де V – обсяг роботи, який виражений в одиницях вимірника та прийнятий в технічних нормах часу (км, м, ланка і т.д.),
Нм – технічна норма часу роботи на вимірник, маш.-хв,
Визначимо час, необхідний для розгортання робіт
Для визначення інтервалу часу
Розрахунок довжини ділянки, зайнятої бригадою по розболчуванню стиків, виконується в наступній послідовності. Насамперед знаходиться склад бригади. Для цього розраховується обсяг роботи з розболчування на ділянці довжиною 1900 м з урахуванням, що в кожному стику колії знаходиться вісім болтів:
Оскільки бригада працює в одному темпі з машиною ЩОМ, час розболчування стиків буде дорівнювати часу очищення баласту
Кількісний склад бригади по розболчуванню стиків визначимо з рівняння :
Підставимо значення в формулу (18) і отримаємо:
Склад бригади 14 чол., з яких 12 працюють з електрогаєчними ключами, а двоє обслуговують пересувні електростанції.
Знаючи склад бригади, знайдемо довжину ділянки, яку вона займає в процесі роботи:
Розрахунок виконаний з умови, що на стику колії одночасно можуть працювати чотири чоловіка.
Довжина ділянки, на якій необхідно розболчувати стики для того, щоб було можливо приступити до розбирання колії, дорівнює:
При підрахунку
Визначимо інтервал часу
Час роботи ведучої машини, якою у даному випадку є колієукладач, знайдемо з формули (17):
Час згортання робіт визначимо з формули :
де
Для обчислення часу
Визначимо довжину ділянок, які займають бригади монтерів колії.
Кількісний склад бригади по постановці накладок i зболчуванню стиків обчислюється з урахуванням того, що темп її роботи такий, як i укладального крана. Тоді
У такому складі бригада під час роботи займає ділянку довжиною 25 м.
Бригада з рихтування колії звичайно працює на ділянці довжиною 50 м.
Інтервал часу
Прийнявши значення
Знайдемо необхідну тривалість «вікна»
3.2 Розрахунок тривалості оптимального «вікна»
Оптимальна тривалість «вікна» визначається з формули
де tр – сумарний час на розгортання і згортання робіт;
С1 – вартість поїздо-години простою вантажного поїзда;
С2 – вартість години роботи комплекту колійних машин і механізмів, які зайняті на основних роботах;
tсл – час проходження робочих поїздів від виробничої бази до місця робіт і назад;
К – коефіцієнт, що залежить від щільності руху поїздів і який при наявності резервів у графіку руху повинен бути більше одиниці.
Вартість поїздо-години простою поїзда визначається за формулами:
- при тепловозній тязі:
де Qбp– маса поїзда брутто, т.
Вартість години роботи комплекту колійних машин і механізмів, що зайняті на основних роботах можна знайти з формули:
де См-з; – вартість машино-зміни кожної машини;
Тзм = 8 год. - тривалість зміни.
Час проходження робочих поїздів від виробничої бази до місця робіт і назад знайдемо з виразу
де L – розгорнута довжина ділянки ремонту колії, при двоколійній – L=0,5 A, км;
LБ – відстань від бази КМС до початку ділянки робіт, км;
Vхд – швидкість господарчих поїздів на ділянці, Vхд= 40… 50 км/год.
Коефіцієнт, що залежить від щільності руху поїздів, дорівнює :
- для двоколійного перегону:
де Iср – середній інтервал між поїздами одного напрямку при нормальному русі;
Іmin – мінімальний інтервал побіжного проходження, приймається 12 хв. при напівавтоблокуванні;
Тпер – період пари поїздів при одноколійному графіку руху на закритому перегоні;
Період пари поїздів при обмежуючому перегоні Тоб дорівнює:
де tn, tнn – час ходу в парному і непарному напрямках на обмежуючому перегоні, що визначають тяговими розрахунками (у курсовому проекті можна при розрахунку приймати tn, tнn = 0,2… 0,6 год.);
4. СКЛАДАННЯ ВІДОМОСТІ ВИТРАТ ПРАЦІ