Розрахунок дистанції колії (стр. 2 из 4)
Схема наведена далі після розрахунків.
Перш за все знаходимо суму приведених довжин станцій та перегонів
напрямок Д-Е. В даному випадку це три станції: Д, д1, Е та два перегони: Д-д1 та д1-Е:
(1)Даний напрямок - двохколійний і приведені довжини ділянок мають бути у межах від 22 до 30км. Отже кількість відділків можна визначити з умови - (1)
Почнемо зі станції Д. Її приведена довжина складає 13,6км, це менше ніж 22,917 км, але враховуючи, що це вузлова станція то обмежуємо границі першого відділку ПД1 границями станції Д. Далі йде перегін Д-д1, приведена довжина перегону - 20,038км - цього замало для однієї ділянки, тож включаємо до ПД2 крім перегону Д-д1 ще станцію д1,що разом складає 25,363км приведеної довжини. Для третьої ділянки ПД3 залишаються перегін д1-Е та станція Е з сумарною приведеною довжиною 29,788 км., напрямок Д-В:
Схему напрямку Д-В показано на рис.3Сума приведених довжин перегону Д-в7, станції в7, та перегону в6-в7 складає:
Далі розрахунки аналогічні попереднім:
Приймаємо три ділянки з середньою приведеною довжиною 26,479км. Станція Д увійшла до ділянки ПД1, тож починаємо визначати границі ділянки ПД4 з перегону Д-в7. Його приведена довжина складає 32,288км,що перевищує середню на напрямку довжину. Тож границя між відділками ПД4 та ПД5 буде знаходитись в межах перегону. В першому наближенні приймемо, що приведена довжина ділянки ПД4 дорівнює середній на напрямку-26,479км. Оскільки ця ділянка повністю знаходиться в межах двохколійного перегону, то його границя буде знаходитись на відстані - 26,479/1,75=15,13км від границі станції Д, і на відстані 15,13+1=16,13км від осі станції Д. Але відстань від границі між ділянками до осі найближчої станції має складати ціле число кілометрів. Тому приймаємо, що відстань від границі між ділянками ПД4 та ПД5 до осі станції Д складає 17км. При цьому довжина перегону межах ділянки ПД4 збільшиться на 17-16,13=0,87км, і буде складати 15,13+0,87=16км,що дорівнює
км приведеної довжини.Якщо від приведеної довжини перегону Д-в7 - 32,288 відняти приведену довжину ділянки ПД4 - 28км то отримаємо 4,288км - приведену довжину тієї частини перегону, що залишилась поза межами ділянки ПД4. Разом з приведеною довжиною ділянки в7 це складає 4,288+5,325=9,613км. До середньої на напрямку приведеної довжини ділянки потрібно ще 26,479-9,613=16,866км, що дорівнює
перегону в7-в6. Уточнимо цю величину: 
Маємо границю між ділянками ПД-5 та ПД-6 на відстані 10,45 км від границі станції в7 та 11км від її осі. Протяжність перегону в7-в6 в межах відділку ПД-5 складає 10,45км, що відповідає 18,288км приведеної довжини. Поза межами ділянки ПД-5 залишається 23,9-10,45=13,45км перегону, що відповідає 13,45·1,75=23,538км приведеної довжини. Ці 13,45 км включаємо до останнього на цьому напрямку ділянки ПД-6.
Напрямок Д - Г:
(1)Даний напрямок - одноколійний і приведені довжини ділянок мають бути у межах від 20 до 25км. Отже кількість відділків можна визначити з умови - (1)
Отже ПД-8 та ПД-7займають по 25 км. приведеної довжини. Схеми розбивки дистанції на відділки наведені далі.
Напрямок Д-Ж:
(1)Даний напрямок - одноколійний і приведені довжини ділянок мають бути у межах від 20 до 25км. Отже кількість відділків можна визначити з умови - (1)
Отже ПД-9 та ПД-10 займають по 20 км. приведеної довжини.
3. Визначення класу дистанції колії
Обсяг робіт, що виконується дистанцією колії, характеризується її класом, що визначається за бальною системою. Співвідношення між кількістю балів та класом дистанції наведено в таблиці 2 [1]. Бали розраховуються у відповідності з даними, наведеними в таблиці 3 [1].
Середня вантажонапруженість,
, млн. т км / км брутто за рік визначається за формулою: 
, (3.1)де
- вантажонапруженість ділянок дільниці залізниці (згідно до Завдання), млн т км / км брутто за рік;L - протяжність відповідних ділянок в межах дистанції колії, км. (відстані від осі станції В до границь дистанції по всіх напрямках Підставляємо ці значення в формулу (3.1) та отримуємо середню вантажонапруженість по дистанції:
млн. т. км брутто/км за рікЗгідно до першого пункту таблиці 3 [1], при середній вантажонапруженості 41,261 млн. т км/км за рік, на 1 км приведеної довжини дистанції (без урахування приведеної довжини штучних споруд та додаткових 25 км на кожну позакласну і сортувальну станцію І класу) нараховується 1,80 балів.
Разом це складає:
балів.Частка навантаження сипучих вантажів, згідно до Завдання, складає 20%, тож ми вводимо коефіцієнт 1,2. Остаточна кількість балів:
балів.Далі, згідно до Завдання, на дільниці залізниці ми маємо 30% кривих ділянок колії із радіусом 800 м. Оскільки радіус значний, ми не вводимо коефіцієнтів.
Швидкість руху пасажирських поїздів, згідно до Завдання, складає 120 км/год. Це означає, що відповідно до пункту 3 таблиці, за 1 км розгорнутої довжини головних колії нараховується 0,15 балів.
Розгорнуту довжину головних колій визначаємо зі схем.
Напрямок: Д-Е
Напрямок: В-Д
Напрямок: Г-Д
Напрямок: Д-Ж
Таким чином, кількість балів за рахунок швидкості пасажирських поїздів складає:
балів.Далі, згідно до пункту 6 таблиці, за 100 м довжини мостів та шляхопроводів нараховується 1,80 балів, а за 100 м довжини труб - 0,50 балів. В нашому випадку сума балів за рахунок штучних споруд складатиме:
балівСтанції, що позначені на схемі дільниці залізниці великими літерами (в
межах нашої дистанції - Д і Е), є вантажними станціями І та ІІ класу, а станції що позначені маленькими літерами з індексами (д1, д2, в7 і г2) - роз’їздами. За ці станції, згідно до пункту 8 таблиці 3, нараховується
10 +10 + 5 + 5 + 5 + 5 = 40 балів.
Загальна сума балів складає
536,002 +31,935+39,6+40 = 647,537 балів.
Згідно до таблиці 2, дистанція колії належить до ІІ класу.
4. Розрахунок чисельності монтерів дистанції колії
Норми витрат робочої сили на поточне утримання колії складені в залежності від вантажонапруженості і швидкостей руху поїздів для найбільш розповсюдженої конструкції колії: рейки типу Р65, баласт щебеневий, довжина рейок 25 м і плітей безстикової колії до 900 м, шпали дерев'яні і залізобетонні. Для всіх інших конструкцій колії і умов експлуатації розроблені коефіцієнти, які приведені в таблиці Д4 [1] "Поправочні коефіцієнти до норм витрат робочої сили на поточне утримання колії" Розрахунок чисельності монтерів колії по нормах витрат робочої сили кожної ділянки (лінійного відділення, відділку, кілометра) виконується окремо для головних та приймально-відправних, інших станційних колій і стрілочних переводів. Розрахунок для головних колій виконується із залежності від вантажонапруженості, швидкостей руху поїздів та розгорнутою довжини по таблиці Д1, для інших станційних колій на основі норм таблиці Д2 в залежності віл типу верхньої будови колії і розгорнутої довжини колії. Для стрілочних переводів розрахунок виконується по нормах таблиці ДЗ в залежності від встановлених швидкостей руху поїздів, типу, марки і вантажонапруженості. Чисельність монтерів колії для утримання головних і приймально відправних колій, Чгол, та інших станційних колій, Чст, визначається за формулами
де
- норма витрат робочої сили для даної конструкції колії, вантажонапруженості і швидкості руху поїздів і-ої ділянки, люд. на рік на 1 км розгорнутої довжини колії;