Усе це, разом з іншими об’єктивними і суб’єктивними причинами, зумовило різке скорочення обсягів сільського- сподарської (і насамперед — рослинницької продукції) в 1981 — 1985 рр.
Прийнятими економічними і адміністративними заходами в наступні роки (1986 — 1990) вдалося трохи припинити падіння виробництва в більшості галузей сільського господарства, а по окремих видах продукції — навіть забезпечити його приріст. Протиалкогольна кампанія, в сукупності з несприятливими кліматичними умовами 1985 — 1987 рр., призвела до скорочення площ плодових культур і винограду (і насамперед у плодоносному віці), до падіння обсягів виробництва продукції. Одночасно йшов процес руйнування налагодженої сітки спеціалізованих господарств і розсадників, звужувалися роботи по насінництву, селекції та розсадництву. Не дістала обіцяного розвитку галузь по виробленню соків та інших продуктів харчування з плодів, ягід і винограду, що, в свою чергу, спричинило зростання втрат вирощеного врожаю.
Економічні заходи (збільшення закупочних цін на сіль- ськогосподарську продукцію, списання заборгованостей, пільгове кредитування, зменшення цінових “ножиць” тощо) мали, в основному, тільки оперативний характер і вичерпали свої позитивні моменти вже до 1990 р. Більше того: частина обіцянок,виданих тоді на адресу селянства колишніми союзними органами, так і залишилася невиконаною.
Водночас надмірна експлуатація природних ресурсів дедалі більше загострювала екологічні проблеми землеробства, до яких додалися ще й наслідки Чорнобильської катастрофи. На значних площах довелося змінити напрям використання, ввести нові сівозміни, частину угідь повніс- тю виключено з сільськогосподарського обороту. Дедалі гострішою стає проблема виробництва чистих продуктів харчування — як для тих, хто проживає на забруднених те- риторіях, так і для дітей, рекреантів, інших особливих категорій споживачів.
4. Сучасний стан та характер розміщення галузі.
Для описання сучасного стану та характеру розміщен- ня агропромислового комплексу перш за все необхідно вказати, які галузі АПК являються провідними (тобто, на які припадає найбільша питома вага всієї випущеної продукції АПК).
Такими галузями є сільське господарство та галузі первинної обробки сільськогосподарської продукції (або харчової промисловості). Розглянемо відповідно кожну з цих галузей.
Сільське господарство є найважливішою ланкою агропромислового комплексу, оскільки вартість сільськогоспо- дарських виробничих основних фондів у суспільному аграрному господарстві на кінець 1995 р. у порівняльних цінах 1983р. становила 1691,0 млрд крб. В аграрному секторі зайнято майже 75% середньорічних працівників та виробляється понад 53% вартості продукції (4, с.180).
У структурі сільського господарства домінують такі галузі: рослинництво і тваринництво.
Рослинництво є базовою галуззю сільськогосподарсь- кого виробництва україни, однією з провідних ланок усього АПК республіки. Частка рослинницьких галузей у вартості всієї продукції сільського господарства становить 51,7%.
Основа розвитку рослинництва — це земля, яка використовується як окремі угіддя для певних виробничих ці- лей. Певна кількість землі відведена під присадибні та са- дово-городні ділянки колгоспників, робітників та службовців. Для сільськогосподарського виробництва найбільш цінні орні землі, які складають понад 80% усіх сільськогос-подарських угідь України.
Найбільш сприятливими для розвитку рослинництва є степова і лісостепова зони.
Посівні площі на території Ураїни в 1995 р. становили 30,9 млн. га, в тому числі під зерновими культурами — 14,1, технічними — 3,7, картоплею і овоче-баштанними — 2,1 і кормовими культурами — 10,9 млн. га. Площа чистих парів становила 1,5 млн. га (12, с.236).
Таблиця 2.
Посівні площі сільськогосподарських культур
(у господарствах всіх категорій; тис. га) (12, с.236).
| 1985 | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | |
| Вся посівна площа | 32656 | 32406 | 32021 | 31542 | 31264 | 31008 | 30963 |
| Зернові культуриОзимі зерновіпшеницяжитоячміньЯрі зерновіу тому числі:пшеницяячміньовескукурудзапросогречкарисзернобобовіз них:горохвика та викові суміші на зерно | 16077 7554 6651 652 251 8523 15 2897 634 2581 302 344 34 1626 1446 84 | 14583 8614 7568 518 528 5969 8 2201 492 1234 205 350 28 1424 1287 79 | 14671 8137 7013 491 633 6534 10 2557 496 1462 188 399 23 1376 1251 72 | 13903 7432 6315 499 618 6471 14 2833 495 1160 207 449 24 1271 1154 68 | 14305 7036 5749 511 776 7269 22 3467 516 1343 200 448 24 1239 1140 57 | 13526 5205 4507 490 208 8321 55 4985 625 668 212 524 22 1201 1102 57 | 14152 6310 5324 609 377 7842 185 4130 570 1174 167 459 22 1103 996 65 |
| Технічні культуриу тому числі:цукрові буряки (фабричні)соняшникльон-довгунецьконоплі | 3669 1641 1480 211 22 | 3751 1607 1636 172 11 | 3611 1558 1601 159 9 | 3563 1498 1641 156 8 | 3507 1530 1637 136 5 | 3505 1485 1784 85 3 | 3748 1475 2020 98 3 |
| Картопля та овоче-баштанні культуриу тому числі: картопляовочі(без насінників) | 2208 1528 499 | 2073 1429 456 | 2184 1533 477 | 2369 1702 500 | 2165 1552 474 | 2096 1532 457 | 2165 1532 503 |
| Кормові культуриу тому числі:кормові коренеплоди та кормові баштаннікукурудза на силос і зелений кормоднорічні трави (включаючи посіви озимих на зелений корм багаторічні трави (площа посіву минулих та трави посіву поточного року) | 10702 787 3464 2188 4156 | 11999 686 4637 2583 3986 | 11555 671 4252 2604 3921 | 11707 639 4609 2241 4132 | 11287 616 4158 2353 4077 | 11881 581 4505 2590 2590 | 10898 519 3475 2879 3906 |
| Площа чистих парів | 1656 | 1427 | 1425 | 1411 | 1355 | 1522 | 1570 |
Провідне місце в структурі посівів (останніми роками 42 — 47%) займають зернові культури.
Основними зонами виробництва зерна в Україні є Степ і Лісостеп, де виробляють відповідно по 45 і 40% його загального обсягу. В Україні вирощують майже всі зернові культури, але структура їх посівів має певні відмінності у зонах, що пов’язано з неоднаковими природно-економічни-ми умовами.
Основними хлібними зерновими культурами України є озимі пшениця і жито, круп’яними — просо, гречка і рис, зернофуражними — ячмінь, кукурудза і овес, зернобобовими — горох.
В Україні вирощують озимі та ярі культури. За останні роки їх площі стали приблизно однакові. Сіють, як правило, більше озимих культур, бо вони дають вищі врожаї. Однак нерідко несприятливі погодні умови призводять до загибелі посівів озимих культур і доводиться пересівати їх ярими.