Для полегшення виявлення несправностей в ходових частинах вагонів ремонтні колії РЕД повинні мати оглядові канави. При огляді вагони освітлюють знизу прожекторами, встановленими в нішах оглядової канави. У разі необхідності можливе використання переносних ламп з підключенням в розетки, що змонтовані в канаві. Для усунення обмерзання в зимовий період ходові частини вагонів, що поступають у РЕД, обдувають струменем гарячого повітря.
Висота будови РЕД при виконанні поточного відчіпного ремонту, пов’язаного з підніманням вагонів і обладнанням депо мостовим краном вантажопідйомністю 10 т, приймається 10,8 м до низу конструкції перекриття. План РЕД на чотири колії з поставленням состава на одну колію показаний на рисунку 4.1.
До ремонтно-екіпірувальних виробничих дільниць, які організують в РЕД, відносять відділення: ремонту електрообладнання, слюсарно-механічне, інструментальне, столярно-скляне, малярне, ремонту холодильного устаткування і радіоапаратури, фільтромийне, ремонту лужних акумуляторних батарей, ковальсько-зварювальне та жестяницьке, а також комірчини білизни, пральні та ін.
I – дільниця екіпірування вагонів; II – те ж поточного відчіпного ремонту вагонів;
1 – ковальсько-зварювальне і жерстяницьке відділення; 2 – комора запасних частин;
3 – слюсарно-механічне відділення; 4 – інструментально-роздавальне; 5 – столярно-склярське і малярське відділення; 6 – відділення з ремонту радіоапаратури, холодильних установок і установок для кондиціонування повітря; 7 – відділення з ремонту фільтрів; 8, 9, 10 – відділення електродільниці; 11 – приміщення для приймання і розбирання використаної білизни; 12 – пральня; 13 – приміщення для сушіння білизни;
14 – приміщення добору, фасування і ремонту білизни; 15 і 16 – комора і роздавальна готової білизни і постільних речей; 17 – приміщення для позбавлення пилу, просочення і відбілювання постільних речей; 18 – приміщення для обробки білизни в камері;
19 – комора чистих килимів і твердого інвентарю; 20, 21 – кімнати для екіпірувальних і ремонтних бригад; 22 – відділення для ремонту опалення і водопостачання; 23 – компресорна; 24 –база обслуговування вагонів-ресторанів; 25 – підвальне приміщення для продуктів; 26 – висока платформа; 27 – оглядова канава
Рисунок 6.1 - План РЕД на чотири колії з поставленням состава на одну колію
Схема ПТС з послідовним розташуванням ремонтно-екіпірувальних пристроїв та парків показана на рисунку 6.2.
1 – парк відправлення; 2 – ділянка для зарядки акумуляторів; 3 – пральня; 4 – вагономийна машина; 5 – ремонтно-екіпірувальний парк; 6 – майстерні і службово-побутові приміщення; 7 – оглядові канави; 8 – парк відстою резервних вагонів; 9 – база спорядження вагонів-ресторанів; 10 – локомотивне господарство; 11 – ангар для дезінфекції вагонів; 12 – вагоноремонтне депо; 13 – парк приймання; 14 – парк відстою локомотивів
Рисунок 6.2 - Схема ПТС з послідовним розташуванням ремонтно-екіпірувальних пристроїв та парків
7. Організація підготовки пасажирських составів у рейс та їх ТО на шляху прямування
Технологічний процес підготовки пасажирських составів у рейс в пунктах формування та оберту передбачає організацію огляду, поточного ремонту та екіпірування.
Технологічний процес підготовки пасажирського поїзда в рейс на технічній станції, що має крите РЕД, показаний у таблиці 7.1. При цьому передбачено виконання в РЕД усіх робіт по: огляду та ремонту состава; внутрішньому прибиранню та обмиванню вагонів; забезпеченню состава водою та білизною; ремонту та зарядженню акумуляторних батарей.
Таблиця 7.1 - Технологічний процес підготовки пасажирського поїзда в рейс на технічній станції, що має крите РЕД
Дільниця виробництва Перелік операцій | Виконавець | Працівників |
1 | 2 | 3 |
Парк прибуття | ||
Технічний огляд поїзда з “ходу” | Оглядач вагонів (ОВ) | 2 |
Вивантаження сміття та шлаку | Провідник | 1 |
Здача білизни з вагонів | Провідник | 1 |
Подавання состава в парк формування | - | 1 |
Парк формування | ||
Сухе прибирання состава | Провідник | 2 |
Технічний огляд: | ||
Ходових частин, ударно-тягових приладів, автогальм | ОВ, слюсар | 2 |
електрообладнання | ОВ по електрообладн. | 2 |
внутрішнього обладнання | ОВ по внутр. обладнан. | 2 |
Формування состава | - | |
Подавання состава на мийну дільницю | - | |
Вагономийна дільниця | ||
Проходження состава через вагономийну машину | Машиніст машини | 1 |
Подавання состава в РЕД | - | |
РЕД | ||
Технічний огляд і ремонт состава: | ||
ходових частин, ударно-тягових приладів, автогальм | ОВ, слюсар | 2 |
електрообладнання, холодильного устаткування | ОВ, слюсар-електрик | 2 |
внутрішнього обладнання | ОВ, слюсар по внутр. обладнанню, столяр | 5 |
огляд акумуляторних батарей | Слюсар по ак. батареям | 1 |
Перевірка виконаного ремонту | Майстер | 1 |
Внутрішнє миття вагонів | Мийниці | 2 |
Постачання состава водою | Робочий | 1 |
Постачання вагонів білизною | Водій електрокара | 1 |
Подача состава у парк відправлення | - | |
Парк відправлення | ||
Забезпечення вагонів вугіллям | Водій електрокара | 1 |
Здавання й приймання вагонів | Провідник | 1 |
Приймання состава начальником поїзда та постійно діючою комісією (ПДК) | ПДК | 1 |
Причеплення поїзного локомотива | - | |
Випробування автогальм від поїзного локомотива | ОВ | 2 |
Підпис старшого оглядача вагонів у книзі форми ВУ-14 |
Важливою задачею організації обслуговування пасажирських поїздів на шляху прямування є забезпечення безпеки руху і створення зручностей для пасажирів. Усі швидкі та пасажирські поїзди обслуговують поїзні бригади у складі начальника поїзда, поїзного електромеханіка та провідників.
В обов’язок начальника поїзда входить: забезпечення встановленого порядку в поїзді; керівництво бригадою провідників; обслуговування поїзного радіовузла; контроль і нагляд за правилами розміщення пасажирів; ведення обліку пасажирів поїзда; повідомлення пасажирів про пункти зупинки та часу зупинки поїзда.
Основним обов’язком поїзного електромеханіка є забезпечення безперервної роботи приладів електричного освітлення, примусової вентиляції і кондиціонування повітря у вагонах, що обладнані такими установками.
На шляху прямування провідники стежать за справним станом вагонів і особливо гальм та букс; утримують вагони у належній чистоті і порядку; забезпечують нормальну температуру повітря та своєчасно виконують вентилювання повітря.
При появі на шляху прямування несправностей вагонів, що потребують збільшеного ремонту, начальник поїзда телеграмою сповіщає про це найближче ПТО пасажирських вагонів з вказанням місця знаходження несправного вагона в поїзді, характеру ремонту й типу деталі, що необхідно відремонтувати або замінити.
На ПТО проміжних станцій вагони з несправностями, усунення яких потребує піднімання кузова, подають на спеціалізовані колії.
При розробці питань, що пов’язані з ТО пасажирських вагонів, слід ознайомитися з різними формами їх підготовки у рейс і ТО на шляху прямування за навчальною та спеціальною літературою [9-17]. При цьому необхідно керуватися нормативно-технічною документацією, а також практичним досвідом передових ЛВЧД та ВЧ. Крім того, організація ТО, що розробляється, повинна бути пов’язана з обраною схемою ПТС та пристроями вагонного господарства на неї.
Слід освітити питання організації поточного відчіпного ремонту , ЄТР та ТО перед початком літніх і зимових перевезень.
7.1 Основні вимоги до технологічного процесу підготовки составів у рейс
В основі технології підготовки пасажирських составів у рейс повинні бути покладені наступні основні положення:
впровадження механізації трудомістких робіт за рахунок широкого застосування конвеєрних, автоматичних і напівавтоматичних ліній, різних механізмів і пристосувань, пневматичного і електричного інструменту;
суворе виконання технології підготовки вагонів у рейс, безумовне додержання встановленої послідовності операцій і максимальна паралельність робіт;
створення запасу деталей та вузлів, що не зменшується, за рахунок відновлення у ремонтно-комплектувальній дільниці деталей, які вийшли із ладу та були зняті раніше з вагонів, а також деталей, які виготовлені або нові, які отримані на складі;
ремонт вагонів за способом змінювання несправних деталей та вузлів новими або раніше відремонтованими;
наявність необхідного запасу постільної білизни, інвентарю, котрий знімається відповідно до кількості поїздів, що обробляються;
раціональне розміщення обладнання, пристосувань і стелажів із забезпеченням суворої спеціалізації робочих місць;
укомплектування штату ремонтних і екіпірувальних бригад, постійне підвищення кваліфікації кадрів;
аціональний розподіл праці серед виконавців з урахуванням введення паралельності робіт, впровадження прогресивних методів (способів) праці, суміщення професій і матеріальний стимул, поопераційна спеціалізація;