Чорноморсько-Азовський морський басейн охоплює частину Україну, Північний Кавказ та Закавказзя. Він є закритим басейном і тільки через проливи Босфор та Дарданелли та інші моря (Мраморне, Егейське, Середземне) має вихід до Атлантичного океану, а через Суецький канал – І до Індійського океану.Великі бухти – Новоросійська, Севастопільська та Геленджикська.
Його найбільший портом є Одеса.
Загальна його характеристика.
Порт розміщений на узбережжі Чорного моря у північно-західній частині Одеського залива на штучно освіченій території площею 109.5 га (координати 46'32" північної широти, 30'54" західної довготи). Загальна довжина причальної лінії 7100 м. Робота порту не залежить від часу року та погодних умов. Внутрішня акваторія захищена системою волноломів.
Порт приймає на внутрішню акваторію судна довжиною до 240 м та осадкою до 11.5 м. Є безпечна стоянка суден на зовнішньому рейді.
Одеський порт має сім комплексів для переробки сухих вантажів, пасажирський, нафтовий та контейнерний термінали, що дозволяє переробляти у порту понад 14 млн. тон сухих вантажів і понад 24 млн. тон нафтопродуктів.
Пропускна спроможність пасажирського комплексу понад 4 млн. людей у рік. Доставка та відправлення вантажів виробляється залізницею, автомобільним та морським (річковим) транспортом.
Вхід, вихід та перешвартовка суден здійснюються цілодобово з допомогою лоцманської служби, технічні засоби якої дозволяють проводити судна в умовах обмеженої видимості.
На Азовському морі найбільшим портом є Маріуполь, який спеціалізується на відправленні донецького кам`яного вугля та прийомі чіатурської марганцевої руди із Поті, агломерата із Керчі, залізної руди із Миколаїва та Херсона ат інших вантажів. Також перевезення вантажів по Азовському морю здійснюються через порти Ростов-на-Дону, Бердянськ, Ейськ, Таганрог.
Балтійський морськой басейн охоплює обширне внутріматерикове море, що глибоко врізається в північну та середню Європу. Через проливи Ересунн, Великий та Малий Бельт, Каттегат, Скагеррак, а також Кинський канал Балтійське море має вихід в Атлантичний океан. За допомогою системи штучних каналів (Беломорсько-Балтійського, Волго-Балтійського та інших), а також річок та озер Балтійське море зв`язане з Білим, Баренцевим, Чорним і Каспійським морями.
Крупними портами в Балтійському морі є Санкт – Петербург, Калінінград та Литовські порти, що не входять до СНД.
Основним портом басейну є Санкт-Петербург, який знаходиться в уст`ї Ниви і пов`язаний з морем спеціальним судоходним каналом. В останні роки додаткового розвитку отримав і Калінінград (зерно та риба).
В Балтійському басейні виконується великий обсяг пасажирських перевезень. Санкт – Петербург зв`язан морськими міжнародними пасажирськими лініями з Нью-Йорком, Гаваною, Монреалем. Між Санкт – Петербургом та Стокгольмом, Таліном та Хельсинки діють автомобільно-пасажирські морські пароми.
Північний морський басейн
Самий крупний порт басейну – Мурманск. Він розташован на Східному березі Кольського заливу; акваторія порту знаходиться в 46 км. від відкритого моря. Порт не замерзає цілий рік. В Мурманску базується ледокольний флот, який обслуговує Північний морський шлях.
Крупним портом в Білому морі є Архангельск. Він розташован в уст`ї Північної Двіни, він спеціалізований на відвантаженні лісу та лісоматеріалів.
Через порти Північного морського басейну Російська Федерація здійснює торгові зв`язки із країнами Північної та Західної Європи. Обсяг перевезень на експорт в цих портах перебільшує 40%.
Розглянемо більш детально морський порт Вітіно.
Морський порт Вітіно створений в результаті реалізації проекту з будівництва нового портового термінального комплексу для обслуговування крупнотоннажных танкерів з використанням виробничих потужностей Біломорської нафтобази, розташованої на південно-західному березі Кандалакшської затоки Білого моря за рахунок фінансування з позабюджетних джерел.
Спеціалізується порт на збереженні і перевантаженні (перевалці) таких нафтопродуктів як мазут, дизельне паливо. Він є єдиним портом на Білому морі, що перевалює сиру нафту. Має зв'язок з Центральною частиною Росії, Чорним, Каспійським, Азовським, Балтійської морями як зовнішніми, так і внутрішніми водяними шляхами.
На акваторії морського порту Вітіно розташовано чотири причали, один із яких є глибоководним, для прийому морських танкерів, три причали для прийому судів типу "нафторудовіз". Один із причалів використовується для стоянки судів портового флоту. Підхід до причалів з моря забезпечений по каналі довжиною 18 миль із глибинами не менш 12,5 метрів (щонайнижчий теоритический рівень) при висоті припливів, що складає до 3 метрів. Канал обладнаний п'ятьма парами берегових навігаційних створів і одним навігаційним знаком кругового огляду. Плавучі застережливі знаки у виді 42 буїв обгороджують навігаційні небезпеки і крайки каналу, глибини на який, а також на акваторії порту, контролюються шляхом виконання систематичних комплексних гідрографічних робіт.
Морський порт Вітіно зв'язаний водяними магістралями з важливими постачальниками нафтопродуктів. Найбільш вигідними для побудови транспортної схеми є:
· "Ярославнефтеоргсинтез" - м. Ярославль
· "НОРСИ" - м. Нижній Новгород
· "Нижнекамский НПЗ" - м. Нижнекамск
· "Пермьнефтеоргсинтез" - м. Перм
· "Башнефтехимзаводы" - м. Уфа
· "Самарский вузол НПЗ" - м. Самара, м. Сизран
Дальносхідний морський басейн
Якщо більш детально розглянути морські порти Находка та Владивосток, як одні з найбільших портів, щоб уявити загальну картину морського транспорту ва цьому басейні, то можна дійти таких висновків: ця галузь хоч і в занепаді, але прибуток приносить.
В даний час порт в спромозі поставити у своїх причалів 20 судів одночасно й обробляти більш ніж 1500 крупнотоннажных судів за рік. У розпорядженні порту сучасні портальні крани грузопод`емностью до 100 тонн, автомобільні крани грузоподьемностью до 50 тонн, авто- иэлектропогрузчики різної грузоподьемности, трейлери і ролтрейлеры для перевезення генеральних вантажів і контейнерів міжнародного стандарту, мостові перевантажувачі з довжиною прольоту 50 метрів і грузоподьемностью 20 тонн, зернові пневмоперевантажники й інші перевантажувальні машини, що обладнані захвачувальними пристроями для перевантаження вантажів у стосах, рулонах, мішках, бочках, палетах, контейнерах. Для прегрузки великовагових вантажів використовуються плавучі екрани грузопід`емностю до 300 тонн.
Розгалужена мережа внутрішньопортових і під`їзних залізничих шляхів забезпечує безперебійне виробництво вантажно-розвантажувальних робіт. Усі причали универсальні, тому можуть переробляти різну номенклатуру вантажів у залежності від різномаїття коньюктури ринку. Порт перевантажує експортні й імпортні вантажі: прокат чорних металів, алюміній, зерно, хімікати, вугілля, устаткування, виробничі і інші вантажі.
Все зростаючий вантажопотік жадає від порту збільшення своїх потужностей. У цьому зв'язку порт проводить реконструкцію багатьох причалів з виносом причальної стінки на 50 метрів у море. Це дозволить значно збільшити складські площі і приймати суду з осіданням до 13 метрів. На причалі N10 уже закінчена реконструкція, у результаті якої зріс обсяг експортно-імпортних вантажів відкритого збереження.
Владивостокський Морський Торговий Порт відіграє найважливішу роль у міжнародному і прибережному морському перевезеннях на Російському Далекому Сході.
Порт розташований на березі незамерзаючої бухти Золотий Ріг з координатами 43°07' С.Ш. і 131°53' В.Д. Різниця в часі +9 годин від Гринвіча.
Глибина на підходах до порту 20-30 метрів. Підхід судів контролюється Владивостокським Радіолокаційним Центром. Позивний "Владивосток - Порт Контроль" на 67 каналі УКВ.
Порт має 17 причалів загальною довжиною 4200 метрів. Два з них здатні приймати круїзні пасажирські судна. Діючий сучасний контейнерний термінал забезпечує швидку доставку вантажів у Північно-Східний регіон Росії, країни Південно-Східної Азії і Західне узбережжя США. Його довжина - 303 метра, пропускна здатність - 70 тис. контейнерів міжнародного стандарту на рік. На інших причалах переробляються різні вантажі.
Порт спеціалізується на переробці генеральних вантажів, включаючи контейнери, насипних, навалювальних, а також лісових вантажів. Оскільки в порту немає зернового елеватора, зерно та інші насипні вантажі перевантажуються по прямому варіанту.
У районі 6-го причалу діє установка по упакуванню насипних вантажів у bіg-bag продуктивністю 60 тонн у годину.
Порт також має в розпорядженні рефрижераторний склад єм
Площа покритих складів порту 54100 кв.метрів. Відкриті площі збереження - 71700 кв.метрів. Зручне географічне положення, порівняно розвита транспортна інфраструктура, сприятливі природні умови визначають конкурентноздатність порту Владивосток по перевалці транзитних вантажів з Китаю. У власності Порта - два пасажирських термінали в центрі міста: для прийому океанських лайнерів і місцевих пасажирських судів.
Порт розвиває і підтримує побратимські зв'язки з портами Такома (США), Ниигата і Фусики-Тояма (Японія), Далянь (Китай).
Каспійський морський басейн
На Каспійському морі успішно діє (з 1962 року) морська залізнична паромна переправа Баку – Красноводськ.
Найбільший порт на Каспійському морі – Бакинський, розташований на Апширонському пів-острові. Він має глибоководну гавань, взимку не замерзає. Через цей порт здійснюється торгівля з Іраном. Другим по значенню є Астраханський порт, який водночас є і річковим портом. Через мілководдя завантаження-розвантаження суден в цьому порту часто здійснюється на рейді. Важливими портами Каспійського моря є також Красноводськ, Махочкала, Шевченко.
5. Проблеми і перспективи розвитку і розміщення морського транспорту країн СНД