Перше поєднання навантажень.
Сила ваги кузова вагона брутто, що діє на надресорну балку, дорівнює:
Вертикальна добавка від повздовжньої сили інерції кузова визначається за формулою:
де
Допустимі напруження при даному сполученні навантажень приймаються рівним границі текучості матеріалу:
де
Схема прикладення навантажень при першому їх поєднанні приведена на рисунку 5.4.
Сила ваги кузова вагона брутто, що діє на надресорну балку, дорівнює:
50% верти4кальної добавки від повздовжньої сили інерції кузова складають:
Поперечна складова повздовжньої квазістатичної сили:
де
Допустимі напруження при даному сполученні навантажень приймаються рівними:
Схема прикладення навантажень при другому їх поєднанні приведена на рисунку 5.5.
Третє поєднання навантажень.
Сила ваги кузова вагона брутто, що діє на надресорну балку, дорівнює:
50% вертикальної добавки від повздовжньої сили інерції кузова складають:
Силу взаємодії підп’ятника з кузовом вагона, що виникає при гальмуванні завантаженого вагона вагоноуповільнювачем при проходженні гірки, приймаємо з розрахунку:
де
Схема прикладення навантажень при третьому їх поєднанні при-ведена на рисунку 5.6.
Рисунок 5.6 – Розрахункова схема за третім поєднанням навантажень
5.1.2 Третій розрахунковий режим
При третьому розрахунковому режимі на надресорну балку візка діють наступні навантаження:
- сила ваги кузова вагона брутто;
- сила інерції візка;
- вертикальне динамічне навантаження;
- відцентрова сила, що виникає при русі вагона в кривій;
- вертикальна складова від дії відцентрової сили.
Вертикальне динамічне навантаження:
Для шворневих вузлів вагона (надресорної балки) коефіцієнт вертикальної динаміки визначається з врахуванням впливу перевалювання кузова за формулою:
де
Коефіцієнт вертикальної динаміки для обресорених частин візка визначається за формулою (4.4):
Відцентрова сила, що виникає при русі вагона в кривій, для вантажних вагонів приймається згідно „ Норм...” рівною 7.5% від ваги кузова з вантажем, тобто дорівнює:
Вертикальна добавка від відцентрової сили визначається за формулою:
де
де
Силу інерції візка визначаємо за формулою (5,2 ) при
Допустимі напруження при третьому режимі навантажень приймаються рівними:
Схема прикладення навантажень при третьому режимі навантажень приведена на рисунку 5.7.
Рисунок 5.7 – Розрахункова схема за III розрахунковим режимом
5.2 Результати розрахунків над ресорної балки
У результаті розрахунку отримано картини напружено-деформованого стану надресорної балки візка при першому і третьому розрахунковому режимах.
Для визначення напружень, що виникають в надресорній балці, були прийняті оціночні зони, які зображені на рисунку
Картина напружено-деформованого стану надресорної балки візка при першому режимі завантаження наведена на рисунках для першого 5.4, другого і третього 5.5, 5.6 поєднання навантажень; для третього розрахункового режиму – на рисунку 5.7.
6. РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ РЕСОРНОГО ПІДВІШУВАННЯ
6.1 Розрахунок параметрів підвішування
Даний розрахунок виконано для визначення гнучкості, жорсткості, прогину ресорного комплекту візка.
Ресорне підвішування візка складається з двох комплектів, кожен з яких має по 7 подвійних пружин та по два клинових гасника коливань.
Таблиця 6.1 - Технічна характеристика пружин
Параметр | Значення для пружини | ||
Зовнішня пружина | Внутрішня пружина (під клином) | Внутрішня пружина | |
Вага М, кг | 14,6 | 7,85 | 8,85 |
| 265 | 265 | 235 |
Зовнішній діаметр | 200 | 138 | 138 |
Діаметр прутка | 27 | 21 | 24 |
| 173 | 117 | 114 |
Число робочих витків | 4,5 | 6,5 | 5,5 |
Повне число витків | 6,0 | 8,0 | 7,0 |
Шаг витка | 52,9 | 37,5 | 38,4 |
Індекс пружини | 6,407 | 5,571 | 4,750 |
Вертикальну жорсткість циліндричної пружини стиснення