Реферат
Завданням курсового проекту є оцінка ефективності використання рухомого складу. Об’єктом дослідження виступав автомобільний парк, що налічує 173 автомобілі. Дослідження ведеться за вибіркою n = 20 автобусів.
Робота містить такі розділи:
Розділ І. Збір статистичної інформації. В розділі описуються організація та методи збору інформації, виконується розробка формуляру.
Розділ ІІ. Зведення та групування статистичних даних. В розділі виконується зведення та групування зібраної інформації.
Розділ ІІІ. Обробка статистичної інформації. В розділі виконується визначення відносних величин, середніх величин та показників варіації, побудова рядів динаміки та визначення їх характеристик, виконується пошук та встановлення залежності між факторною та результативною ознаками; виконується визначення показників ефективності використання рухомого складу АТП.
В кінці роботи зроблено аналіз отриманих результатів та запропоновано можливі шляхи підвищення ефективності використання рухомого складу.
У даній курсовій роботі: таблиць - , графіків - , малюнків.
Загальний обсяг роботи – сторінки.
Зміст
Вступ
Розділ І. Збір статистичної інформації
1. Задачі статистичної оцінки виконання плану вантажних перевезень
2. План статистичного спостереження
3. Збір вихідної статистичної інформації
Розділ ІІ. Зведення та групування статистичних даних
1. Зведення статистичних даних
2. Групування статистичних даних
Розділ ІІІ. Обробка статистичної інформації
1. Визначення відносних величин
2. Визначення середніх величин та показників варіації
3. Ряди розподілу
4. Розповсюдження результатів вибіркової сукупності на генеральну
5. Показники рядів динаміки
6. Визначення зв’язку між факторними та результативними ознаками
7. Показники виконання плану перевезень
Розділ IV. Аналіз отриманих результатів, висновки та пропозиції
Література
Вступ
Статистика – наука, що займається розробкою методів збору, зведення, обробки, аналізу і теоретичним узагальненням цифрових даних про явища суспільного життя. Статистика як суспільна наука вивчає явища суспільного життя.
Предметом вивчення статистики автомобільного транспорту є кількісна сторона масових суспільних явищ і процесів, що складають умови протікання транспортного процесу і його результати, у невідривному зв’язку з кількісною стороною в конкретних умовах місця і часу.
Задачі, що стоять перед нею можна сформулювати так:
· контроль заходів виконання плану;
· збір статистичних даних про соціально-економічні явища та процеси, що проходять на автомобільному транспорті;
· прогнозування та виявлення причин і виливу основних факторів, які впливають на основні процеси АТП.
Об’єктом статистики автомобільного транспорту є сукупність процесів, які протікають на автотранспорті. Статистики автомобільного транспорту вивчає процес перевезення та його результат, трудові ресурси автотранспорту та їх використання, продуктивність праці, заробітну плату працівників,наявність, склад і використання основних фондів, собівартість автомобільних перевезень.
Найважливіша практична задача статистики автомобільного транспорту за дотриманням планів економічного розвитку автомобільного транспорту – вирішується шляхом співставлення фактичних і планових значень показників діяльності автомобільного транспорту і його підрозділів. Якщо відхилення незначні, то у виробництві не відбуваються значні порушення. Якщо відхилення значні,то вони негативно впливають на виробничий процес і призводить до невиконання планових завдань. Тому важливо встановити причини відхилення.
Статистичні методи дозволяють встановити, які порушення виникли на виробництві, і чому не були ефективно використані внутрішні резерви трудових, матеріальних, фінансових ресурсів.
Розділ І. Збір статистичної інформації
1. Задачі статистичної оцінки використання рухомого складу
Основна задача автомобільного транспорту – своєчасне та повне задоволення потреб народного господарства і населення в перевезенні, підвищення економічної ефективності його роботи. Це здійснення залежить від наявності, стану, степені використання рухомого складу та виробничого обладнання.
Статистика автомобільного транспорту вивчає використання рухомого складу з ціллю максимізації задоволення транспортних потреб населення та отримання максимального прибутку від перевезень.
Перед статистикою поставлені наступні задачі:
- Вивчення складу і структури рухомого складу, його технічного стану.
- Характеристика інтенсивності використання рухомого складу за чисельністю, часом, потужністю і об’ємом роботи.
- Розрахунок техніко-експлуатаційних показників і оцінка економічної ефективності використання рухомого складу.
- Виявлення існуючих резервів покращення рухомого складу для найповнішого задоволення зростаючих потреб населення.
2. План статистичного спостереження
Програмна частина
Програмна частина включає матеріал , де вказується:
· мета;
· об’єкт;
· одиниця спостереження;
· джерело інформації;
· способи збирання даних;
· ознаки, що фіксуються в формулярі при спостереженні.
Отже, мета даного статистичного спостереження – оцінка використання рухомого складу, на підставі зібраної, обробленої та проаналізованої статистичної інформації.
Об’єктом дослідження є – вантажне АТП (м. Київ).
Одиниця статистичного спостереження – це первинний елемент об’єкта статистичного спостереження, який є носієм ознак, що підлягають спостереженню. Одиницею статистичної сукупності і спостереження в цій роботі буде автомобіль.
Джерело інформації – з’їздка
Спосіб збирання даних – вибірковий, неперервний, безповторний.
Ознаки, що фіксуються при спостереженні:
· час у русі, год;
· коеф.вантажопідйомності;
· обсяг перевезень, т;
Організаційна частина.
Організаційна частина включає:
· місце і час проведення спостереження (об’єктивний, суб’єктивний час);
· органи спостереження;
· порядок і терміни передачі оброблених статистичних даних керівникові курсового проекту.
В організаційні питання статистичного спостереження входить визначення місця проведення даного спостереження, в даному випадку – це АТП, м. Києва. визначення часу проведення спостереження.
Статистичні данні можуть характеризувати стан суспільного явища за конкретний проміжок часу, чи лише за певний момент, це залежить від характеру явища. Наприклад, данні про перевезення вантажів можуть бути отримані лише за певний період часу (в нашому випадку-доба). Момент часу, за станом на якій проводиться реєстрація ознак, називають критичним моментом спостереження.
Об’єктивним часом спостереження в данні роботі є проміжок від 08.06.2009 по 15.06.2009 року (8 діб).
Суб'єктивним часом цього дослідження є 22.08.2009 року.
Останнім елементом цього пункту є визначення відповідальних осіб за проведення статистичного спостереження, в даному випадку відповідальна особа – Базалій Аліна Вікторівна.
Результати обробки документів та аналізу отриманої інформації повинні бути передані керівникові – Хобті Михайлу Олексійовичу.
3. Збір вихідної статистичної інформації
Відповідно завдання на курсову роботу з досліджуваної генеральної сукупності (N=173 автомобілів), робиться вибірка (n=20 автомобілів) випадковим, безповторним способом відбору. Отримані дані заносимо до формуляру.
Формуляр статистичного спостереження представлений у табл. 1.
Розділ ІІ. Зведення та групування статистичних даних
1. Зведення статистичних даних
Статистичне зведення – це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують всю досліджувану сукупність та її окремі частини, здійснити аналіз та прогнозування досліджуваних явищ і процесів. Поділяють на прості і групові.
Просте підсумкове зведення не передбачає попереднього розподілу на групи одержаних відомостей. В цьому разі лише визначають загальний підсумок усіх одиниць сукупності або загальний обсяг досліджуваного показника.
Групове(складне) зведення передбачає попередній розподіл одиниць на групи (наприклад рентабельні і збиткові підприємства). Це дає змогу підрахувати кількість одиниць сукупності та обсяг досліджуваної ознаки в кожній групі. Здебільшого матеріал спостереження групують за первинними ознаками, після чого зводять. Отже, статистичне зведення в широкому розумінні – це складна операція наукової обробки первинних статистичних даних, яка охоплює групування матеріалів, розробку системи показників для характеристики типових груп і підгруп, підбиття підсумків у розрізі груп і в цілому за всією сукупністю та зображення згрупованих матеріалів у вигляді таблиць.
Вся багатогранна і складна робота, пов’язана із статистичним зведенням вихідної інформації, поділяється на такі етапи:
· визначення завдання статистичного зведення;
· вибір групувальної ознаки, кількості груп та інтервалу, формування груп і підгруп;
· перевірка повноти і якості матеріалів спостереження, підбиття підсумків, обчислення необхідних показників для характеристики всієї сукупності та її окремих частин.
Статистичне зведення представлене в таблиця 2,3,4.
2. Групування статистичних даних
Статистичне групування – це процес утворення однорідних груп на підставі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за найістотнішими ознаками.
Найголовніші завдання, які вирішуються за допомогою статистичних групувань:
· поділ усієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення соціально-економічних явищ;
· вивчення складу досліджуваних явищ і структурних змін;