де
Розрахункові значення довжини і ширини дільниці повинні бути зв’язані з вимогами будівельного кроку, тобто бути кратним-6м по довжині і 3м по ширині. Тому приймаємо 216м.
Ширина вагоноскладальної дільниці визначається за формулою (6,с.203)
де
Приймаємо 24 м.
Висоту будівлі дільниці обумовлено висотою ремонтуємих вагонів, габаритами обладнання, використованого у дільниці і конструкцією мостових кранів. Висоту дільниці приймаємо:
- до верха підкранової рейки – 8,15 м;
- до низу конструкції перекриття - 10,8м.
2.6 Розрахунок робочої сили вагоноскладальної дільниці
Всі працівники вагонного депо можна розділити на:
- промислово-виробничий персонал;
- персонал непромислових підрозділів.
Промислово-виробничий персонал зайнятий безпосередньою виробничою діяльністю і обслуговуванням виробництва. Персонал непромислових підрозділів зайнятий в житловому і комунальному господарствах підприємства, в сфері культурно-побутового і медико-санітарного обслуговування, в дитячих садках при підприємствах.
В залежності від характеру виконаної функції виділяють наступні категорії промислово-виробничого персоналу: працівники, інженерно-технічні працівники (ІТР), розрахунково-конторський персонал (РКП) і молодший обслуговуючий персонал (МОП).
В депо існує ділення працівників на основних і допоміжних. Як основні, так і допоміжні працівники групуються по професіям і спеціальностям, а також по кваліфікаційним розрядам.
Інженерно-технічні працівники виконують функції загального керування і технічного керівництва. Ці групи складаються із керівників, спеціалістів і технічних виконавців.
До молодшого обслуговуючого персоналу відносяться працівники по догляду за службовими приміщеннями, обслуговуванням працівників.
Розрізняють списочний і явочний склад працівників. Списочний склад характеризує загальну кількість працівників депо, фактично з’явившихся на роботу і відсутніх по поважним причинам. Явочний склад – це кількість працівників, фактично з’явившихся на роботу.
Явочна кількість виконавців в одну зміну, необхідне для обслуговування, головного конвейєра, розраховуємо по формулі [7,с. ]
де Нт –трудоємність робіт, виконаних на головному конвейєрі,чол.-год;
R –тривалість зміни, хв.;
tп – час, втрачаємий за рахунок часу зміни на переміщення вагонів на наступну позицію, хв. ;
kн - коефіцієнт, враховуючий перевиконання норм, kн =1,1 – 1,2
Для вагоноскладальної дільниці в цілому Нт =230 чол.-год. ( 6, с. 9)
Приймаємо 29 чоловік в одну зміну на шести позиціях головного конвейєра.
Розраховуємо кількість явочних працівників по кожній спеціальності окремо для вагоноскладальної дільниці в цілому. Трудоємність робіт для кожної спеціальності прийнято згідно норм ( 6, с. 9):
а) слюсарі по ремонту ходових частин
б) слюсарі по ремонту гальмівного і пневматичного обладнання
в) слюсарі по ремонту опалення і водопостачання
г) слюсарі по ремонту замків і металічної арматури
д) слюсарі по ремонту електро –і радіообладнання, редукторно-
привода
е) слюсарі по ремонту електроопалення
є) слюсарі по ремонту холодильного обладнання
ж) акумуляторщики
з) столяри
и) маляри
і) машиністи мийних установок, мийники вагонів
ї) електрозварювальники
й) кровельщики
к) кранівники
л) підсобні (транспортні працівники)
Разом на одній КМПЛ маємо 29чоловік в одну зміну.
Списочна кількість працівників визначається за формулою
де kз –коефіцієнт заміщення явочних працівників, kз = 1.1 – 1.12
2.7 Конструкторська компоновка КМПЛ
На основі технологічного планування розробляємо конструкторську компоновку головного конвейєра. Конструкторське компонування розробляється на підставі наступних розмірів: довжина вагона складає 25 метрів; відстань від внутрішньої стіни будинку до першого вагона – 4 метра; відстань між вагонами на позиції для викочування візків – 8метрів; транспортний проїзд – 6метрів; відстань від осей конвеєра до стін ділянки – 5метрів; відстань від вагона до переїзду приймаємо 2метри.
У зв'язку з різними інтервалами між позиціями і різними довжинами позицій, розробляємо спеціальну конструкцію тягового конвейєра, штовхальники якого розташовані на різних відстанях друг від друга. Тягову станцію конвйеєра розміщають поза приміщенням ділянки. Тягова станція обладнана кулачковой муфтою, що керується електрощитом. При переміщенні вагонів з позиції на позицію ця муфта забезпечує з'єднання вала редуктора з валом барабана. При зворотному ході конвейєра вона повинна відключатися. Керування муфтою забезпечується кінцевими вимикачами, на які впливає тягова конструкція конвейєра. Барабан тягової станції обладнаний стрічковим гальмом, що утримує барабан від довільного обертання під час зворотного ходу тягового конвейєра. На підставі конструкторського компонування визначаємо:
а) довжина тягової конструкції –221,5м
б) довжина робочого ходу конвейєра– 46м.
На конструкторській компоновці розташовуємо штовхачі по конвейєру так, щоб при переміщенні конвейєра тягова конструкція пересунула з позиції на позицію вагони. Вагон, який стояв перед дільницьою поставимо на першу позицію, а з шостої позиції – за дільницю на накопичувальну позицію.
Для визначення загальної довжини конвейєра проводимо розрахунок параметрів
Визначаємо зусилля на пересування вагонів по конвеєру в такій послідовності [3, с 274]
Потрібне тягове зусилля Рк визначається по формулі