Реферат з дисципліни «Основи безпеки дорожнього руху»
Тема:
Техніка користування органами керування автомобіля
Зміст
1. Основи керування
1.1 Робоче місце водія.
1.2. Основні органи керування, їх розміщення.
1.3. Вірна посадка водія в автомобілі, регулювання сидіння, ременів безпеки, дзеркал заднього виду.
1.4. Положення рук на рульовому колесі і ніг на педалях.
1.5. Огляд і оцінка дорожніх обставин перед початком руху.
1.6. Користування попереджувальними сигналами.
2. Прийоми керування автомобілем
2.1. Послідовність дій органами керування на початку руху, при збільшенні швидкості і гальмуванні.
2.2 Переключення передач у висхідному і нисхідному порядку та вмикання заднього ходу.
2.3. Прийоми керування рульовим колесом під час зміни напрямку руху обома руками, по черзі правою і лівою рукою, з перехопленням.
2.4. Робота на бокових секторах рульового колеса.
2.5. Техніка керування однією рукою.
2.6. Аналіз типових помилок водія під час зміни напрямку руху.
2.7. Прийоми керування гальмовою системою.
2.8. Повільне, термінове, переривчасте гальмування.
2.9. Дії водія при відмовах робочої гальмової системи.
2.10. Користування стоянковою гальмовою системою.
1. Основи керування
1.1 Робоче місце водія
Робочим місцем водія є кабіна автомобіля. Воно повинне відповідати санітарно-гігієнічним вимогам та забезпечувати умови для зручного користування органами керування і приладами контролю, освітлення та сигналізації; забезпечувати максимальну безпеку водія від травмування під час дорожньо-транспортної пригоди.
Велике значення при обладнанні кабіни чи салону має оглядовість дороги з робочого місця водія.
1.2 Основні органи керування, їх розміщення
Для того, щоб під час руху не відволікалась увага на відшукування органів керування, водій повинен знати і пам'ятати розташування кожного з них. Керування автомобілем водій здійснює за допомогою таких органів керування:
рульового колеса;
педалі зчеплення;
педалі регулювання подачі палива;
важеля перемикання передач.
Крім того, під час руху, водій повинен періодично оглядати контрольно-вимірювальні прилади, контрольні лампи, покажчики тиску масла, зарядки акумулятора, температури охолодної рідини, тиску повітря в гальмовій системі і т.ін.
1.3 Правильна посадка водія в автомобілі, регулювання сидіння, ременів безпеки, дзеркал заднього виду
Після посадки в кабіну автомобіля водієві слід відрегулювати положення сидіння та його спинки, дзеркала заднього виду, ремені безпеки. Сидіння треба відрегулювати так щоб:
ноги вільно вижимали педалі без згинання в колінах і витягування;
руки на рульовому колесі були злегка зігнуті в ліктях; спина знаходилась майже у вертикальному положенні.
Правильність посадки в кабіні можна визначити і за допомогою кутів між гомілкою і стегном (95°-138°), між корпусом і стегном (80°-100°).
Ці вимоги зручної посадки реалізуються так: переміщуючи сидіння вперед-назад (а) водій домагається того, щоб при натиснутій педалі зчеплення ліва нога залишалась злегка зігнутою в коліні. Після регулювання нахилу спинки сидіння (б) до неї повинна щільно прилягати спина водія.
Перевіряючи правильність посадки, водій вмикає важіль перемикання передач у максимально віддалене від нього положення вперед. При цьому не повинно бути нахилу корпуса і відриву його від спинки сидіння. Ліва рука повинна бути повністю випрямлена і вільно лежати на верхній частині рульового колеса (в). Якщо конструкцією передбачено регулювання важеля перемикання передач по висоті, слід цим скористатися. Підголовник встановлюють так, щоб при ударі в автомобіль ззаду не допустити переміщення голови назад. Верхня частина підголовника повинна знаходитися на рівні верхньої частини вуха водія (г) або упиратися в потилицю. Ремінь безпеки регулюють так, щоб під нього туго входила долоня правої руки на рівні грудей (д).
Якщо зазор під ременем більший, то застосування ременів втрачає свою ефективність.
При неправильній посадці водій стомлюється швидше. Якщо сидіння встановлене занадто близько до рульового колеса (а), керування автомобілем ускладнюється.
Якщо сидіння встановлене занадто далеко від рульового колеса (б) водій змушений підтягуватися вперед, тримаючись за кермо. Спина при цьому втрачає опору, м'язи її постійно напружені, що призводить до швидкого стомлювання. При перевищенні нахилу спинки сидіння назад (в) перенапружуються м'язи рук і шиї та нижня частина хребта водія. Водночас через відсутність достатньої опори для тулуба перевантажуються м'язи ніг та спини.
Для безпечної їзди водієві потрібна достатня оглядовість дорожньої обстановки позаду і збоку. Цього досягають правильним установленням дзеркал заднього виду. Внутрішнє дзеркало повинно бути встановлене так, щоб водій, не повертаючи голови, бачив простір за автомобілем, а також повністю поверхню заднього скла (а). У правій частині зовнішнього дзеркала має бути видно кінчик ручки задніх дверей легкового автомобіля (б) або верхню частину заднього колеса і задню частину кузова вантажного автомобіля (г). Правильність встановлення дзеркал можна перевірити, спостерігаючи за випереджаючим автомобілем: як тільки його відображення почне зникати з внутрішнього дзеркала, воно має відразу з'явитися у зовнішньому дзеркалі (в).
1.4 Положення рук на рульовому колесі і ніг на педалях
Руки на рульовому колесі слід тримати злегка зігнутими в ліктях. Обід керма тримають, обхопивши чотирма пальцями знизу і великим пальцем зверху. Якщо рульове колесо уявити годинниковим циферблатом, то спектр дій лівої руки відповідатиме цифрам 8-10, а правої руки — 2-4.
Таке положення рук на рульовому колесі є оптимальним і забезпечує найбільшу точність виконання дій на відміну від положень, зображених на малюнку:
а) обхват у верхньому секторі;
б, в) обхват у нижньому секторі;
г) обхват одночасно у верхньому і нижньому секторах;
д) обхват за спиці
1.5 Огляд і оцінка дорожніх обставин перед початком руху
Перед тим, як рушати з місця, водій повинен уважно роздивитися у всіх напрямках, щоб запобігти зіткненню з транспортними засобами і наїзду на пішоходів. Упевнившись, що наступний маневр безпечний і не створить перешкод іншим учасникам руху, водій може вмикати покажчик повороту і починати рух.
Огляд і оцінку дорожніх обставин водій може робити через дзеркало заднього виду, але якщо цього зробити не можливо, то перед початком руху, особливо заднім ходом, для забезпечення безпеки руху водій у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
1.6 Користування попереджувальними сигналами
При вмиканні під час руху допоміжних приладів клавішами, кнопками, важелями водій керує автомобілем однією рукою. Вона має бути зсунута у верхню частину обода рульового колеса на випадок невеликого маневру. Важелями перемикання світла фар, покажчика поворотів, омивача скла і склоочисника користуються не знімаючи руки з рульового колеса. Важелі водій вмикає безіменним пальцем, не відриваючи погляду від дороги. Звуковий сигнал на легкових автомобілях натискають великими пальцями рук, не знімаючи рук з обода рульового колеса. Сигнали поворотів треба подавати завчасно, щоб маневр не був несподіваним. Не можна вмикати покажчик повороту в тому разі, коли ще не проїхали і не пройшли всі, кого водій повинен пропустити. Увімкнений покажчик повороту насторожуватиме водіїв і відвертатиме їхню увагу від дороги. При обгоні в нічний час попередження за допомогою перемикання світла фар можна робити при відсутності зустрічних транспортних засобів.
2. Прийоми керування автомобілем
2.1 Послідовність дій органами керування на початку руху, при збільшенні швидкості і гальмуванні
При рушанні автомобіля з місця, необхідно подолати силу опору коченню, підйому, інерції. В цей момент сила тяги в кілька разів більша, ніж під час сталого руху. Тому рушання навантаженого автомобіля здійснюється тільки на першій передачі, а порожнього - на другій.
Послідовність рушання з місця по сухій і рівній дорозі така:
Увімкнути покажчик повороту (а).
Вимкнути зчеплення (натиснути педаль до упору) (б).
Увімкнути першу або другу передачу залежно від завантаження (в).
Подивитися вперед і в дзеркало заднього виду (г).
Натиснути на педаль керування подачею палива, трохи збільшивши частоту обертання колінчастого вала (д).
Вимикаючи плавно стоянкове гальмо (е), плавно відпустити педаль зчеплення до моменту, коли автомобіль почне рухатися.
Частота обертання колінчастого вала при цьому починає зменшуватися. Утримуючи педаль зчеплення в цьому положенні, трохи збільшити частоту обертання колінчастого вала (є).
Після початку руху автомобіля продовжити плавно відпускати педаль зчеплення до кінця, зняти ногу з педалі.
Починати рух слід на такій швидкості, щоб у разі потреби можна було негайно зупинитися. Покажчик повороту вимикають відразу після закінчення будь-якого маневру. Слід пам'ятати, що при вмиканні зчеплення встановлюють підвищену частоту обертання колінчастого вала під час рушання автомобіля на м'якому ґрунті, по піску, снігу, на підйомі. При рушанні на слизьких дорогах частота обертання колінчастого вала має бути як-найменшою.