Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку (стр. 4 из 9)

Вагонний парк залізниць ураховується у фізичних одиницях.

На підставі підсумкових величин таблиці 2.1, визначається робочий парк пасажирських вагонів за формулою:

, (4.2)

де N_в – загальне число вагонів, що знаходяться у поїздах (з таблиці 2.1);

α_пас– коефіцієнт, що ураховує резерв пасажирських вагонів, α_пас = 0,08…0,01.

ваг.

Інвентарний парк пасажирських вагонів визначається за формулою:

(4.3)

Де

– коефіцієнт, що ураховує вагони, які знаходяться у ремонті та очікуванні його,

=0,05;

– коефіцієнт, що ураховує наявність вагонів спеціального призначення,

=0,01…0,02.

ваг.

5. Розрахунок потреби в поїзних бригадах та чисельності робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів

Потреба в поїзних бригадах та чисельність робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів, розраховується окремо для кожної пари поїздів; отримані результати підсумовуються.

Визначаємо середню тривалість робочого часу, який припадає на одного провідника за рейс за формулою:

, (5.1)

де t₁ – час знаходження состава в пункті обороту, год.;

t₂ – середня норма часу на приймання й підготовку вагона у рейс в пункті формування перед відправленням поїзда, t₂=1,4год.;

t₃ – cередня норма часу на підготовку та здавання вагона по закінченні рейса у пункті формування состава, t₃=0,8год.

год.

Далі визначається число бригад, необхідне для обслуговування кожної пари поїздів

, (5.2)

де Д_к – число днів за календарем у поточному році;

Ф_н – річний номінальний фонд робочого часу, Ф_н =2020 год.

бригад.

бригади.

Отримані результати заносяться у таблицю 5.1.

Кількість начальників поїздів та поїзних електромеханіків приймається за розрахованим числом бригад.

Явочна чисельність провідників, що необхідні для обслуговування пари поїздів, які розраховуються, визначається за формулою

R_яв = N_бр r_с , (5.3)

де r_с – число провідників у составі (приймається по кількості вагонів у составі та нормі обслуговування вагонів провідниками).

чол.

Облікова чисельність робітників розраховується за формулою:

R_об = R_сп α_об, (5.4)

де α_об – коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до облікової, що ураховує не виходи на роботу по поважним причинам, α_об= 0,9…1,11.

чол.

Загальну кількість бригад і загальну чисельність провідників, начальників поїздів та поїзних електромеханіків у цілому по резерву провідників можна визначити шляхом підсумовування відповідних величин по усім парам поїздів, що розглядаються. Результати розрахунків зводяться до таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Результати розрахунків

Назва даних	Номери пар поїздів
Назва даних	1/2	3/4	5/6	177/178	179/180	181/182	183/184	разом
Тривалість робочого часу на одного провідника за рейс	35,14	3747	25,23	23,33	40,04	38,03	27,91	227,15
Число бригад, для обслуговування поїздів	6	7	5	2	4	3	3	30
Число начальників поїздів (ЛНП)	6	7	5	2	4	3	3	30
Число поїзних електромеханіків(ПЕМ)	6	7	5	2	4	3	3	30
Число провідників	84	98	70	32	64	48	48	444
Всього явочна чисельність	96	112	80	36	72	54	54	504
Облікова чисельність (ЛНП)	6	7	5	2	4	3	3	30
Облікова чисельність (ПЕМ)	6	7	5	2	4	3	3	30
Облікова чисельність провідників	92	108	77	35	70	53	53	488
Всього облікова чисельність	104	122	87	39	78	59	59	548

Явочна чисельність виробничих робочих у екіпірувальних бригадах пункту формування підраховується за трудомісткістю робіт на один розрахунковий состав (під розрахунковим приймають состав у 18 вагонів).

Тоді явочна чисельність робітників екіпірувальних бригад може бути підрахована за формулою:

(5.5)

де n_св, n_куп, n_пл – кількість вагонів, відповідно м’яких, купейних, плацкартних;

Н_баг.=1,7чол.-год – середня трудомісткість робіт екіпірувальників на багажному вагоні;

Н_почт.=2,4чол.-год – середня трудомісткість робіт екіпірувальників на поштовому вагоні;

Н_рест.=4,3чол.-год – середня трудомісткість робіт на вагоні-ресторані;

Н_св=8,4чол.-год. – середня трудомісткість на вагоні типу СВ або м’якому з урахуванням охорони та опалення до здавання провідникам;

Н_куп=7,6чол.-год. – теж саме на жорсткому купейному вагоні;

Н_пл.=6,8чол.-год. – теж саме на жорсткому плацкартному вагоні;

N_сост_. – середньорічна кількість пасажирських составів, що екіпіруються;

К_н – коефіцієнт, що ураховує виконання норм, К_н=1,1…1,2.

ваг.

прац.

Явочна чисельність робітників, що зайняті на поточному безвідчіпному ремонті, визначається за формулою:

(5.6)

де N_сос. – середньорічна кількість пасажирських составів, що обробляються;

Н_сос. – трудомісткість обробки одного розрахункового составу, Н_сос. = 19чол.-год.

прац.

Отримана кількість робітників по поточному безвідчіпному ремонту пасажирських составів розподіляється у відсотках та кількісному співвідношенню згідно таблиці 5.2.