1) незалежності республіки (в тому числі і економічної);
2) суспільного та державного ладу;
3) політичних та економічних систем;
4) прав національних груп та територіальних утворень;
5) соціально-економічних, політичних, особистих прав та свобод людини і громадянина;
6) основ демократичного устрою держави;
7) правового статусу місцевих рад народних депутатів;
8) правового статусу органів територіального громадського самоврядування.
Межі прокурорського нагляду - прокурор в процесі своєї діяльності не підміняє органів контролю, відомчого управління та не втручається в господарську діяльність підприємств, установ, організацій, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Аспекти:
а) - прокурор здійснюючи нагляд сам не здійснює контролюючих функцій, належних контрольним органам, але через них отримує необхідну для прокурорського нагляду інформацію;
- залучає до перевірки працівників контролюючих органів і органів управління;
- зобов'язує контролюючі органи і органи управління проводити ревізії, перевірки (як відомчі так і міжвідомчі);
- зобов'язує органи контролю, управління проводити експертизи, спеціальні дослідження, давати висновки по питаннях прокурорського нагляду де необхідні спеціальні знання.
б) - прокурор здійснює нагляд за діяльністю контролюючих органів, органів управління як в реалізації своїх прямих функцій, так і щодо використання бюджетних коштів чи господарської діяльності якщо такий орган нею займається.
в) - прокурор здійснюючи нагляд не втручається в господарську діяльність піднаглядних органів.
При здійсненні загального нагляду прокурор має право:
1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займанупосаду, входити у приміщення державних органів, органів місцевогота регіонального самоврядування, об'єднань громадян, підприємств,установ та організацій незалежно від форм власності,підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установбез особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ додокументів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, втому числі за письмовою вимогою й тих, що містять комерційну чибанківську таємницю або конфіденційну інформацію. Письмововимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначенихдокументів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числіщодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, длявирішення питань, пов'язаних з перевіркою;
2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції,накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про станзаконності і заходи щодо її забезпечення;
3) вимагати від керівників та колегіальних органівпроведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих іпідконтрольних підприємств, установ, організацій та іншихструктур незалежно від форм власності, а також виділенняспеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчихекспертиз;
4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від нихусних або письмових пояснень щодо порушень закону[5].
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник умежах своєї компетенції мають право:
1) опротестувати акти Прем'єр-міністра України, КабінетуМіністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств,державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядчих органівмісцевих Рад народних депутатів, підприємств, установ,організацій, громадських об'єднань, а також рішення і діїпосадових осіб;
2) вносити подання або протест на рішення місцевих Раднародних депутатів залежно від характеру порушень;
3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальнусправу, дисциплінарне провадження або провадження проадміністративне правопорушення, передавати матеріали на розглядгромадських організацій;
4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону;
5) вносити подання до державних органів, громадськихорганізацій і посадовим особам про усунення порушень закону таумов, що їм сприяли;
6) звертатись до суду або арбітражного суду з заявами прозахист прав і законних інтересів громадян, держави, а такожпідприємств та інших юридичних осіб.
Правові акти загального нагляду: протест, припис, подання, постанова.
Протест - це акт прокурорського реагування на виявлення порушення закону, який вноситься прокурором або його заступником до органу або посадової особи, що допустили порушення або до вищестоячого органу чи посадової особи, які вправі усунути правопорушення.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта абоприведення його у відповідність з законом, а також припиненнянезаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягаєобов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою удесятиденний строк після його надходження. Про наслідки розглядупротесту в цей же строк повідомляється прокурору.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розглядупрокурор може звернутися з заявою до суду про визнання актанезаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцятиднів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту абозакінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подачатакої заяви зупиняє дію правового акта.
Припис - це акт прокурорського реагування на виявлене очевидне правопорушення закону, який прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, якідопустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованостіоргану чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення законумає очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересамдержави, підприємства, установи, організації, а також громадянам,якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню,про що повідомляється прокурору.
Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргупротягом десяти днів. Рішення вищестоящого прокурора є остаточним.
Подання- це акт реагування прокурора або його заступника на виявлення порушень закону з вимогами про усунення вказаних порушень, причин цихпорушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, йогозаступником у державний орган, громадську організацію абопосадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушеннязакону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як умісячний строк має бути вжито відповідних заходів до усуненняпорушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідкиповідомлено прокурору.
Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє продень засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у йогорозгляді.
Постанова - це акт прокурорського реагування на виявлене порушення закону посадовою особою або громадянином. Прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону,виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження,провадження про адміністративне правопорушення або про порушеннякримінальної справи щодо цих осіб.
Постанова про порушення дисциплінарного провадження абопровадження про адміністративне правопорушення підлягає розглядуповноважною посадовою особою або відповідним органом удесятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановленозаконом.
Позовна заява :
1)заява прокурора по протесту (коли він не виконується або відхиляється);
2)про поновлення порушеного права та відшкодування шкоди спричиненої правопорушенням.
У протесті, поданні, приписі або постанові прокурораобов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, вчому полягає порушення та що і в який строк посадова особа абоорган мають вжити до його усунення.
Генеральний прокурор України відповідно до міждержавних угодпро надання правової допомоги вирішує питання про порушення ірозслідування кримінальних справ, проведення дізнання, видачузлочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів,направлення повідомлень про наслідки кримінального переслідування,а також інші передбачені такими угодами питання.
Прокурор за наявності передбачених законом підстав даєсанкцію на затримання і видворення у примусовому порядкуіноземного громадянина або особи без громадянства за межі України.
Право на дачу санкції у таких випадках належить Генеральномупрокурору України, заступникам Генерального прокурора України,прокурорам Автономної Республіки Крим, областей і міст Києва іСевастополя.
Підстави для видворення:
1) якщо дії вказаних осіб суперечать інтересам безпеки України або охорони громадського порядку;
2) якщо перебування його в Україні суперечить інтересам охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
3) грубо порушують законодавство про їх статус.
Це питання порушується і розглядається органами СБУ та МВСУ.
Видворення може бути застосоване щодо таких осіб:
1) осіб, які прибули на запрошення юридичних осіб, якщо по спливу терміну запрошення вони відмовляються виїхати і підстав для продовження терміну перебування немає;
2) особи, які нелегально прибули на територію України за клопотанням органів прикордонних військ;
3) іноземці, які тимчасово або постійно перебувають на території України в зв'язку з порушенням клопотання про їх статус підрозділами паспортних органів;
4) особи, які втратили статус біженця або відмовлено в наданні статусу біженця. Такі клопотання порушуються органами міграційної служби.
Іноземець чи особа без громадянства зобов'язані покинути територію України в строки, вказані в рішенні про видворення.
Таким особам роз'яснюється обов'язок покинути територію, право звернутися до суду на оскарження такого рішення.
Витрати, пов'язані з виїздом відшкодовуються за рахунок майна особи, або юридичної чи фізичної особи, яка її запросила.