. – Київ: Наукова думка, 1995.
[11] Див. Ст.7 Кримінального кодексу України. / Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. (Під ред. Ковальського В.С.). – Київ: Юрінком, 1994. – С.19.
[12] Див. Ст.3 Кримінального кодексу України. / Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. (Під ред. Ковальського В.С.). – Київ: Юрінком, 1994. – С. 9.
[13] Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А. Кримінальне право України. – Київ: Наукова думка, 1995. – С. 28-29.
[14] Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А. Кримінальне право України. – Київ: Наукова думка, 1995. – С.36.
[15][15] Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А. Кримінальне право України. – Київ: Наукова думка, 1995. – С. 75-76.
[16] Светлов А.Я. Ответственность за должностные преступления. – Киев: Наукова думка, 1978. – С.62.
[17] Див. Напр. Дудник Н.А. Цена неосторожности. – Москва: Юридическая литература, 1985. – С. 3.
[18] Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – Москва: Юридическая литература, 1977. – С. 8-9.
[19] Див. Справа № 1-185 1998р. від 10.04.98р. / Архів Чернівецького обласного суду за 1998 р.
[20] Див. Кримінальний кодекс України. / Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. (Під ред. Ковальського В.С.). – Київ: Юрінком, 1994.
[21] Див. Ст.9 Кримінального кодексу України. / Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. (Під ред. Ковальського В.С.). – Київ: Юрінком, 1994. – С. 27.
[22] Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и её установление.- Воронеж, 1974.-С.149-156.
[23] Кириченко В.Ф. Уголовное право. Часть Общая. - Москва: Юридическая литература, 1966.- С. 187.
[24] Див. Шаргородский М.Д. Научный прогрес и уголовное право.// “Советское государство и право”.- 1969.- №12.- С.89-90.
[25] Янович О.В. Состав преступления. Автореферат.- Казанский государственный университет, 1996.- С.24
[26] Пионтковский А.А. Курс советского уголовного права. т.2. – Москва: Юридическая литература, 1970.- С.333.
[27] Див. Напр. п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про транспортні злочини” від 24.12.82р. // Система Internet. Сервер ВРУ.
[28] Див. Справа № 11-32 1999 р. від 26.01.99 р. / Архів Чернівецького обласного суду за 1999 р.
[29] Див. Кримінальний кодекс України. / Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. (Під ред. Ковальського В.С.). – Київ: Юрінком, 1994.
[30] Шевченко Я.М., Барило Т.С. Радянський закон про відповідальність неповнолітніх. – Київ: Наукова думка, 1972. – С.72.
[31] Див. Справа Х. і К. // Практика судів України у кримінальних справах. – Київ: “Юрінком”, 1993. – С.131-133.
[32] Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. (Під ред. Ковальського В.С.). – Київ: Юрінком, 1994. – С. 27.
[33] Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А. Кримінальне право України. – Київ: Наукова думка, 1995. – С.82.
[34] Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А. Кримінальне право України. – Київ: Наукова думка, 1995. – С. 81-82.
[35] Див. Справа А. / Коментар судової практики з кримінальних справ. – Одеса: Поліграф, 1992. – С. 42-43.
[36] Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – Москва: Юридическая литература, 1977. – С. 120.
[37] Санталов А.И. Разграничение умысла и неосторожности. // Правоведение. – 1958. - №3. – С.144.
[38] Див. Кадар М.М. Неосторожная вина и ответственность за преступления, совершённые по неосторожно- сти. / Вопросы уголовного права стран народной демократии. – Москва: Госюриздат, 1963. – С.256-258.
[39] Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А. Кримінальне право України. – Київ: Наукова думка, 1995. – С.82.
[40] Справа Р. // Бюллетень Верховного Суду УРСР. – 1971. - №4. – С. 19 –21.
[41] Див. Справа № 11-30 1999р. від 26.01.99р. / Архів Чернівецького обласного суду за 1999 р.
[42] Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. (Під ред. Ковальського В.С.). – Київ: Юрінком, 1994. – С. 28.
[43] Див. Шевченко Я.М., Барило Т.С. Радянський закон про відповідальність неповнолітніх. – Київ: Наукова думка, 1972. – С.76.
[44] Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А. Кримінальне право України. – Київ: Наукова думка, 1995. – С.83.
[45] Див. Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А. Кримінальне право України.– Київ: Наукова думка, 1995.– С.83.
[46] Див. Справа № 11-9 1999р. від 12.01.99 р. / Архів Чернівецького обласного суду за 1999 р.
[47] Див. Ст. 9 КК України / Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. (Під ред. Ковальського В.С.). – Київ: Юрінком, 1994. – С. 27.
[48] Див. Шаргородский М.Д. Научный прогресс и уголовное право. // Советское государство и право. – 1969. - №12. – С. 89-90.
[49] Див. Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А. Кримінальне право України.– Київ: Наукова думка, 1995.– С.83.
[50] Справа І. / Практика Верховного Суду України у кримінальних справах. – Київ: Парламентське видання, 1995. – С.150-151.
[51] Див. Лютов К.И. Профессиональная неосторожность в уголовном праве Народной Республики Болгария. – София: София, 1958. – 108 c.
[52] Див. Гринберг М.С. Преступления против общественной безопасности. – Свердловск: Средне-Уральское книжное издательство, 1974. – С. 51-56.
[53] Тут і далі використовується термін “службовий” , що був обраний автором у відповідності з назвою глави 7 КК – “службові злочини”. Див. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. (Під ред. Ковальського В.С.). – Київ: Юрінком, 1994. – С.504.
[54] Див. відповідні статті КК України. Див. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. (Під ред. Ковальського В.С.). – Київ: Юрінком, 1994.
[55] Однак кількість скоєних побутових необережних злочинів в останній час досить вагома. Так автор, переглядаючи матеріали судової практики в Чернівецькому обласному суді, звернув увагу на те, що біля 60% необережних злочинів, скоєних на території Чернівецької області в 1998-1999 роках – мають склад злочину передбаченого статтею 105 КК (необережне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень).
[56] Див. абз. 3 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.07.1976 р. “Про питання, що виникли в судовій практиці в справах про знищення та пошкодження державного і колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правл пожежної безпеки” // Система Internet. Сервер Верховної Ради України.