Улаштування та експлуатації колії (стр. 1 из 4)
Українська державна академія залізничного транспорту
Кафедра “Колії і колійне господарство”
Курсова робота
з дисципліни
“Улаштування та експлуатації колії”
Виконав студент xxxxxxxxxxx
Перевірив доц. xxxxxx.
2003
Зміст
1Вибір типу верхньої будови колії і розробка календарного графіка ремонтів колії
1.1 Вибір типу верхньої будови колії і характеристика вибраного типу
1.2 Побудова поперечного профілю баластної призми
1.3 Розробка календарного графіка ремонтів колії
2 Розрахунок поодиночного звичайного стрілочного переводу з криволінійним гостряком січного типу
2.1 Основні положення
2.2 Розрахункова схема стрілочного переводу
2.3 Розрахунок елементів стрілки
2.4 Визначення розмірів хрестовини
2.5 Визначення довжини прямої вставки
2.6 Визначення основних і осьових розмірів стрілочного переводу
2.7 Визначення довжини рейок з’єднувальних колій
3Розробка організації основних робіт по капітальному ремонту колії
3.1 Перелік і послідовність робіт, які виконуються при капітальному ремонті колії. Види важких колійних машин
3.2 Розрахунок необхідної тривалості “вікна”
3.3 Побудова графіка основних робіт у "вікно"
4 Організація робіт по очищенню колій і прибиранню снігу на станції
4.1 Установлення черговості очищення колій від снігу
4.2 Вибір типу снігоприбиральної машини
4.3 Визначення тривалості одного рейса
4.4 Визначення кількості рейсів
Список літератури
1Вибір типу верхньої будови колії і розробка календарного
графіка ремонтів колії
1.1 Вибір типу верхньої будови колії і характеристика вибраного
типу
На підставі даної вантажонапруженості Т = 18 млн ткм/км брутто за рік, приймаємо ІІІ тип верхньої будови колії. А також з огляду на заданий вид шпал (дерев’яні) приймаємо ланкову конструкцію колії.
Вибраний вище тип верхньої будови колії характеризується наступними даними: тип рейок – Р65ст1 ; шпали – дерев’яні, епюра в прямих і кривих радіусом 1200 м і більше – 1840 шт/км, в кривих радіусом менше 1200м – 2000 шт/км; баласт – щебеневий та гравійний.
Залізничні колії на станціях характеризуються:
- головні колії в межах станції, колії беззупинного проходження поїздів, зїзди між головними коліями: рейки, шпали та баласт того ж типу верхньої будови колії, що і на прилеглих перегонах;
- колії в межах насувної та спускної частин сортувальних гірок, а також горловин сортувальних парків з боку гірки: нові рейки Р65 , шпали – дерев`яні і залізобетонні, баласт – щебеневий, епюра – 1840;
- приймально-відправні, сортувальні, ходові, деповські і витяжні колії : рейки – старопридатні не легше типу Р50, шпали – дерев`яні і залізобетонні, баласт щебеневий, епюра – 1840 і 1600;
- інші станційні та під'їзні колії: рейки, шпали, та баласт – того ж типу, що і на приймально – відправних коліях, епюра – 1600 і 1440.
1.2 Побудова поперечного профілю баластної призми
Поперечний профіль баластної призми наведений в масштабі 1:50 на рисунку 1.1 у відповідності до вибраного типу і конструкції верхньої будови колії, виходячи з того, що ділянка двоколійна, форма основної площадки земляного полотна – трикутна.
1.3 Розробка календарного графіка ремонтів колії
Вантажонапруженність ділянки складає 18 млн ткм/км брутто за рік. Спираючись на характеристики типів верхньої будови колії, вибраний ІІІ тип верхньої будови колії з рейками типу Р65ст1. Нормативний тоннаж для капітального ремонту колії складає 250 млн т. Терміни проведення середнього та комплексно – оздоровчого ремонтів складають 1 раз за 10 років почергово. Терміни проведення ремонтів у роках складають:
tкрп= 250/18 = 14 (років),
Ткор 1= 10×18 = 8 (млн т)
На рисунку 1.2 наведений календарний графік ремонтів колії.
2 Розрахунок поодиночного звичайного стрілочного переводу з
криволінійним гостряком січного типу
2.1 Основні положення
Стрілочні переводи повинні відповідати тим умовам руху, до яких вони призначені. У зв`язку з цим обгрунтовують і визначають розрахунком основні параметри стрілочних переводів, а для розбивання на місцевості і укладання стрілочних переводів визначають основні (теоретичну і загальну довжину) та осьові (розбивочні) розміри.
В цьому розділі визначаються основні параметри криволінійного гостряка, розміри рамної рейки, хрестовини, прямої вставки, основні і осьові розміри, а також довжини рейок з’єднувальних колій.
За результатами розрахунків креслиться епюра стрілочного переводу, яка є основним документом для розбивки стрілочного переводу на місцевості та його укладання.
Епюра стрілочного переводу – це його схема в плані, вона складається з двох частин: епюри укладання перевідних брусів з вказівкою їх розмірів та кількості і схеми розбивки переводу із зазначенням усіх кутів та заданих і розрахункових розмірів.
2.2 Розрахункова схема стрілочного переводу
На розрахунковій схемі стрілочного переводу вказані розміри, що розраховуються в курсовій роботі, а також ті, що надані в завданні.
Умовні позначення:
a - кут хрестовини;
bп - початковий кут гостряка;
b - загальний стрілочний кут;
j - центральний кут (кут, що відповідає дузі гостряка);
Rг - радіус гостряка;
Rп - радіус перевідної кривої;
р - довжина хвостової частини хрестовини;
n - довжина передньої частини хрестовини;
d - пряма вставка (відстань від кінця перевідної кривої до математичного центру хрестовини);
q - довжина переднього вильоту рамної рейки;
q1 - довжина заднього вильоту рамної рейки;
l0 - довжина криволінійного гостряка;
l0'- проекція криволінійного гостряка на напрямок рамної рейки;
S0 - ширина колії стрілочного переводу;
Lт - теоретична довжина стрілочного переводу;
Lп - загальна або практична довжина стрілочного переводу;
a0, b0, a, b - відстань від центра переводу О1 до відповідно: початку гостряків, математичного центру хрестовини, переднього стику рамної рейки, стику хвостової частини хрестовини;
f0, f – відстань до граничного стовпчика від математичного центра хрестовини та центра переводу О1.
2.3 Розрахунок елементів стрілки
При розрахунках визначаються числові значення основних параметрів криволінійного гостряка та довжина рамної рейки.
2.3.1 Визначення основних параметрів криволінійного гостряка
Метою розрахунку є визначення числових значень параметрів Rг, bп, b, l0. Розрахунок ведеться з використанням силового засобу.
При вході на стрілку колесо вдаряється в гостряк, який веде на бокову колію. При цьому виникає надлишок кінетичної енергії (ефект удару). Допустиме значення ефекту удару в гостряк нормується величиною W0 = 0,225 м/с.
Після удару в гостряк здійснюється рух по криволінійному гостряку та далі по перевідній кривій. При цьому виникають центробіжні прискорення відповідно j0 і g0, які при Rп = Rг можна прийняти рівними: j0 = g0 = 0,3 ÷ 0.4 м/с2.
При відомій швидкості руху на бокову колію радіус гостряка визначається з виразу:
, (2.1)де Vб – допустима швидкість руху на бокову колію, Vб = 16 м/с.
Згідно формули 2.1 отримаємо:
.Початковий кут розраховується з тригонометричної функції:
, (2.2)де dmax – максимальний зазор між колесом та рамною рейкою, з яким воно підходить до гостряка, dmax = 36 мм.
Згідно формули 2.2 отримаємо:
.Далі визначається центральний кут j0 з виразу:
, (2.3)де l0 – довжина криволінійного гостряка, l0 = 14 м.
Згідно формули 2.3 отримаємо:
При відомих значеннях bп і j0 обчислюється загальний стрілочний кут b.
b = bп + j0 (2.4)
Згідно формули 2.4 отримаємо:
b = 0,4887˚ + 1,253345˚ = 1,742045˚.
2.3.2 Визначення довжини рамної рейки
Довжина рамної рейки lрр визначається як сума трьох її відрізків: переднього вильоту q (від вістря до переднього стику рамної рейки), проекції гостряка на напрямок рамної рейки l0' і заднього вильоту q1 (від кінця проекції гостряка до заднього стику рамної рейки):
lрр = q + l0’ + q1 . (2.5)
Передній виліт рамної рейки визначається з умови:
, (2.6)де n1 - кількість прольотів між осями перевідних брусів , n1 = 7;
a - проміжний проліт, a = 550 мм;
c - стиковий проліт, с = 420 мм;
Δ - стиковий зазор,Δ = 8 мм;
e - випередження вістря гостряка за вісь першого флюгарочного бруса, e = 41 мм.
Згідно формули 2.6 отримаємо:
Проекція гостряка l0 визначається з виразу:
l0' = Rг (sinb - sinbп) . (2.7)
Згідно формули 2.7 отримаємо:
.Задній виліт визначається з виразу:
q1= n2 × a+c, (2.8)
де n2 = 3 прольотів.
Згідно формули 2.8 отримаємо:
.