Обґрунтування шляхів та методів удосконалення системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств
План
1. Вдосконалення діяльності судноплавної компанії, як основного суб’єкта системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств
2. Моделювання стратегії поведінки судноплавної компанії на локальному фрахтовому ринку при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
3. Визначення основних показників оцінки ефективності функціонування системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств
4. Шляхи та методи вдосконалення діяльності транспорту та системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств
Висновки
Література
1. Вдосконалення діяльності судноплавної компанії як основного суб’єкта системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств
За сучасних економічних умов перед підприємствами водного транспорту постає складне завдання – зберегти обсяги міжнародних перевезень на такому рівні, який задовольнив би потреби зовнішньої торгівлі і фрахтової незалежності держави і забезпечити фінансову стійкість і самоокупність за умови майже повної відсутності державної підтримки. За таких умов від керівництва судноплавних компаній вимагаються чіткі й обґрунтовані стратегічні і тактичні рішення, що забезпечуватимуть подальший розвиток перевезень та підвищення їх ефективності.
Стратегія судноплавної компанії – це взаємопов’язаний комплекс довгострокових заходів, спрямованих на досягнення обґрунтованих цілей укріплення потужності, підвищення ефективності та дієздатності порівняно з конкурентами. За суттю, це правила, рекомендації для прийняття рішень, котрими керується компанія у своїй діяльності. Стратегію розвитку судноплавної компанії визначає сукупність перспективних узгоджених цілей і шляхів їх досягнення. Успішність стратегії визначається відповідністю можливостям і тенденціям ринку, потенціалом самої організації. Основними показниками, що визначають значення й правильність стратегії є ефективність розвитку судноплавної компанії і максимальне задоволення попиту на перевезення вантажів.
Інший чинник, який необхідно враховувати при формуванні стратегії – це інтенсифікація процесів, що, у даному разі, передбачає впровадження системи економії ресурсів і більш повного використання потужностей судноплавної компанії. При цьому, інтереси всіх підприємств, що обслуговують перевізний процес, мають бути збалансовані. Кінцевий результат реалізації успішної стратегії характеризується обсягом, часом доставки товарів, інтенсивністю використання флоту та перевантажувальних комплексів, рівнем технологічних процесів, якістю роботи, прибутком та вигодою споживачів. Оцінка кінцевих результатів повинна ґрунтуватися на максимізації освоєння вантажопотоків при оптимальному рівні інтегрального ефекту.
Одним із найважливіших напрямів розвитку судноплавної компанії та вдосконалення системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств має бути підвищення техніко-економічного рівня флоту, що є базовим критерієм оптимального освоєння проектної потужності судноплавної компанії і головною умовою зростання економічної ефективності за будь-якої конкуренції. Необхідність постійної підтримки та підвищення техніко-економічного рівня судноплавної компанії, своєю чергою, обумовлена загостренням конкурентної боротьби та ставить ефективність діяльності в пряму залежність від роботи маркетингового та дослідницького апарату.
Кінцевим результатом реалізації стратегії діяльності судноплавної компанії є максимальне задоволення потреб у морських перевезеннях вантажів та досягнення такого рівня ефективності, що забезпечував би самоокупність та самофінансування на рівні компанії, а також економічний ефект на рівні галузі та економіки в цілому.
При розробці стратегії необхідно враховувати спеціалізацію судноплавної компанії та концепцію формування її провізної спроможності. Виділяють три основні форми спеціалізації суден і судноплавних компаній: за родом перевезення вантажів, за способом перевезення та за регіонами перевезення [22, 51]. Стратегія компанії повинна відповідати її спеціалізації і розроблятися з урахуванням ситуації та тенденцій на фрахтовому ринку, державної політики щодо розвитку морського транспорту України в цілому.
На жаль, в Україні ще багато транспортних підприємств, у тому числі морського транспорту, що змушені основною ціллю своєї стратегії обирати збереження економічного статусу, а не планомірний розвиток і збільшення обсягів зовнішньоекономічної діяльності. Такий тип економічної стратегії передбачає максимізацію зусиль щодо підтримки фінансової стійкості та виробничих потужностей підприємства та запобігання його банкрутству. Наведений тип стратегії притаманний ВАТ “Українське Дунайське пароплавство.
Другий тип економічної стратегії передбачає спрямування зусиль підприємства на створення умов самоокупності та самофінансування, забезпечення конкурентоспроможного стану на ринку шляхом підтримки техніко-економічного рівня судноплавної компанії.
При третьому типі економічної стратегії судноплавної компанії основними цілями її розвитку є досягнення транспортної незалежності у зовнішньоторговельних операціях, збільшення обсягів валютної виручки, накопичення власних джерел фінансування, максимізація прибутків. У розвинутих ринкових умовах такий тип економічної стратегії є найбільш поширеним.
Останній, четвертий тип економічної стратегії дає можливість за необхідності знижувати норму прибутку, що забезпечується високим потенціалом провізної спроможності та значною масою прибутку. Такий тип стратегії можуть використовувати найкрупніші судноплавні компанії, що мають значні резерви транспортної потужності.
Кінцевий результат діяльності судноплавної компанії, ефективність її функціонування та інтенсивність використання ресурсів обумовлюється впливом багатьох факторів. Серед них найголовніші: структура регіонального виробництва, планово-маркетингові фактори розвитку, форми взаємодії виробничих підсистем та споживачів, умови фрахтового ринку, рівень конкуренції на ринку, спеціалізація судноплавної компанії, матеріально-технічна база компанії, система та рівень менеджменту в компанії.
Важливим завданням формування стратегії діяльності та розвитку судноплавної компанії є концентрація економічних ресурсів, що забезпечить збалансованість інтересів і пропорційність розвитку. Саме на цій основі повинна підвищуватись ефективність господарської діяльності судноплавної компанії й ефективність роботи споживачів послуг судноплавної компанії.
Реальна економічна ситуація, особливо в процесі сучасного періоду реформування господарчої системи України, визначає першочергові завдання посилення стійкості функціонування підприємств морського транспорту, що, відповідно, необхідно враховувати при прийнятті стратегічних рішень щодо подальшого розвитку судноплавної компанії. Актуальною є проблема науково-методичного забезпечення перспективного конкурентоспроможного розвитку як транспортних компаній, так і флоту в цілому. Стратегія судноплавної компанії обов'язково повинна враховувати взаємозв'язок із структурними підрозділами системи перевезення: флот – порти – інші види транспорту – клієнтура.
Кінцеві цілі соціально-економічного розвитку судноплавної компанії і стратегічні завдання функціонування всіх підрозділів системи транспортного обслуговування висувають особливі вимоги до вибору механізму управління кінцевими результатами, основними з яких є: маса й норма прибутку; час і якість доставки вантажів; оптимальність використання транспортних потужностей; продуктивність ресурсів; ефективність розвитку; рівень платоспроможності; інвестиційні можливості.
Будь-яке рішення щодо вибору стратегії судноплавної компанії – це комплекс заходів та тактичних кроків щодо встановлення цін на перевезення, розрахунок обсягів перевезень, планування обсягів капітальних вкладень у нові потужності. При формуванні стратегії необхідно враховувати, що прийняття рішень стосовно будь-яких заходів, перерахованих вище, викликає відповідну реакцію конкурентів і формування з їх боку відповідної поведінки.
Однією з основних передумов розвитку та підвищення ефективності судноплавної компанії є формування її маркетингової стратегії. Діяльність судноплавних компаній орієнтована на міжнародний ринок, але, не зважаючи на це, маркетингова стратегія повинна бути однією з умов становлення та збереження стійких позицій саме на регіональному фрахтовому ринку. Ускладнення вибору маркетингової стратегії на міжнародному фрахтовому ринку обумовлюється специфікою судноплавної політики окремих морських держав, а також відмінністю в прагненні за будь-яких умов забезпечити національні пріоритети. У цьому процесі негативним фактором є невизначеність правової і політичної ситуації у морських державах, а також невідповідність діючих технологій та методів доставки товарів національними видами транспорту міжнародним конвенціям.
Маркетингова стратегія судноплавної компанії повинна формуватися з урахуванням результатів аналізу та вивчення середовища регіонального міжнародного судноплавного маркетингу. Послідовність формування маркетингової стратегії судноплавної компанії наведена в дод. Р.
Першим етапом є вивчення середовища міжнародного судноплавства в конкретному регіоні, що передбачає, насамперед, вивчення конкуруючих судноплавних компаній і основних міжнародних вантажопотоків.
На підставі аналізу середовища міжнародного судноплавства необхідно обґрунтувати необхідність та доцільність розширення напрямів діяльності судноплавної компанії або вибору нових напрямів. На даному етапі необхідно, насамперед, оцінити рентабельність витрат підприємства, доступність капітальних вкладень.